Піднятися на третій поверх Татарбунарської поліклініки літній людині допомогли ліфтом. А от коли прийом закінчився, виникла проблема зі спуском: на поверсі не було кнопки виклику ліфта, тому довелося користуватися сходами. Для людини, якій складно пересуватися, така ситуація може стати не просто незручністю, а реальною перешкодою для отримання медичної допомоги. Саме після цього випадку Махала вирішила розібратися, наскільки Татарбунарська лікарня та поліклініка відповідають вимогам безбар’єрності. Перша відповідь Татарбунарської міської ради залишила без конкретики низку важливих питань, тому редакція направила повторний запит. Цього разу разом із відповіддю ми отримали 54 сторінки карток оцінки безбар’єрності окремих будівель.
Обстеження проводила робоча група, затверджена розпорядженням Татарбунарського міського голови від 28 липня 2026 року №211-р. У картках зазначено, що оцінювання проводив головний спеціаліст відділу архітектури Татарбунарської міської ради Ігор Пустовітенко.
Зокрема, 30 липня 2026 року обстежили головний лікувальний корпус Татарбунарської багатопрофільної лікарні на вул. Романа Гульченка, 8. Це двоповерхова будівля.
Того ж дня оцінювали інфекційне відділення за цією ж адресою, а також поліклінічне відділення на вул. Романа Гульченка, 16 — чотириповерхову будівлю.
Окрему картку склали щодо будівлі на вул. Чорноморській, 32б, де розташовані пологове відділення, жіноча консультація та паліативне відділення. Це триповерхова будівля.
У картках оцінки безбар’єрності за результатами обстеження об’єкти визначені як бар’єрні. Водночас у документах рекомендовано привести їх у відповідність до вимог ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення».
Тож самі результати обстеження свідчать про те, що наявність окремих елементів доступності ще не означає повної відповідності будівлі вимогам безбар’єрності.
У своїй відповіді міська рада перелічила наявні в медзакладах елементи безбар’єрної інфраструктури.
У головному корпусі лікарні є пандус, кнопка виклику персоналу та санітарні кімнати. В інфекційному відділенні, крім пандуса й кнопки виклику, зазначені тактильні елементи при вході та доступні санітарні кімнати.
У жіночій консультації та паліативному відділенні є пандус, кнопка виклику персоналу та санітарні кімнати.
У поліклініці вказані пандус, ліфт, кнопка виклику персоналу, тактильні елементи при вході, санітарні кімнати та спеціально облаштовані місця для паркування.
На перший погляд, перелік виглядає непогано. Однак детальніше оцінювання показує, що поряд із наявними елементами є й такі, що не відповідають установленим критеріям.
Наприклад, у картці головного лікувального корпусу зазначено, що на прилеглій території немає належно облаштованих паркувальних місць для людей з інвалідністю.
Не відповідає вимогам і частина критеріїв, пов’язаних із пересуванням усередині будівлі. У документі зазначено, що основні шляхи руху не позначені стандартними або спеціальними тактильними смугами.
Окремо вказано на відсутність план-схеми будівлі у холі або вестибюлі, яка допомагала б відвідувачам орієнтуватися в розташуванні приміщень.
Є проблеми і з інформаційною доступністю. У картках зазначено, що шляхи руху не оснащені необхідними засобами орієнтування та інформування для людей із порушеннями слуху.
Наявність пандуса, кнопки виклику чи навіть ліфта не означає автоматично, що людина з інвалідністю або інша маломобільна особа може самостійно пройти весь шлях від входу до потрібного приміщення.
Найбільше запитань у редакції виникло щодо поліклініки, адже саме тут журналісти «Махали» на власному досвіді зіткнулися з проблемою користування ліфтом.
У картці оцінювання поліклініки навпроти частини критеріїв справді стоїть «так». Зокрема, зазначено, що у приміщеннях немає горизонтальних перешкод, ширина проходів відповідає вимогам, є план евакуації, а рівень освітлення забезпечує безпечний рух.
Водночас у тій самій картці є чимало позначок «ні».
Зокрема, у поліклініці немає візуального контрастного маркування сходів та інших об’єктів, які можуть бути небезпечними для людей із порушеннями зору. Шляхи руху не оснащені необхідними засобами орієнтування та інформування для людей із порушеннями слуху.
