17 та 18 травня у Котловині Ренійської громади відбувся черговий фестиваль гагаузької культури «Буджак ілдизи» («Зірка Буджака»). Цього року він проводився у двадцять перший раз, що дозволяє говорити про нього як про фестиваль з великою історією та багатими традиціями, на який люблять і з нетерпінням чекають глядачі.
За два десятиліття, що він існує, організатори роблять все, щоб кожен наступний не був схожий на попередні, намагаючись привносити свіжі ідеї, від чого святкове дійство стає ще більш насиченим, глядачі завжди чекають на щось нове, цікаве і їх очікування незмінно виправдовуються. Не став винятком і цей рік. З тією різницею, що фестиваль проводився два дні, а частина святкової програми пройшла в онлайн-форматі.
«Цього року ми вирішили зробити фестиваль незвичайним, різноформатним. Тобто він проводився і онлайн та офлайн. В онлайні ми підготували для глядачів два випуски, відео яких ми виклали на своїй сторінці у Фейсбук: це музичні номери (всі вони нові), а також сценка гагаузькою мовою – уривок з комедії Тодура Занет «Бююлю мааза» («Зачарований підвал»), – розповіла журналісту «Махали» завідувачка Котловинської філії КУ «Центр культури та дозвілля» Галина Булгар.
Другий день фестивалю включав його офлайн-частину: у фойє Будинку культури працювала фотозона у національному стилі, яку спеціально зробили розширеною, щоб охочі могли пограти у старовинну гагаузьку національну гру «ашик», майстер-клас якої давали досвідченіші гравці. Хто фотографувався, мали змогу одягнути якісь елементи національного костюма. Наприклад, гагаузький жилет або шапку.
«Потім ми показали півторагодинний художній фільм гагаузькою мовою «Dünürcülük» («Дюнюрджюлюк»), що перекладається як «Сватання» і переносить глядачів до Гагаузії 20-30-х років минулого століття. Знятий за мотивами однойменного оповідання Миколи Бабоглу, він став першою кінострічкою гагаузькою мовою. Прем’єра фільму відбулася у 2018 році не лише у самій Гагаузії – автор ідеї та режисер, молодий актор театру та кіно з Комрата Іван Патраман презентував свою роботу і перед котловинськими глядачами, приїхавши до нашого села разом із акторами, які зіграли головні ролі. Тоді показ картини відбувся в малій залі БК, оскільки частина будівлі, де знаходиться зал для глядачів, ще не була відновлена після пожежі 1997 року. А цього разу показ фільму відбувся вже на великому екрані», – зазначила наша співрозмовниця.
За словами Галини Булгар, поєднання двох форматів, онлайн та офлайн, урізноманітнювало фестиваль: хто захотів, міг залишитися вдома та подивитися відео в соцмережі, хто захотів зустрітися з друзями та знайомими, поспілкуватися, пограти в «ашик» та подивитися фільм рідною мовою – прийшов наступного дня до БК.
«Мета фестивалю – це збереження та розвиток культури та мови, і тут необов’язково обмежуватись лише традиційними концертами. Інші формати теж роблять свій внесок у досягнення цієї мети. Онлайн-фестивалі ми проводили і раніше, але це були лише концерти, а цього року ми вирішили не обмежуватись лише концертними рамками та урізноманітнити програму», – резюмувала вона.
Користуючись нагодою, ми поцікавилися у Галини Булгар, чому цього року в Котловині не проводилось гагаузьке національне свято «Хедерлез»?
«У нашому селі ніколи не було традиції обов’язково проводити його щороку. Минулого року «Хедерлез» у нас проводився, але не як окреме свято, а в рамках фестивалю «Буджак ілдизи». Річ у тому, що кожне свято гагаузької культури ми зазвичай чомусь присвячуємо. Наприклад, гагаузькому костюму, гагаузьким традиціям, національним ремеслам. Тобто щоразу «Буджак ілдизи» у нас тематичний, що означає не лише вийти на сцену заспівати, станцювати та розповісти глядачам, хто такі гагаузи, а й показати нашу культуру, наш побут, що називається, із різних ракурсів. Проведення минулого року свята «Хедерлез» у рамках фестивалю якраз вписується в цю концепцію», – відповіла керівник Котловинського Будинку культури.
Фестиваль «Буджак ілдизи» розпочинався як районний, одним із його організатором є місцеве гагаузьке національно-культурне товариство «Кардашлик» («Братство»), яке раніше мало назву «Бірлік» («Єдність»), під керівництвом Івана Стадникова, в минулому заступника голови Ренійської райдержадміністрації, а нині заступника міського голови. У різні роки фестиваль проводили як у Котловині, так і у Рені.
За кілька років з районного він став міжрайонним (регіональним), а потім і міжнародним. Те, що спочатку здавалося незвичним – участь у ньому представників Болградського району, Гагаузької Автономії Молдови, Автономної Республіки Крим – стало доброю традицією. Гостем одного з фестивалів був і Башкан Гагаузії у 2006-2015 роках Михайло Формузал, що стало справжньою подією.
Такі фестивалі промовисто наголошують: держава Україна гарантує рівні права та можливості для розвитку мов та культур усіх національних меншин, які проживають у нашій країні. І гарантується це не на словах, а на ділі, в чому вкотре можна було переконатись на прикладі «Буджак ілдизи-2024».
Інтернет-видання Бессарабії
