Сьогодні інтернет є одним із каналів, через який люди щодня отримують інформацію. Ми відкриваємо різні сторінки, гортаємо стрічку новин, читаємо повідомлення і дивимось відео. Може здаватися, що цей контент з’являється випадково або лише за часом публікації. Однак разом із розвитком технологій удосконалювалися й алгоритми платформ, тому значну частину матеріалів відбирають автоматичні системи, які підлаштовують їх під інтереси та попередню активність користувача.
Частина інформації сьогодні поширюються через соціальні мережі. Швидкість обміну інформацією, відносна відсутність цензури та можливість безпосередньої взаємодії між людьми зробили їх зручним середовищем для новин і обговорень. У цій статті розглянемо, як працюють алгоритми та для чого вони використовуються, а також представимо результати опитування серед мешканців півдня Одещини щодо інформаційної бульбашки.
Активно цей термін почали використовувати на початку 2010-х років разом із поширенням персоналізованих інтернет-сервісів. Американський інтернет-дослідник і громадський діяч Елі Парайзер звернув увагу, що пошукові системи та соціальні платформи почали підбирати результати індивідуально для кожного користувача. Через це одна й та сама тема або запит можуть виглядати по-різному для різних людей.
Термін «інформаційна бульбашка» означає ситуацію, коли користувач отримує переважно інформацію, що відповідає його попереднім інтересам і поглядам. У результаті він рідше стикається з альтернативними позиціями й опиняється в обмеженому інформаційному середовищі.
Інформаційна бульбашка не означає, що інформація є неправдивою. Йдеться про інше: користувач бачить лише частину інформаційної картини. Повторювані формулювання та схожі думки можуть створювати відчуття загальності позиції, хоча це наслідок відбору матеріалів алгоритмами.
Соціальні мережі аналізують майже кожну дію людини. Система враховує лайки, коментарі, підписки, перегляди відео, час перебування на дописі, відкриття фото і навіть зупинку прокрутки стрічки. Також береться до уваги географія та подібна поведінка інших користувачів. На основі цих сигналів алгоритм визначає, що може зацікавити людину. Про це, зокрема, йдеться у довідці Instagram.
Подібні механізми використовують і багато інших інтернет-платформ, що індивідуально формують стрічку. Після цього система частіше показує матеріали схожої тематики. Якщо людина переглянула кілька публікацій на одну тему, алгоритм сприймає її як важливу і додає подібні дописи. Інші теми з’являються рідше.
Такий підбір пов’язаний із прагненням утримати увагу: чим довше користувач залишається в додатку, тим більше рекламних оголошень він побачить. Саме тому платформи інколи більше просувають емоційний або дискусійний контент, який викликає реакції і спонукає довше переглядати стрічку.
Щоб з’ясувати, як користувачі півдня Одещини розуміють роботу інтернет-алгоритмів, ми провели опитування на офіційних наших сторінках в Instagram та Telegram щодо теми інформаційної бульбашки в мережі. Користувачам поставили три запитання: про знання щодо самого терміна «інформаційна бульбашка», розуміння формування стрічки новин та власний досвід користування соціальними мережами.
Опитування проводилося у форматі відкритого онлайн-голосування в сторіс і дописах. Відповісти міг будь-який підписник сторінок. Також хочемо зазначити, що результати опитування не мають на меті відобразити повну картину по регіону, однак дозволяють побачити окремі тенденції та рівень обізнаності користувачів щодо цієї теми.
Загалом, підсумувавши відповіді учасників опитування з Instagram та Telegram, ми отримали такі результати:
1. Чи знайомі ви з терміном «інформаційна бульбашка»?
Так, добре знаю, що це — 37 відсотків.
Щось чув(-ла), але не впевнений(-а) — 32 відсотки.
Чую вперше — 32 відсотки.
2. Чи розумієте ви, як саме соціальні мережі формують вашу стрічку новин?
Так, приблизно розумію — 76 відсотків.
Ні, ніколи не замислювався(-лась) — 19 відсотків.
Думав(-ла), що пости показуються просто за часом публікації — 5 відсотків.
3. Чи помічали ви, що після перегляду одного допису соцмережа починає показувати багато схожого контенту?
Так, постійно — 82 відсотки.
Інколи — 13 відсотків.
Не звертав(-ла) уваги — 5 відсотків.
Отримані відповіді демонструють, що саме поняття «інформаційна бульбашка» залишається малознайомим для частини користувачів регіону. Лише близько третини опитаних добре знають значення цього терміна, тоді як інші або чули про нього поверхово, або зустріли вперше. Це свідчить, що явище може існує в інформаційному середовищі, але не завжди усвідомлюється як окреме поняття.
Водночас більшість респондентів зазначили, що приблизно розуміють, як формується їхня стрічка новин. Тобто користувачі інтуїтивно відчувають, що публікації підбираються не випадково, хоча не завжди можуть пояснити механізм цього процесу.
Найпомітнішим результатом стало питання про появу схожого контенту. Переважна частина опитаних звертає увагу, що після перегляду певної теми соціальні мережі починають показувати більше подібних матеріалів. Це означає, що користувачі фактично стикаються з персоналізованим підбором інформації у повсякденному користуванні.
Отже, навіть якщо певний контент часто з’являється у стрічці, це не означає, що він повністю відображає картину подій. Інформація в інтернеті часто підбирається індивідуально, зокрема й для показу рекламних оголошень користувачу, тому важливо ставитися до неї уважно, перевіряти джерела та зіставляти різні точки зору. Розуміння цього явища і критичне сприйняття можуть допомогти краще орієнтуватися в інформаційному середовищі.
Інтернет-видання Бессарабії
