Нещодавно на сторінці Криничненського сільського голови Степана Велікова у Facebook з’явилися два пости на одну тему.

Пост розпочинався зі слів: «Працювати на благо країни та громади чи відповідати на безкінечні запити Прокуратури? Таке запитання постало перед Криничненською сільською радою. На сьогоднішній день органи місцевого самоврядування як і інші органи державної влади разом із організаціями, підприємствами та установами об’єдналися заради однієї спільної мети – миру на всій території України. А що ми маємо? До Криничненської сільської ради лише за двотижневий строк надійшло 7 запитів від Болградської окружної прокуратури Одеської обласної прокуратури з різних питань».

Далі йдеться про те, що фахівцями сільської ради було надано всю інформацію. Проте звернення від прокуратури продовжують надходити. Це заважає сільській раді виконувати покладені державою функції.

У другому пості йде мова про те, що посадовців Криничненської сільської ради звинувачуються у розкраданні бюджетних коштів. За словами Степана Велікова, доказів цього немає.

Що сталося у Криничненській сільській раді?

За роз’ясненням ситуації ми звернулися до Болградської окружної прокуратури. На наші запитання відповів прокурор Дмитро Цоєв.

Дмитре Костянтиновичу, чому до Криничненської сільської ради така увага?

 – Це не зовсім так. Ми шлемо стандартні запити у всі територіальні громади, які отримують бюджетні кошти, не лише у Криничненську. У 99% випадків звіряння відповіді та наявної інформації дає нам підстави не проводити додаткові перевірки, тому що там все нормально.

Ми маємо повноваження надсилати такі запити, щоб ми могли моніторити ситуацію, адже згідно із законом ми представляємо інтереси держави. І законність витрачання бюджетних коштів – одне із пріоритетних завдань органів прокуратури.

Я правильно зрозуміла, Криничненська сільська рада потрапила у той відсоток громад, де треба було провести перевірку?

-Так, ви праві. Ми мали підстави провести перевірку після аналізу проведеного тендеру Криничненською сільською радою на системі державних закупівель Prozorro.

Про що йшлося?

– Минулого року Криничненська сільська рада оголосила тендер на будівництво стадіону. На це були витрачені кошти з державного бюджету, які були направлені у вигляді субвенції, та кошти місцевого бюджету.

Виникла дивна ситуація. Криничненська сільська рада оголосила переможцем торгів того, хто запропонував більшу суму. Це завжди впадає у вічі, і це потрапляє у так звані маркери неправомірного втручання. Це коли були дешевші пропозиції, а вибрали дорожчу.

Чому так сталося – досі відповіді немає. Хоча з цього приводу ми надсилали звернення до сільської ради.

Дмитре Костянтиновичу, про які суми йдеться?

– Один із потенційних підрядників пропонував зробити стадіон за 1 млн 600 тис.грн, але обрали пропозицію за 2 млн та майже 300 тис.грн. Це було перше питання, яке ми адресували сільському голові Степану Велікову.

Друге питання  –  щодо термінів виконання робіт. За документами стадіон було збудовано наприкінці 2021 року, це дозволило підряднику отримати кошти. На Prozorro подано звіт та документи, що станом на 30 грудня об’єкт завершено. Але реально на той час стадіону ще не було. Його відкриття відбулося лише у квітні 2022 року.

Є й інші питання, відповіді на які ми не отримали.

Коли здійснюється витрачання бюджетних коштів на капітальне будівництво чи ремонт, передбачено обов’язковий технагляд. Укладається договір із незалежними фахівцями, які мають контролювати якість виконання  робіт, їх відповідність тому, що зазначено у кошторисі тощо. Так установила держава, щоб незалежний експерт контролював цей процес.

Криничненська сільська рада укладає договір, як замовник, із технаглядом. Але виявилося, що фахівець із технагляду є дуже близьким родичем підрядника. Цей договір також є на Prozorro. Чому Криничненська сільська рада обрала саме цього підприємця, адже їх дуже багато – відповіді немає.

Дмитре Костянтиновичу, відкрито кримінальне провадження?

– Так. Ми надіслали стандартний запит, щоб нам надали засвідчені копії документів – досі їх не надали. Ми запрошували Степана Лазаревича, щоб він дав певні пояснення. Але він не з’явився. З’ясувати цю ситуацію ми можемо лише у межах кримінального провадження.

Також у нас не залишалося нічого іншого, як провести процедуру вилучення документів, які можуть бути доказом у кримінальному провадженні. Вони вилучаються через ухвалу суду. Ми отримали ухвалу суду, приїхали до Криничненської громади з метою отримати оригінали документів з мокрими печатками, і дивна ситуація – вони зникли.

Як це могло статися? Чи заявляли про їх зникнення? Чи проведено керівником службове розслідування з цього приводу? На ці запитання у нас також немає відповіді. 

Так, ми вручили повістку керівнику  та іншим посадовим особам, які забезпечують роботу ради. Нам довелося звернутися до суду, щоб не обмежувати чиїсь права. Ми отримали ухвалу суду про примусовий привод керівників ради.

Відповідно до закону та Конституції громадянин зобов’язаний сприяти встановленню істини. Це обов’язок громадянина, а тим паче чиновника. Але в цій справі ми цього не бачимо.

Після примусового приводу ви отримали відповіді на запитання?

– Ні. Показань Степан Лазаревич не дав. Він скористався конституційними правами не давати свідчення, тому що це може бути використане проти нього. Ми не вперше із цим стикаємося. Цим користуються багато чиновників.

У чому доцільність ухилення від відповіді ці питання?

– Сказати не можу. Попри всі звинувачення з боку Степана Велікова, що прокуратура заважає роботі Криничненської сільської ради, хочу зазначити, що ми відносимось до посадових осіб з усією повагою, бо є таке поняття, як презумпція невинуватості. Провину людини може визнати лише суд.

А нам важливо, щоб голова громади сьогодні відповів на п’ять наших запитань. І це не заважає займатися державними справами, дбати про громаду у воєнний час, вирішувати проблеми переселенців тощо.

Ми все одно отримаємо відповіді на запитання. Знайдемо документи. Проведемо необхідну експертизу. Просто на це піде більше часу.

А питань лише п’ять, підсумую:

1. Чому було укладено договір із підрядником на суму 2 млн майже 300 тис. грн, коли була пропозиція за 1 млн 600 тис.грн?

2. Чому було укладено договір про надання послуг технагляду для будівництва з дуже близькою до підрядника особою?

3. Чи справді на кінець 2021 року об’єкт на 100 відсотків був готовий, як зазначено у звітах, які стали підставою для перерахування підряднику бюджетних коштів?

4. Куди зникли оригінали документів, і як вони могли зникнути із сільської ради, яких заходів було вжито, щоб їх знайти?

5. Що заважає Степану Лазаревичу протягом 8 місяців відповісти на запити окружної прокуратури?

Від редакції. Готуючи це інтерв’ю, ми вивчили документи, розміщені на платформі державних закупівель. На початку серпня там розміщено також і звіт Західного офісу Держаудитслужби про те, що тендерна закупівля пройшла з порушеннями законодавства у сфері публічних закупівель, які були зображені в електронній системі закупівель. І на це Степанові Лазаревичу також доведеться відповісти. Ми надаємо нашу інформаційну платформу Криничненському сільському голові Степану Велікову для відповідей на запитання Болградської окружної прокуратури, якщо він, звісно, ​​захоче.

Тетяна Терзі