Сьогодні майже кожен населений пункт України має власний герб. Але на початку 1990-х це було радше винятком, ніж правилом — тоді герби мали лише найбільші міста. Саме тоді і Арциз вирішив приєднатися до спільноти міст із власною символікою. Більшість мешканців міста знають, що художнє втілення герба належить Сергію Постолову та Володимиру Ковалю. Та мало хто пам’ятає, що ідейним натхненником цього процесу став тогочасний голова Арцизької міської ради — Василь Савович Райчев. Журналістка інтернет-видання «Махала» поспілкувалася з паном Василем і дізналася цікаві подробиці створення головного символу міста.
У 1990 році при Арцизькій міській раді була створена організаційна група на чолі з головою міськради Василем Савовичем Райчевим. Її завданням стало планування та проведення урочистостей з нагоди 175-річчя Арциза, яке відзначалося у 1991 році.
Саме тоді у Василя Савовича виникла ідея — створити офіційний герб міста Арциз. На той час лише три міста Одеської області — Одеса, Ізмаїл та Білгород-Дністровський — мали власні герби. Арциз також вирішив долучитися до цієї почесної когорти.
«Рішення про створення герба було затверджене на засіданні виконкому. Згодом ми оголосили конкурс на найкращий ескіз герба та приз у розмірі 1000 рублів», — згадує Василь Савович Райчев.
На розгляд конкурсної комісії було подано 36 варіантів, однак жоден з них не відповідав заявленим вимогам. Усі роботи було відхилено, але вони не зникли безслідно: голова міськради передав ескізи до історико-краєзнавчого музею, де вони стали частиною експозиції.
«Ми не відмовилися від ідеї створити герб. За сприяння народного депутата УРСР Юрія Яковича Стадійчука до Арциза було запрошено професійного геральдиста з Кіровоградщини. Саме він допоміг нам у створенні офіційного символу міста», — розповідає пан Василь.
Перш ніж розпочати створення герба, запрошений геральдист уважно ознайомився з історією Арциза. Лише після цього він перейшов до розробки концепції символіки, яка мала не лише відповідати канонам геральдики, а й передавати унікальний дух міста.
«З геральдистом ми одразу визначили, що герб матиме форму варязького щита. Він кілька днів ходив зі мною містом, розпитував про засновників Арциза, про спадщину, яку вони залишили. На той час це ще був Радянський Союз, і відкрито говорити про те, що місто заснували німці, було заборонено. Але геральдист наполіг на тому, що пам’ять про засновників має знайти своє відображення в гербі», – згадує Василь Савович Райчев.
Звернувши увагу на те, що перші німецькі будівлі в місті були зведені з місцевого каменю-ракушняку, він вирішив включити до герба символ кам’яної кладки. Іншим важливим елементом стала залізниця заснована також у німецький період, у 1913 році, — адже саме з Арциза вона розходиться двома напрямками: на Ізмаїл та Бессарабку. Вона символізує розвиток промисловості та зв’язки міста.
Ще одним ключовим образом став лелека з каменем у лапі — центральна фігура герба. Це водночас був символ миру, щастя, готовності до захисту та нагадуванням про військову присутність в Арцизі. Доповненням до композиції мала стати виноградна лоза — знак родючості, та процвітання.
«Геральдист дуже серйозно поставився до роботи. Він сказав, що герб має бути таким, щоб витримав випробування часом, навіть якщо зміниться влада. І він мав рацію — минуло вже 34 роки, а герб лишився незмінним», — зазначає Василь Савович.
Художню реалізацію герба здійснили місцеві майстри — художник Сергій Постолов і кореспондент газети «Ленінська іскра» Володимир Коваль. У результаті герб набув форми варязького геральдичного щита з базою, верхня частина якого поділена тридільно-вилоподібно лініями, що символізують залізничні напрямки.
У першій, лазуровій частині щита зображено лелеку з каменем у лапі; у другій і третій — золоту виноградну лозу на червоному фоні. У нижній частині — золота кам’яна кладка з датою заснування міста — 1816 рік.
Кожен колір у гербі має своє значення: лазур символізує красу та велич, червоний — мужність і хоробрість, а золото — багатство, справедливість і великодушність.
Широкому загалу герб представили на святкуванні ювілею міста
Офіційне затвердження герба відбулося 19 квітня 1991 року на сесії Арцизької міської ради. А вже в червні того ж року, під час урочистого святкування 175-річчя міста, герб був вперше представлений широкій громадськості. До цієї визначної події, з ініціативи Василя Савовича, у Кишиневі було виготовлено 10 тисяч пам’ятних значків із зображенням нового герба. Багато з них, імовірно, й досі зберігаються у мешканців Арциза як тепла згадка про той історичний день.
«До речі, того ж року в Німеччині вихідці з бессарабського Арцизу також відзначали ювілей нашого міста. І я мав честь поїхати і представити їм наш новий герб. Вони прийняли його з великим захопленням і сказали, що він гідно вшановує їхнє коріння», — згадує Василь Савович Райчев.
У 1991 році Арциз став першим містом Бессарабії, яке відзначило свій ювілей по-справжньому масштабно. Це святкування стало прикладом для наслідування — згодом традицію підхопили не лише інші міста, а й чимало сіл усього регіону.
«На святкування ми запросили артистів з Одеси. Вперше в історії Арциза були вручені звання “Почесний громадянин міста”. Відбулася презентація нового герба. Ми хотіли показати всім, що Арциз — це сучасне, динамічне місто, яке розвивається і впевнено крокує в ногу з часом», — розповів пан Василь.
Наостанок Василь Савович поділився ще однією цікавою деталлю: у ті роки в Україні не існувало власного геральдичного товариства — таке було лише в Москві. Саме тому герб Арциза був зареєстрований геральдистом у російській геральдичній установі, і навіть опублікований у спеціалізованому журналі. Проте після розпаду Радянського Союзу питання офіційної реєстрації герба вже в незалежній Україні так і залишилося невирішеним.
«Нещодавно в нашому місті відкрили алею міст-побратимів, і мене здивувало, що герб Арциза там не представили. На моє звернення з цього приводу до заступниці міського голови Оксани Павлівни Стоянової я отримав відповідь: причина – герб не зареєстрований офіційно. Тож я подав депутатський запит із проханням здійснити його державну реєстрацію. Адже це — головний символ нашого міста, який давно вже став впізнаваним і дорогим для кожного арцизянина», — наголосив Василь Савович Райчев.
Фото Надії Кочурової та автора
Інтернет-видання Бессарабії
