У Будинку культури села Котловина Ренійської громади кілька років тому з’явився жіночий клуб «Берегиня». Для сільських жительок пенсійного віку, чиї дні минають у турботах і працях, цей клуб став справжньою віддушиною — місцем, де можна поділитися історіями, згадати молодість, навчитися чомусь новому і просто відчути, що життя продовжує дарувати яскраві моменти. Кожна зустріч тут — як маленьке свято, наповнене теплом, сміхом і душевними розмовами. Більш детально — в матеріалі інтернет-видання «Махала».
Клуб «Берегиня» розпочав свою роботу в грудні 2021 року і з того часу став невід’ємною частиною культурного життя єдиного гагаузького села Ренійської громади. Його засідання важко не помітити — вони об’єднують, надихають, додають сил.
«У нашому Будинку культури і раніше існував жіночий клуб — він називався «Селяночка». Але з часом настало деяке затишшя. А у 2021 році у нас з’явилася ідея подарувати клубу нове життя. Об’єднавши жінок пенсійного віку, з’явилася «Берегиня». Адже в селі, самі розумієте, постійна робота, дім, город, господарство… Жінки майже не виходять за межі свого кола обов’язків. І щоб у них не з’явилося почуття непотрібності, щоб вони не відчували, що життя проходить повз, ми вирішили створити новий клуб», — розповідає художній керівник Котловинської філії КЗ «Центр культури та дозвілля» Ренійської міської ради Жанна Котляренко.
Для ефективної організації роботи клубу було обрано актив — Марія Петрівна Хаджиогло, Ніна Іванівна Дейнека, Домна Іванівна Бринза та Євдокія Харлампіївна Яманди. За словами Жанни Котляренко, під час підготовки чергового засідання вона зв’язується з активістками і повідомляє тему зустрічі. Кожна з них отримує, умовно кажучи, завдання — обдзвонити подруг, знайомих, запросити тих, хто, на їхню думку, зацікавиться заходом. Обмежень тут немає — двері клубу відкриті для всіх.
Більш того, «Берегиня» об’єднує не тільки пенсіонерок. Якщо тема зустрічі цікава і молоді — вона теж приєднується. Такий міжпоколінний діалог робить зустрічі ще більш насиченими, живими і душевними.
У клубі «Берегиня» цінують кожну жінку, створюють атмосферу участі, поваги і підтримки. Тут не просто прикрашають дозвілля — тут відроджують відчуття спільності і доводять, що вік — не перешкода для активного, наповненого і радісного життя. А самі засідання клубу — це не лекції на ту чи іншу тему, а справжні вечори відпочинку.
«Теми засідань нашого клубу найрізноманітніші. Ми намагаємося приурочувати зустрічі до пам’ятних дат і свят. У січні, наприклад, збиралися на Бабин день. Була зустріч, присвячена Дню рідної мови, потім — до Дня поезії. Останній раз наші «Берегині» зустрічалися до Дня сім’ї та матері. Але відразу хочу підкреслити: засідання нашого клубу — це не просто тематичні лекції. В першу чергу, це вечори відпочинку. З піснями, танцями, віршами, іграми. Ще до війни, наприклад, на зустріч до Дня сім’ї ми запросили сімейні пари: мам з дорослими дочками, свекрух з невістками. Жінки ділилися своїм досвідом: як вдавалося уникати конфліктів, зберігати тепло і злагоду в домі. Традиційно на наших засіданнях проводиться рухова гімнастика з урахуванням вікових особливостей. Її веде завідуюча філією «Центру культури і дозвілля» Галина Іванівна Булгар. Ми граємо, сміємося — атмосфера тепла і жива. Пару років тому нам пощастило стати учасниками проекту «Соціальна згуртованість та підтримка ВПО, а також інших незахищених верств населення, які перебувають у громадах півдня Одеської області», де тренінги з нами проводили професійні тренери-психологи, які багато чому нас навчили. І сьогодні в рамках проекту «Ти як?» на своїх засіданнях ми піднімаємо питання психології, ментального здоров’я, що дуже затребувано. Крім того, для різноманітності включаємо і ігрові моменти, іноді прямо на місці, переодягнувшись і роздавши ролі, інсценуємо казки. Жінкам це особливо подобається, вони розкріпачуються і відпочивають душею», – продовжує Жанна Дмитрівна.
За чотири роки наших зустрічей на зустрічах клубу «Берегиня» вже багато встигли обговорити, це такі теми, як «Батьки і діти», «Про жінку», «Кохання», «Здоров’я», «Я і мій внутрішній світ», «Цінність життя» і багато іншого.