Не відповідають вимогам і окремі критерії щодо санітарних приміщень. У картці зазначено відсутність санітарно-гігієнічного приміщення, яке відповідало б установленим параметрам для людини з інвалідністю, а також необхідних поручнів.
Також шляхи руху не позначені міжнародним символом доступності.
У картці поліклініки окремо оцінювали вимоги до вертикальних шляхів руху та користування ліфтом.
Серед критеріїв — можливість користування ліфтом людьми з інвалідністю, параметри кабіни та дверей, звукове повідомлення про відкриття і закриття дверей та номер поверху, висота розташування кнопок, а також дублювання інформації тактильним шрифтом і шрифтом Брайля.
За частиною цих критеріїв у картці стоїть «ні».
Водночас у відповіді міської ради зазначено, що ліфт протягом останніх років обслуговували. У 2024 році проводили навчання персоналу, технічний огляд і випробування та технічне обслуговування; у 2025 році — технічне обслуговування; у 2026 році — технічне обслуговування, навчання та поточний ремонт пасажирського ліфта вантажопідйомністю 630 кг на чотири зупинки.
Тобто ліфт технічно обслуговують і ремонтують, однак це саме по собі не означає, що він відповідає всім критеріям безбар’єрності.
А ось питання, яке стало приводом для повторного запиту редакції, так і залишилося без чіткої відповіді: чому на верхніх поверхах немає кнопки виклику ліфта?
У повторному запиті редакція окремо просила повідомити, на підставі якого документа встановлено порядок експлуатації ліфта, за яким ним користуються для підйому пацієнтів, але не для їхнього спуску після завершення прийому, та надати копію такого документа.
У відповідь міськрада надала інструкцію з охорони праці для ліфтерів та наказ про організацію роботи ліфта. Також повідомила про два режими його роботи — із допомогою ліфтера та у звичайному робочому режимі.
Однак прямого пояснення, чому на третьому та інших верхніх поверхах немає кнопки виклику ліфта, у відповіді немає.
Не пояснює цього і надана інструкція з користування лікарняним ліфтом. У ній йдеться про порядок роботи ліфтера та дії пасажира у випадку зупинки кабіни між поверхами, але питання відсутності кнопок виклику на верхніх поверхах не розглядається.
Тож ситуація, з якої почалося наше дослідження, залишається без відповіді: як людина, яка не може користуватися сходами, має самостійно спуститися з третього поверху, якщо викликати ліфт звідти вона не може?
Проблеми, виявлені під час оцінювання, стосуються не лише поліклініки.
У картках головного лікувального корпусу, інфекційного відділення та будівлі на вул. Чорноморській, 32б також зафіксовані окремі невідповідності критеріям безбар’єрності. Серед них — проблеми з організацією доступного пересування, орієнтуванням та інформаційною доступністю.
Результати обстеження показують, що у медзакладах громади вже є окремі елементи безбар’єрної інфраструктури, але їх недостатньо для повної відповідності всім установленим вимогам.
Водночас міська рада планує продовжувати роботу над облаштуванням безбар’єрного простору.
На 2026 рік передбачено 30 тисяч гривень на облаштування безбар’єрного простору у паліативному відділенні. Зокрема, йдеться про встановлення пандуса.
Попередньо на 2027 рік у місцевому бюджеті планують передбачити ще 60 тисяч гривень на заходи із забезпечення безбар’єрності в закладах охорони здоров’я.
Крім того, міська рада планує розробити Програму розвитку та підтримки закладів охорони здоров’я Татарбунарської міської територіальної громади на 2027–2030 роки. До неї мають включити заходи зі створення безбар’єрного простору.
Водночас наразі лікарня та поліклініка не включені до місцевих програм, планів заходів чи інших документів щодо реалізації державної політики у сфері безбар’єрності.
Спочатку редакція хотіла з’ясувати, чому людині, яка скористалася ліфтом для підйому на третій поверх, після прийому довелося спускатися сходами. У відповідь ми отримали документи, які показали, що проблема значно ширша за одну кнопку виклику ліфта.
Офіційне обстеження зафіксувало низку невідповідностей вимогам безбар’єрності, а чотири обстежені об’єкти визначили як бар’єрні. Водночас на конкретне питання про те, чому пацієнт не може самостійно викликати ліфт із верхнього поверху, відповіді редакція так і не отримала.
Фото: офіційний сайт КНП «Татарбунарська багатопрофільна лікарня».
Інтернет-видання Бессарабії
