Вже сімнадцять місяців Україна боронить свої кордони. Весь цей час у полоні країни – агресорки знаходяться 33 військовослужбовців з острова Зміїний, серед яких й мешканець міста Болград, хоробрий воїн, люблячий син та чоловік Іван Тошкін. Інтернет – видання “Махала” поспілкувалася з мамою, дружиною та друзями захисника та дізналося про те, як вони борються за скоріше повернення Івана додому.
Іван народився та виріс у місті Болград. З 2015 року боронить країну та служить свому народу у лавах Збройних сил України. Він не бачив себе в іншій сфері, з дитинства мріяв піти до армії та стати на захист України. Учасник АТО, сміливий та вірний воїн українського народу, він вже сімнадцятий місяць знаходиться в полоні агресора.
“Іван у школі був бешкетником та завжди попадав в якісь неприємні ситуації, але він ніколи не проходив повз, коли комусь потрібна була допомога чи захист. Такий собі добряк, якому не дуже переймався уроками”, – з посмішкою згадує шкільні роки Івана Тошкіна його мати Галина.
Після закінчення вечірньої школи у 2014 році Іван пішов до військкомату та вступив до лав ЗСУ. 24 лютого 2022 року Іван був там, де він був потрібний, на службі та захисті острова Зміїний.
“Він подзвонив мені о 4 ранку, але я не почула дзвінок. Потім він написав, щоб ми не хвилювалися за нього і що він нас дуже любить. Прочитавши повідомлення, я зрозуміла, що відбувається щось погане. Важко згадувати”, – поділилася спогадами дружина військовополоненого Тетяна Тошкіна.
Дружина Тетяна, мати Галина та друзі воїна з того моменту, як вони дізналися, що Іван та інші хлопці з острова в полоні, не перестають стукати у двері різних організацій та влади. Вже багато полонених з острова Зміїний повернулися додому, але Іван все ще перебуває у неволі.
“24 лютого о 18 на зв’язок вже ніхто не виходив. Я змогла додзвонитися до сина о 16, потім – тиша, новини про те, що вони загинули… тиша…. новина про полон. Ці моменти дуже важко згадувати. А тим більше передати, що відчуваєш…”, – згадує мати військовополоненого.
Звернення до влади, мітинги, конкурси на підтримку воїнів острова Зміїний, футбольні матчі, постійні пости у соціальних мережах та поїздки до Києва. Родини військовополонених з острова Зміїний не зупиняються та продовжують нагадувати про своїх рідних.
“Ми до останнього будемо битися та просити повернути Івана та його побратимів додому. Синам дуже не вистачає люблячого батька поряд, особливо старшому, він все робив з татом, а зараз понад рік його немає поряд. Я не можу дати йому те, що дав би йому Іван. Молодшого він зовсім не бачив, а йому вже майже два рочки”, – ділиться з журналістом “Махали” Тетяна Тошкіна.
Чекають на повернення Івана з полону і його близькі друзі. “Він дуже хороший батько та друг. Ніколи не відмовляв у помочі, має добрий і трохи запальний характер, але відходить швидко. Чекаємо його вдома та будемо робити все можливе для того, щоб Іван скоріше повернувся додому”, – згадує про Івана близька подруга родини Тошкіних Ельвіра Заутадзе.
Інтернет-видання “Махала” висловлює подяку матері та дружині військовополоненого Івана Тошкіна за нелегку для них розмову. Віримо, що їх молитви почуті та вже скоро вони матимуть можливість обійняти сина, чоловіка та друга! Слава Україні! Слава героям та воїнам, які стоять на захисті країни!
Інтернет-видання Бессарабії
