У Болграді відбулися громадські слухання щодо визначення місця розташування Алеї Слави в місті. Захід пройшов у залі засідань Болградської міської ради, зібравши небайдужих жителів громади. На місці подій побували й журналісти інтернет-видання “Махала”.
Участь у слуханнях взяли родини загиблих воїнів, члени громадських організацій, депутати, учні та вчителі, військовослужбовці й побратими загиблих, ЗМІ, члени громадського формування «Добровільна народна дружина» та інші активні жителі громади.
Усього було зареєстровано 170 присутніх, з яких 168 отримали талони для голосування. На порядок денний винесли одне питання — визначення місця для Алеї Слави.
Лічильна комісія у складі трьох осіб: фахівець із супроводу ветеранів війни та мобілізованих осіб Болградської міської ради Владислав Бандар, головний спеціаліст бюджетного відділу фінансового управління міської ради Надія Дімітрова та завідуючий сектором з питань військового обліку та мобілізаційної роботи Костянтин Биков, протягом заходу забезпечувала прозорий підрахунок голосів.

На початку засідання Руслан Баланов — начальник відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та ДАБК Болградської міської ради, представив три можливі локації для розташування тимчасової Алеї Слави, паралельно демонструючи на екрані, який будуть мати вигляд наявні пропозиції. До списку входили:
— в Сквері за адресою: пр. Соборний, 118-А м. Болград Одеської області (пр. Соборний на перехресті вул. Терещенка, в районі пам’ятного знаку Т.Г. Шевченка);
— в Сквері Захисників України за адресою: пл. Данила Крижанівського, 26-А м. Болград Одеської області (в частині зі сторони Меморіалу Слави, Центральної площі);

—в Сквері Захисників України за адресою: пл. Данила Крижанівського, 26-А м. Болград Одеської області (в частині зі сторони провулка Недоступова).

Під час обговорення підкреслили важливу деталь: Алея Слави у Болграді буде тимчасовою, адже надалі планується створення окремого повноцінного меморіалу загиблим. Також на засіданні присутні підіймали низку важливих питань. Наприклад, полковник Загороднюк, представник військової частини А 2613, запитав: яка реальна кількість загиблих по громаді та наголосив на потребі врахувати той факт, що їхня кількість, на жаль, може збільшуватися. Окрім цього військовий підняв питання про фінансування тимчасових банерів та доцільність витрат, а також спитав про можливість створення Алеї на ділянці, де вже ведуться роботи за європейські кошти.

У відповідь на запитання полковника Загороднюка представники міської ради пояснили, що наразі вже виділено кошти на розроблення кошторисної документації щодо створення Алеї Слави. Після визначення остаточного місця розташування розпочнеться підготовка проєктно-кошторисної документації.
У міськраді наголосили, що, наприклад, проспект Соборний облагороджується за європейські грантові кошти, які неможливо заморозити без втрат для громади. Також представники нагадали, що існуючий Меморіал Слави на центральній площі вже передбачає розміщення на табличках імен усіх загиблих у війні. Наразі у громаді нараховується 54 загиблих воїни, з них 29 — уродженці Болграда.
Після цього учасники слухань перейшли до обговорення можливих локацій, адже саме від правильного вибору місця залежатиме, наскільки доступною, гідною та довговічною буде майбутня Алея Слави.
“В Ізмаїлі Алею Слави розмістили у занадто тісному місці — це була помилка. У Болграді загиблих значно більше, і, на жаль, їх число зростатиме. Найкращим вважаю другий варіант — біля церкви: це доступне, відкрите місце, де кожен зможе прийти й вшанувати наших героїв. Пам’ять не можна ховати “за куточком”, — поділася думкою волонтерка Оксана Кілафли.
Микола Корнієнко, голова районного союзу ветеранів Афганістану та інших війн, навпаки підтримав третій варіант: “На варіанті №3 достатньо місця і для нинішніх банерів, і для розширення. Можна розмістити банери у 3-4 площинах на одному постаменті. Поруч вже багато пам’ятників, зокрема 8-ій роті, школа, спортмайданчик, багато місця аби проводити заходи, вшановуючи пам’ять”.

Свою думку також висловили й безпосередньо матері загиблих воїнів.
«Першому місце виглядає для нас як автопарковка — це не підходить. Другий варіант нам найближчий: тихе, спокійне місце. А третій не можемо підтримати, бо там, кажуть, були поховані румунські та німецькі солдати. Це теж важливо для нас», — додала мати загиблого прикордонника Сергія Дачева Лариса Гаврилівна.
В урнах для голосування було нараховано 159 бюлетенів. За перший варіант віддали голос 1 людина, другий варіант набрав 73 голоси, а останній — 85. Таким чином більшість присутніх підтримала третій варіант розміщення Алеї Слави — у Сквері Захисників України зі сторони провулка Недоступова.
За підсумками слухань буде підготовлена резолюція, а протокол протягом п’яти днів опублікують на офіційному сайті Болградської міської ради.
