Вважають, що приготування їжі – це суто жіноча справа. І це незважаючи на те, що у ресторанах високого рівня та сервісу шеф-кухарями переважно є саме чоловіки. Проте в побуті давно міцно вкоренилося, що кухар – професія не чоловіча (хоча назва чомусь якраз у чоловічому роді). Але це, звісно, не так. І за підтвердженням далеко ходити не треба: успішний відеоблогер з Котловини Василь Булгар, відомий під творчим псевдонімом Василь Мішлен, на кулінарний канал якого в YouTube підписано майже 750 тисяч осіб, а в ТікТок і того більше – 1,4 мільйона, особистим прикладом спростовує стереотипи.
Василеві 30 років, він уродженець села Котловина Ренійської громади. Потяг до творчості виявився у нього з дитинства, він співав і танцював на шкільних заходах. Дивлячись на яскравого, харизматичного хлопця односельці не сумнівалися, що він досягне великих висот у творчості. А він мріяв про професію журналіста, ведучого. Однак його мама, директорка Котловинського Будинку культури Галина Булгар, не була прихильницею такого вибору. Вона вважала, що у сина має бути більш «земна» професія, оскільки сама працює у сфері культури та знає, якої самовіддачі вимагають творчі професії, не кажучи вже про те, з яким негативом можуть стикатися їхні представники, особливо якщо до них приходить популярність. Тому, закінчивши школу, молодик вступив до Одеської державної академії будівництва та архітектури (ОДАСА), на факультет промислового та цивільного будівництва.
«Чесно скажу, інженер з мене вийшов не дуже добрий, але є диплом. Коли мені виповнилося 20 років, я поїхав до Москви, де потрапив у ресторанну сферу. В першому ресторані, де я працював, спеціалізацією була грузинська кухня. Потім я працював у ще кількох топових закладах, переважно офіціантом. На банкетах спостерігав за організаторами та ведучими заходів, і ця діяльність мене дуже привабила. Настільки, що я пішов навчатись на курси теле- радіоведучого. На телебачення так і не потрапив, але почав вести весілля, корпоративи, ювілеї, поєднуючи цю діяльність із роботою у ресторані», – поділився Василь своїми спогадами в інтерв’ю журналісту інтернет-видання «Махала».
Василь підкреслює, що йому завжди приносило задоволення створювати людям настрій. Через 5 років хлопець повернувся до Одеси і повністю поринув у Event-індустрію, ставши одним з провідних організаторів заходів на одеському та, загалом, на українському ринку.
Але в 2020 році почалася пандемія коронавірусу. Карантин. У Василя як ведучого урочистих заходів роботи практично не було. І тоді дружина Крістіна запропонувала йому вести кулінарний блог.
«Кулінарією я захоплювався з дитинства, мама ще в школі навчила мене готувати, щоб студентом не голодував. Працюючи у ресторанах, я закохався у те, як кухарі вміють поєднувати продукти один з одним. Я кайфував від приготування і любив експериментувати на кухні. Проте серйозних намірів щодо відеоблогерства я не мав. Думав, що рецепти зніматиму тільки іноді і ділитимуся ними в Інстаграм,. Спочатку так воно і було. Але вже через два тижні я дізнався про соцмережу ТікТок, і вирішив викладати свої ролики і туди. І, як то кажуть, пішло-поїхало: саме з ТікТок і почалася моя популярність», – розповів блогер.
Перші рецепти великої кількості переглядів не набирали. Але одного разу Василь зняв рецепт чи плова, чи шаурми і при озвученні випадково перейшов… на кавказький акцент. Чому саме на кавказький? Працюючи в грузинському ресторані, він перебував у товаристві грузинів, акцент яких дуже чітко відклався в його пам’яті і таким чином несподівано пригадався.
«Вийшло дуже кумедно, ми з дружиною почали сміятися і подумали: якщо смішно нам, значить, смішно буде і людям. Так воно і вийшло: наступні ролики почали набирати популярності. Спочатку це були тисячі, а потім мільйони переглядів. Мої відео поширювалися в соцмережах, люди почали підписуватись на мій блог. Мене це, звичайно, тішило, але водночас я розумів, що кулінарна тематика дуже поширена в Інтернеті. І злетіти шансів було небагато. Але допомогли моя фішка у вигляді забавного кавказького акценту та позитивна енергетика», – ділиться секретами успіху Василь Булгар.
