Майже все село зібралося 28 червня біля дому родини Дімових в селі Виноградівка. Вони хотіли провести в останній путь свого захисника Романа Дімова, який загинув 24 червня. До процесії доєдналося й видання “Махала”.
Роман Дімов народився 10 жовтня 1975 року. Він закінчив Виноградівську школу. Після 9 класу навчався в Суворовському професійному аграрному ліцеї та здобув спеціальність будівельника. Після ліцею Роман Іванович закінчив Одеську Державну академію будівництва та архітектури та здобув спеціальність інженер-гідромеліоратор.
Романа та його родину добре знають в селі. Він був талановитим, позитивним і завжди усміхненим. Його позивний “Танцюрист” був вибраний не випадково. Роман добре танцював народні танці, особливо гагаузьку кадинжу. З ним в ансамблі танцювала і його дружина Єлизавета. Деякий час Роман працював директором Виноградівського будинку культури.
“У житті Роман Іванович був життєрадісною, кмітливою людиною, яка завжди знаходила вихід з будь-якої ситуації. Його поважали за доброзичливість, щирість і невичерпну енергію. Він був душею компанії, умів підтримати добрим словом і зарядити позитивом”, – згадує староста Ольга Наумова.
Родина виховувала трьох дітей – двох синів та доньку. Вони були дружні й підтримували один одного. Коли почалося повномасштабне вторгнення, Роман встав на захист своєї родини та всіх родин України – вступив до тероборони, захищав незалежність України на самих небезпечних ділянках фронту. Про це розповів побратим воїна, уродженець села Виноградівка Іван Капсамун.
Слова подяки воїну, підтримки його батькам та родині висловили представник Болградського ТРК та СП Віталій Невечеря, Болградський міський голова Сергій Димитрієв, староста села Виноградівка Ольга Наумова, директорка обласного центру гагаузької культури в селі Виноградівка Ольга Кулаксиз, побратим військового Іван Капсамун.
На церемонії поховання був присутній командир Романа Олег Васильович.
“Я служив з ним три роки, починаючи з Бахмута, Суми, Очаків і ось тут, на Запорізькому напрямку. Він був одним з найкращих. На його рахунку понад 200 розмінованих боєприпасів різних модифікацій. Кажуть, що коли в момент гибелі людини плачуть хмари, то це була гарна людина. Коли нам треба було винести Романа “з нуля”, працювала ворожа артилерія цілий день, дрони – неможливо було підійти ніяк і вивезти неможливо було нічим. Але вночі пішов дощ. І завдяки дощу ми вивезли Романа. Несли його 6 кілометрів через всі насадження, а потім машиною везли. І сьогодні Роман тут. Дякую всім хлопцям, хто приймав участь в операції з евакуації. Для нас Роман завжди залишиться найкращим”, – розповів командир Романа.
За військовою традицією Віталій Невечеря вручив родині воїна прапор України – як символ держави, якій вірно і до кінця служив Роман.
Інтернет-видання “Махала” висловлює щирі співчуття рідним та близьким загиблого воїна. Героям слава!
Інтернет-видання Бессарабії
