Наприкінці минулого тижня ізмаїльський плейбек-театр «Грані» відвідала спеціалістка світового масштабу з такого виду театрів Ширлі Лігум. Запросила знамениту ізраїльську тренерку куратор ізмаїльської групи, киянка Наталія Вайнилович – керівник ГО «Арт-плейбек», тренерка та член Правління Української школи плейбек-театру. У рамках візиту Ширлі увечері 15 березня відбулася творчо-інформаційна зустріч акторів театру «Грані» та запрошених городян. Упродовж трьох днів Ширлі Лігум ще проводила з учасниками театру групові заняття з роботи із травмою.
Плейбек-театр «Грані» було створено в Ізмаїлі у 2020 році. Сьогодні сформувався невеликий, але міцний колектив, який живе своїм захопленням.
Допомагала створювати театр його нинішня кураторка Наталія Вайнилович. За освітою вона – соціальний працівник та соціолог, закінчила Київський політехнічний інститут, де, власне, зараз і викладає «Плейбек театр».
«У 2020 році ми приїхали до Ізмаїла для того, щоб показати, що таке плейбек-театр. Тоді ніхто нічого не знав про нього, ми з нуля зайшли. Дівчатам сподобалося, вони цю справу підтримали і досі розвивають. Через повномасштабне вторгнення багато людей поїхало, акторів мало залишилося, але ми через наш проєкт посилюємо колектив і даємо йому можливість розвиватися професійно», – ділиться Наталія.
Координаторка плейбек-театру «Грані» Ірина Голобородько так відгукується про роботу свого дітища: «Ми допомагаємо людям бути самими собою, допомагаємо дихати вільно, адже, незважаючи на те, що зараз нелегкий час, життя продовжується. Люди з початку війни заборонили собі радіти, відчувати щось світле. Це не правильно. Ми маємо бути сильними, бо маємо перемагати».
Для довідки. Плейбек-театр зародився 1975 року в Нью-Палці (США). Його назва походить від скорочення фрази “we are playing your stories back to you”, що перекладається “ми граємо ваші історії, повертаючи їх вам”. Це театр імпровізації, у ньому немає вигаданих сюжетів. Історії свого життя розповідають гості, а актори розігрують почуте на сцені.
Гостя з Тель-Авіва приїхала в рамках одного із проєктів «по посиленню» ізмаїльського колективу. Ширлі Легум є міжнародним тренером та лідером плейбек-театру, актрисою плейбек-театру “Play Life”, засновницею плейбек-театру “Chapter B” та “Dance Story”, актрисою драматичного театру, танцівницею, професійним танцювально-руховим та груповим терапевтом.
«Шірлі має близько 20 років досвіду гри у плейбек-театрі. Вона є психотерапевтом, багато працює з темою війни, з драматичними історіями. Я знаю, що те, що вона дасть, буде безцінним. Я не перебільшую це ні на грам. Вона дуже чуйна, дуже глибока. Ширлі може дати людям зрозуміти, як витримувати складні історії, як не зашкодити ні собі, ні іншим. В Ізмаїлі вона пробуде три дні, потім повертається до Ізраїлю. Це хороша нагода обмінятися досвідом, навчитися чомусь новому», – каже Наталя.
Творчо-інформаційна зустріч проходила у стінах Ізмаїльського державного гуманітарного університету. Прийшло декілька десятків людей, які ніколи не чули про плейбек-театр. Вечір відкрила Наталія Вайнілович. Вона розповіла про себе, про Ширлі Лігум, про театр «Грані».
Щоб присутні почували себе розкуто, їм запропонували познайомитися в інтерактивній формі. Ширлі плескала в долоні, після чого люди мінялися місцями, сусіди по колу розповідали один одному коротко про себе.
Наступним етапом стала гра «Хто також як я», в ході якої присутні дізнавалися про захоплення, уподобання учасників зустрічі.
Потім відбулася найглибша частина зустрічі. Люди розповідали свої життєві історії. Діана поділилася душевними переживаннями, які зазнала під час перебування у Румунії, куди її на початку війни відправив чоловік. Дівчина сильно сумувала за сім’єю і, не витримавши, вирішила повернутися додому.
Ізмаїльський студент Кирило розповів історію восьмирічного хлопчика, якого цькували спочатку в одній школі, а потім в іншій – випробовували на міцність. У його новому класі була дівчинка, яка не брала участі у всіх витівках однокласників та підтримувала Кирила. Пройшло багато років, і восьмирічний хлопчик став студентом, а дівчинка залишилася його другом, який завжди іде поряд.
Актори театру «Грані» виразно та зворушливо розігрували почуті історії. Вони майстерно висвітлювали найяскравіші моменти, озвучували ключові фрази персонажів. Було цікаво спостерігати за тим, як розповідь людини перетворюється на сценічний епізод. Герої історій також з цікавістю дивилися на себе з боку. Вони зазначили, що актори вгадали їхні почуття та переживання. Це дуже цінно, коли твої переживання бачать та розуміють.
Рухаючись життєвою дистанцією, сучасні люди більшою мірою зосереджують свої зусилля на матеріальних речах, планах, досягненнях і практично не приділяють уваги душі, яка несеться скрізь життя в їхньому тілі. В цьому забігу нетлінна “пасажирка” не встигає “заземлитися” і усвідомити себе в моменті, відчути смак життя. Плейбек-театр – це свого роду «майданчик», куди «марафонці» приходять відпочити, послухати голос власної душі, поділитися відчуттями і почуттями, знайти споріднені душі.
Театр «Грані» завжди радий новим учасникам чи просто гостям. Якщо у вас є бажання відвідувати цей простір, знайти нових друзів, з цікавістю проводити час, телефонуйте за номером 0677648798 (Ірина Голобородько).
Інтернет-видання Бессарабії