Слід зазначити, що його відеоролики виконані професійно та на добре облаштованій кухні. Короткі ролики знімає дружина, вона – головний оператор, а ось довгі ролики у форматі популярних кулінарних передач, які виходять на каналі «Василь Мішлен» на YouTube, відзнято його товаришем відеооператором Андрієм Некрасовим.
«Успіх на цьому популярному відеохостингу став для мене великою несподіванкою. Я довго не відкривав канал, поки не побачив, що інші канали викладають мої ролики в себе, набираючи мільйонні перегляди. Тоді я вирішив створити на YouTube свій канал і виклав перші відео. Вже через два тижні кількість переглядів та передплатників на моєму каналі почала стрімко зростати. Звичайно, це додавало азарту та інтересу до розвитку каналу на YouTube, який має на сьогодні вже 298 мільйонів переглядів», – ділиться Василь.
Односельці Василя, його друзі та знайомі цілком нормально сприйняли, що він обрав собі такий, начебто, не чоловічий вид діяльності. Навпаки, оточення радіє його успіхам і всіляко підтримує.
«Васю знаю з самого дитинства і тому не була вражена, чому він обрав напрямок кулінарії, бо він вмів готувати з малечі. Це, напевно, його покликання, яке було помітно з самого дитинства. В нього це завжди вдало виходило, а після того як він став більш професійно опановувати кулінарію, то його страви стали більш вишуканими і смачними. А його харизма, чудова подача і гарне почуття гумору приваблюють більше людей», – поділилася спогадами землячка блогера Катерина Некрасова, чоловік якої як раз і знімав для нього відеоролики у форматі кулінарних передач.
За словами Катерини, серед гагаузів, може, й дивно, що чоловік готує, адже зазвичай у традиціях цього народу жінки опановують цю справу, але якщо згадати всіх відомих світових кулінарів, то там можна побачити лише чоловічі імена.
«Щиро бажаю Васі, щоб він став одним із світових відомих кулінарів, впевнена, в нього все вийде, він крокує впевнено до цієї мети. мій чоловік знімав йому відео на нашій кухні, і я не могла дочекатися кінця зйомки, щоб скуштувати його страви, бо аромати були неймовірні. Залюбки дивлюся відео Васі, підтримую. Особливо кайфую, коли він демонструє готування гагаузської кухні, прославляє наш народ і наші страви», – сказала на завершення Катерина.
«Я вважаю, що в сучасному світі стерта грань між чоловічими та жіночими професіями. Немає нічого незвичайного в тому, що чоловік займається кулінарією та веде блог. Багато моїх друзів-чоловіків чудово готують. Тому я зовсім не здивувалася, дізнавшись, який шлях вибрав для себе Василь. Він все-таки людина з творчим мисленням і саме любов до кулінарії привела його до того, чим вона зараз активно займається, радуючи шанувальників свого кулінарного таланту. Бажаю йому не обмежуватись блогом, відкрити свій ресторан та радувати людей своїми смачними рецептами», – поділилася враженнями про “не чоловічий” род занять нашого героя відома гагаузька виконавиця, лауреат міжнародних фестивалів Natali Deniz (Наталія Нечева), теж уродженка Котловини.
«Василь з дитинства виявив себе дуже творчою людиною, брав участь у різних шкільних заходах, вів концерти, і тому я зовсім не здивований, що він знайшов себе у блогерстві. Що ж до тематики його блогів – кулінарія, приготування їжі – це справді не зовсім звичайно для хлопця-гагауза, у традиціях нашого народу біля плити зазвичай стоять жінки. Але якщо говорити в цілому, без прив’язки до традицій того чи іншого народу, немає нічого дивного в тому, що чоловіки досягають успіхів у професіях, які ще зовсім недавно вважалися суто жіночими. Я дуже радий, що Василь знайшов себе у цій сфері та щиро хочу побажати йому подальших успіхів!», – сказав староста села Котловина Олександр Казани.
Василеві під силу найрізноманітніші кулінарні шедеври, починаючи від популярних гагаузьких національних страв (курбан, патлижан манджаси, гьозлеме з бринзою і сиром і т.д.) і закінчуючи в’єтнамським супом фо-бо, ізраїльською шакшукою та різними десертами. Втім, краще один раз побачити, ніж сто разів почути. Посилання на його канали – нижче.
Інтернет-видання Бессарабії
