В Арцизі вже вісім років існує аматорський гурт «Співоче сузір’я», який об’єднує творчих людей віком від 60 до 76 років. Учасники колективу популяризують українську пісню, виступають на регіональних заходах та зберігають традиції. Як з’явився гурт, яку музику виконують його учасники та що для них означає спільна творчість – про це виданню «Махала» розповіла одна з найактивніших учасниць колективу, Дора Леонова.
Аматорський гурт «Співоче сузір’я» було засновано у 2017 році при Центрі дитячої та юнацької творчості міста Арциз з ініціативи Людмили Завальнюк. Головою організаційної групи призначили Галину Афанасьєву, яка разом із тодішньою директоркою ЦДЮТ Людмилою Камбур взялася за створення гурту.
На посаду музичного керівника запросили Марію Дерменджи. Спочатку до складу гурту увійшли три учасниці: Марія Дерменджи, Галина Афанасьєва та Надія Євтушенко. Свій перший виступ талановиті ветерани педагогічної праці провели на святковому заході до Дня вчителя.
З часом склад гурту неодноразово змінювався, поповнюючись новими талантами. До колективу приєдналися Дора Леонова, Ніна Філіпова, Іраїда Діордієва, Тамара Ноздрюхіна, Вікторія Хрящева, Галина Глуган, Інна Середа, а також подружжя Лідії та Олега Хом’яків, які вже багато років залишаються його постійними учасниками.
«Наш гурт діяв при ЦДЮТ близько півтора року. Ми отримували невелике фінансування, яке дозволяло активно розвиватися. Однак згодом обставини склалися так, що нам довелося шукати нове приміщення для репетицій. Без фінансової підтримки стало складно виготовляти нові костюми та розвивати гурт. Проте ми були настільки захоплені спільною творчою роботою, що не могли просто розійтися», – розповідає представниця гурту «Співоче сузір’я» Дора Леонова.
Деякий час завдяки підтримці директорки Арцизької центральної міської бібліотеки Галини Гуцан гурт мав можливість проводити свої репетиції в бібліотеці. Однак зараз у колективу є постійна студія на Арцизькому заводі ЗБВ, де вони можуть безперешкодно проводити свої репетиції на постійній основі.
Багато років гурт виконував пісні виключно українською мовою, популяризуючи її в нашому регіоні. Однак сьогодні репертуар колективу значно розширився – до нього додалися пісні болгарською та польською мовами.
«Оскільки наше місто стало побратимом кількох німецьких міст, і гості з Німеччини часто нас відвідують, ми вирішили опанувати пісні й німецькою мовою», – з усмішкою розповідає Дора Леонова.
Пісні для репертуару обираються за вподобаннями учасників колективу. У ньому представлені як естрадні, так і народні композиції, без чітких жанрових обмежень. Серед них пісні Ольги Янушкевич, Ольги Токар та інших відомих виконавців.
Особливе місце в репертуарі займає авторська пісня учасниці гурту Дори Леонової, музику до якої написав відомий бессарабський композитор Сергій Цуркан. За словами пані Дори, ця пісня полюбилася слухачам і вже неодноразово звучала під час візитів високопоставлених гостей до Арциза.
«Це пісня про наше місто Арциз, де живуть лелеки. Вона так і називається «Місто лелек». У 2024 році ми взяли участь у престижному міжнародному конкурсі «Ти в серці моїм, Україна», де серед учасників були колективи з Італії, Німеччини, США, Великої Британії – загалом приймало участь понад 500 конкурсантів. Наш гурт здобув перемогу, посівши перше місце. Мені особисто телефонувала засновниця цього конкурсу Леся Королик і запитувала, як нам вдалося створити таку чудову пісню», – поділилася пані Дора.
Дора Леонова зазначає, що через брак фінансування гурт не має змоги виїжджати на закордонні фестивалі, хоча неодноразово отримував запрошення до Румунії, Польщі та Болгарії. Водночас учасники активно беруть участь у численних міжнародних вокальних онлайн-конкурсах, де майже завжди здобувають перемоги. Серед нагород, які мають велике значення для колективу, варто також відзначити конкурс Ольги Токар «Співоча Птаха».
За словами Дори Леонової, аматорський колектив «Співоче сузір’я» рідко запрошують на виступи в межах святкових заходів Арцизької громади. Однак завдяки близькому другу та покровителю Валерію Цуркану з міста Білгород-Дністровський гурт регулярно приймає участь у численних концертах і фестивалях, які він організовує у своєму місті. Пані Дора зазначає, що всі поїздки до Білгород-Дністровського дуже зближують учасників гурту, дарують незабутні емоції та враження, які залишаються з ними на довгий час. Якось на фестивалі «Юшка – Фест» після виступу до гурту почали підходити молоді люди і просити сфотографуватися з ними, що подарувало учасникам приємні відчуття та стало підтвердженням їхнього успіху.
«Так, проблема фінансування дійсно існує. Ми всі пенсіонери, і витрати на участь у конкурсах чи організацію поїздок, зокрема до Білгорода-Дністровського, покриваємо самостійно. Втім, ми з глибокою вдячністю ставимося до людей, які допомагають нам абсолютно безкоштовно, надаючи цінні поради та настанови, що відіграють важливу роль у нашій діяльності. Серед них – відома співачка Ольга Янушкевич, яка мешкає у США, співачка Леся Королик з Італії, Ольга Токар, а також композитор і музикант Валерій Цуркан», – розповідає Дора Леонова.
Неоціненну підтримку колектив отримує від свого теперішнього керівника Миколи Дімітрова, якого учасники гурту вважають високопрофесійним музикантом. Він завжди надає кваліфіковані та корисні поради щодо виконання пісень, що є надзвичайно важливим для них, оскільки в гурті немає жодного професійного музиканта. На його студії звукозапису колектив записав майже всі свої композиції, а до багатьох із них було створено відеокліпи.
У створенні відео гурт підтримують Наталія Ганган та Людмила Леонова, які особисто займаються режисурою, зйомкою та монтажем кліпів для «Співочого сузір’я».
Другий рік поспіль гурт реалізує чудову ініціативу, колядуючи 25 грудня на Різдво Христове по всьому місту, відвідуючи різні установи та організації. Метою є подарувати людям святковий настрій та зібрати донати, які гурт спрямовує на допомогу ЗСУ.
Серед планів на майбутнє – оновити костюми, поповнити репертуар німецькими піснями, та шукати способи виїжджати на закордонні фестивалі та конкурси в Румунію, Польщу, Болгарію та інші країни. Попри свій вік всі учасники дуже активні, не пропускають репетиції і прагнуть удосконалювати свій музичний професіоналізм.
Фото Дори Леонової
Інтернет-видання Бессарабії