«Наші жінки-пенсіонерки, прості сільські мешканки, далекі від постійної інформації в телефонах, на цих зустрічах дізнаються багато нового, цікавого, важливого. Якось навіть голова нашої громади Ігор Вікторович Плєхов сказав: «Хочу потрапити на засідання вашого клубу». І прийшов — разом із першим заступником Людмилою Валеріївною Чакир. Це було засідання, присвячене жінці. Усі могли висловитися, поділитися особистим. І гостям, і нам це дуже сподобалося. Ігор Вікторович навіть організував частування — це у нас уже добра традиція: кожну зустріч завершуємо чаюванням. Хтось пече щось вдома, хтось приносить солодощі з магазину — але завжди тепло, душевно і по-сімейному», — зазначає Жанна Котляренко.
Окремо керівник жіночого клубу зупинилася на одному з найяскравіших і найнасиченіших його засідань, яке було присвячене обряду «Бабин день».
«Багато хто знає, що в давнину в селах не було лікарів — їх роль виконували бабки-повитухи або бабки-знахарки. Їх запрошували до хворих, до породіль. Існувала традиція: жінки, у яких ці бабки приймали пологи, дякували їм подарунками — рушником, милом, панчохами, а з частувань — калачем і вареною куркою. На зустріч, присвячену «Бабиному дню», ми запросили літніх жінок, які ще пам’ятають ті часи і традиції. Кожна прийшла з частуванням власного приготування — принесли гьозлеме, киирма, пироги, домашнє вино. Ми накрили спільний стіл. Гості ділилися особистими спогадами, розповідали, як святкували цей день у своїй молодості — було дуже цікаво і зворушливо. Окремим рядком хотілося б сказати, що справжньою окрасою наших заходів є неповторна гра на гармошці нашого місцевого музиканта Георгія Васильовича Мітіша, під записи якого ми із задоволенням танцюємо улюблені гагаузькі мелодії», — ділиться Жанна Дмитрівна.
Засідання клубу «Берегиня» проходять у так званій «білій залі» — саме так після капітального ремонту стали називати оновлену малу залу Будинку культури. Тут все продумано до дрібниць для того, щоб кожній учасниці було комфортно.
«Ми намагаємося, щоб кожна жінка відчувала себе на своєму місці — всі сидять на окремих зручних стільцях, займаються навіть легкою гімнастикою, не встаючи. Стало вже доброю традицією на початку наших заходів вітати один одного, як прийнято в різних країнах, часто говоримо один одному компліменти. А загалом, участь у засіданнях клубу — це ще й привід гарно вдягнутися, привести себе до ладу, відчути себе особливою. Якось я принесла скриньку, на дні якої було дзеркало. Але ніхто про це не знав. Я сказала: «У цій скриньці ви побачите найдорожче для кожної з вас». І ось кожна відкривала її — і раптом бачила власне відображення. Це був момент усвідомлення: найдорожче — це вона сама», — розповідає художній керівник.
Жодне засідання клубу не обходиться без музики і пісень. Своєю творчістю учасниць радують Людмила Базаджи, Софія Богданова-Цонкова, Катерина Долапчи. Пісні підбираються відповідно до тематики зустрічі. До клубу нерідко запрошують і самодіяльних поетів, які із задоволенням діляться своїми новими віршами, радують нас і просто любителі поезії, які так читають напам’ять, що аж заслухаєшся.
Особливе засідання клубу було присвячене ветерану педагогічної праці Марії Петрівні Хаджиогло.
«Ми приурочили його до її 80-річчя. Але Марія Петрівна не знала про сюрприз. Ми запросили її, вивели перед усіма, привітали. Вона дуже розхвилювалася — була зворушена до глибини душі. Потім говорила, що запам’ятає цю зустріч на все життя. Такі моменти — безцінні», — додає моя співрозмовниця.
Клуб «Берегиня» — це не просто збори за інтересами. Це — простір душевного тепла, жіночої підтримки, радості та визнання. Місце, де кожна може відчути: вона важлива, вона потрібна, вона — в центрі уваги. Підготовка до засідань жіночого клубу відбувається у тісній співпраці з сільською бібліотекою, якою завідує Олександра Павлівна Чернєва, музейним комплексом Котловинського ліцею під керівництвом Ніни Іванівни Дейнека, а також з ветеранською організацією, очолюваною Домною Іванівною Бринза.
«Я вдячна всім, хто бере участь у житті нашого клубу, привносячи в нього частинку себе — своїх знань, досвіду, таланту. І незалежно від того, яка дата, свято чи тема стають приводом для чергової зустрічі, головним для нас залишається увага до кожної учасниці, бажаної гості наших засідань», — зазначила Жанна Котляренко.
Фото надані Котловинською філією КЗ «Центр культури та дозвілля» Ренійської міської ради.
Інтернет-видання Бессарабії
