В Україні є багато своїх різдвяних традицій, але чи не цікаво дізнатися, як зустрічають головне церковне свято наші сусіди? Махала розповідає, які обряди та традиції існують на Різдво в інших країнах.
Попри те, що Румунія є переважно православною країною, Різдво тут передує Новому року та відзначається в ніч з 24 на 25 грудня, а різдвяні традиції країни тісно переплетені з новорічними. Сам Новий рік у Румунії часто називають малим Різдвом.
Важливою частиною різдвяних свят є дотримання посту, який триває з 14 листопада по 24 грудня. Згідно з православною релігією, протягом цих 40 днів, що передують Різдву, нікому не дозволяється, їсти м’ясо, яйця або молоко, за деякими винятками, коли дозволяється риба
Різдвяна вечеря в Румунії – дуже рясна і складається з кількох страв. У меню представлені різні види свинячих ковбас, а також сливовий бренді та домашні соління. Далі слідує незамінний предмет святкового обіду «Сармале». Ця страва складається з квашеного капустяного листя, фаршированого поєднанням свинини та яловичини, а також рису, перцю, чебрецю та інших спецій. Наступні страви – смажена свинина та індичка з червоним вином. Вино п’ють, щоб відсвяткувати народження Ісуса. Остання страва – «козонаки», торт з горіхами та родзинками.
Різдво в Румунії це чудовий час, коли вся сім’я може зібратися разом, тому, під час Різдва більшість румунських будинків заповнена сусідами, друзями, родичами та доброзичливими людьми.
Також є дуже популярною частиною Різдва в Румунії є спів Керол (відомий як «Коліндатул») або знайомі нам колядки. Раніше їх співали во славу врожаю, але з часом вони стали більш релігійними.
Спів гімнів – це також дуже важлива частина румунських різдвяних свят. Протягом різдвяного сезону маленькі румунські діти (особливо в селах) відвідують кожен будинок в окрузі та співають гімни, такі як Steaua («Зірка»), Trei Pastori («Три пастухи») та Mos Craciun («Санта-Клаус») і читають вірші та легенди. Вважається, що ці гімни приваблюють достаток у будинках тих, хто приймає маленьких колядників.
Різдво в Польщі відзначається 25 грудня та є одним з головних свят. Велика частина населення сприймає його швидше як сімейний, ніж як релігійний, проте як віруючі, так і невіруючі поляки дотримуються різдвяних традицій.
Різдво заведено зустрічати у родинному колі. 24 грудня, у різдвяний Святвечір, поляки збираються на спільну трапезу, яку передує ритуал заломлення облаток (тонкий лист з тіста). Звичай заломлення облатки символізує єднання і примирення. Потім усі обмінюються подарунками та побажаннями.
Коли усі сідають за стіл, одне місце прийнято залишати порожнім. Воно призначається для випадкового гостя, на знак того, що будинок цього вечора відкрито всім і господар готовий прийняти і нагодувати будь-якого мандрівника.
Що стосується різдвяної вечері, то, як правило, поляки готують два різні меню: пісне та м’ясне. 24 грудня ще триває піст і м’ясо їсти не можна, тому м’ясні страви з’являються на столі лише наступного дня.
Основною святковою трапезою вважається саме пісна вечеря на Святвечір, а обмеження компенсуються різноманітністю та витонченістю страв. Традиційно їх має бути дванадцять — за кількістю апостолів — і кожен із присутніх за столом має скуштувати все.
Як правило, трапеза починається з борщу з вушками або грибного супу, потім слідують вареники, пиріжки і кулеб’яки, різні рибні страви, тушкована капуста або пісні голубці, а також десерти: здоба з маком, пряники, кутя з горіхами, родзинками та медом, компот із сухофруктів. Стіл прийнято накривати білою скатертиною, під яку кладуть трохи сіна на згадку про ясла, у яких лежав новонароджений Христос.
Напередодні Різдва у Польщі прийнято прикрашати ялинку, вулиці та приміщення різнокольоровими ілюмінаціями. За традицією, це належить робити в Святвечір. Подарунки також заведено дарувати 24 грудня, напередодні Різдва. Вважається, що дітям подарунки приносить святий Миколай, проте персонаж може змінюватися залежно від регіону: у Західній Польщі це Гвяздор, у Малопольщі — янголятко, на південному заході Польщі — зірочка, у Сілезії — Немовля Ісус.
Традиційною музикою польського Різдва є колядки, яких у Польщі офіційно зареєстровано близько півтори тисячі. Колядки відрізняються великою різноманітністю: серед них можуть бути як урочисті чи ліричні, так і танцювальні мелодії, а в словах можливий гумористичний чи сатиричний відтінок.
Половина мешканців Молдови святкує Різдво 25 грудня, а інша половина 7 січня. У деяких родинах Різдво взагалі святкують в обидві дати, адже свят забагато не буває.
Святу передує період посту, так званий Різдвяний піст, він триває шість тижнів – з 15 листопада по 24 грудня для тих, хто святкує за новим стилем, та з 24 грудня по 7 січня для тих, хто святкує за старим стилем.
Однією з головних традицій Різдва є коляда. Зазвичай колядують у Молдові лише хлопці та діти, які ходять по домівках у день Різдва з колядками та із зіркою, сповіщаючи про Різдво Спасителя. Діти несуть зірку, в центр якої поміщена ікона з ликом немовляти Ісуса, і співають про появу на небі зірки, що сповістила про народження Ісуса і привела трьох східних королів до його народження. Більшість колядок починаються словами: «Сходить високо зірка».
Колядники зазвичай ходять по дворах з торбинками, куди складають отримані від господарів дари. За повір’ям, щедрим даруючим буде успіх і достаток у Новому році. Традиційний дар колядникам – хліб (символ достатку). Хлопцям призначалися спеціально випечені калачі, а дітям – калачики, горіхи та цукерки.
Заслуговують на увагу звичаї, пов’язані з приготуванням страв і випіканням калачів для колядників. За традицією, з першого тесту роблять особливий калач, який називається «Кречун» (або «Кречунел») у формі незавершеної вісімки. Цей калач зберігають біля ікони до весни, а потім згодовують худобі, щоб тварини були здоровими.
На Святвечір готують і розставляють на столі певну кількість пісних страв із зернових, овочів та фруктів – це варена пшениця з медом та горіхами, чорнослив, варені боби, голубці з крупою, плацинди, грибна ікра з часником, протерта квасоля.
За стіл сідають лише після того, як страви благословить священник. Залишки їжі не прибирають зі столу, оскільки вважається, що цієї ночі приходять почастуватися покійні родичі. Вечеря на святвечір вважається особливою, тому що в ньому беруть участь і живі, і ті, що пішли.
Першого дня Різдва стіл накривають набагато багатше. У молдаван заведено, щоб у цей день на святковому столі неодмінно були страви зі свинини, що символізує багатство та достаток у будинку. Традиційно на різдвяний стіл подають свинячу печеню та ковбаси, голубці, холодець, рибу, хліб, фрукти, солодощі та напої. У деяких регіонах Молдови на Різдво їдять мамалигу, якій приписуються магічні властивості.
Інтернет-видання Бессарабії
