Як інтернет-видання “Махала” вже повідомляло, у Котловині Ренійської громади вирішили відновити одну з місцевих визначних пам’яток – старий колодязь, який селяни називають «Якуджук пинари». Ці слова перекладаються з гагаузької як «колодязь Якова». Після виходу нашого матеріалу у соцмережах розгорнулася дискусія.
Як виявилось, деякі жителі не підтримали ініціативу. «Краще ці кошти направити на благоустрій центру села, поряд із ДК жахливе видовище (бар на колишній автобусній зупинці, будівля «Кисмєта»). Куди дивиться влада? Кому потрібен цей колодязь?» – прокоментувала колишній учитель історії, авторка книги про історію села Євдокія Яманди. Для тих, хто не знає: «Кисмєт» — це будівля в центрі Котловини, за радянських часів там знаходився магазин «Хозтовари», а нині вона пристосована до проведення урочистих заходів.
Однозначно проти висловився і один із сільських фермерів, депутат міської ради Іван Кобзаренко: «Підтримую вас, Євдокія Харлампіївно! 30 років тому це будували, ще живий один із котловинських столярів» (мабуть, мається на увазі остання реконструкція даного колодязя в 1988 році, – прим. автора). І додав: «Хто бачив проект відновлення? Який кошторис?».
«Зараз у всіх у кімнаті вода, хто туди ходитиме, даремно витрачені гроші», – відреагувала ще одна мешканка села Василиса Мітіш.
На критику відповіли ті, хто підтримує проект. Ось який коментар під нашим матеріалом залишила керівник ветеранської організації Котловини Домна Бринза: «Цей колодязь колись обслуговував більшу частину нашого села. Я сама натягла з нього багато смачної води. А центр села мають упорядкувати ті, хто багато років там лише заробляв та незрозуміло кому платили податки. Ось із цим питанням варто розібратися старості села та нашим депутатам».
І ще кілька висловлювань на підтримку проєкту. Парасковія Баланчук: «Ми теж користувалися водою з цього колодязя для пиття, а при вході на стадіон був ще колодязь /Панчески/, так звідти тягали для поливу, прання і до потреб по господарству, вода там не була питна, і ближче нам. Коромисло на плече і вперед. Потім базини вже з’явилися. Добру справу задумали, Бог на допомогу та удачі». Євгенія Гниличенко теж висловила свою думку: «Дуже правильне рішення. Колодязь треба оживити. Вода в ньому була дуже смачна. Молодці. Успіхів вам у вашій благородній справі». Катерина Ковтюх поділилася спогадами: «Скільки води натягли на плечах у гору з цього колодязя, чудова вода була і холодна».
Як бачимо, думки про проєкт розділилися, і завдяки цій дискусії в соцмережі ми дізналися, що підтримують його не всі котловинці. Хоча спочатку, коли про нього оголосили перед початком концерту з нагоди свята «Хедерлез» і селяни, які зібралися в залі ДК, дружно поаплодували, могло скластися враження, що підтримка стовідсоткова. Проте користь від такого роду дискусій не тільки у цьому. Він ще й у тому, що в ході обговорення якоїсь однієї головної теми «попутно» оголюються ті чи інші проблеми, які прямого відношення до предмета дискусії не мають, але вони важливі самі по собі і тому заслуговують на увагу з боку влади. У нашому випадку – це питання благоустрою центру села, про які розповіла вище Євдокія Яманди.
Нагадаємо, в рамках реалізації проєкту планується почистити колодязь та закрити кришкою, встановити над ним нове перекриття, поставити поруч лавки та облагородити прилеглу територію, виклавши її плиткою. «Ми маємо дуже велике бажання завершити всі роботи з реставрації цієї криниці до Дня села, який у Котловині відзначається 28 серпня», – сказала в інтерв’ю журналісту інтернет-видання «Махала» Прасковія Долапчи.
Інтернет-видання Бессарабії
