Дівчина побачила двомісячне цуценя пекінеса на дорозі біля села Стара Некрасівка і не могла пройти повз. У щеня вилізли очі. Він не бачив і просто йшов у нікуди. Цю історію розповіли зооволонери Ізмаїльської організації «Котопес».
Дівчина спочатку розгубилася, але потім підхопила цуценя на руки і почала стукати в хвіртки будинків у пошуках господарів собачки. В одному будинку господиня їй відповіла, що справді це щеня її сестри. Вона привезла його сюди вранці, а незабаром щеня вкусила за голову велика собака, після чого в нього вилізли очі.
Цуценя просто виставили на вулицю, щоб не травмувати дітей, і ветеринарну допомогу йому ніхто не збирався надавати.
Цуценя не могло моргати, рогівка ока пересохла, щеня дуже страждало. Дівчина, яка знайшла пекінеса, зателефонувала волонтерам. Вони приїхали одразу. Пізнього вечора цуценя привезли до лікаря.
Очні яблука дуже набрякли і вставити очі на місце не вийшло. Довелося робити операцію під загальним наркозом. Очі вставили, повіки зашили, доки не пройде набряклість. Щоб оплатити операцію та перетримку, люди почали збирати гроші у групі в соціальних мережах.
Пост про порятунок пекінеса побачили одеські зооволонтери. Вони зв’язалися з ізмаїльськими зооволонтерами і запропонували допомогу. Так цуценя перевезли до Одеси та помістили до ветеринарної клініки.
Видно було, що господарі не доглядали собачку, дівчинка була настільки в блохах, що вони просто кішили на маленькому тільці. Тому довелося боротися ще й з паразитами.
Коли життя цуценяти почало потроху налагоджуватися, з’явилася господиня собачки, вона погрожувала і вимагала повернути цуценя назад. Навіть звинувачувала волонтерів, що нібито забрали щеня у дітей.
Весь цей час пікенесик перебувало у клініці в Одесі, лікування коштувало дорого. Господиня не могла його оплатити, тож перестала дзвонити та в черговий раз відмовилася від цуценя. Після того, що сталося, ніхто віддавати дитину в ці недобрі руки вже не збирався. Тим більше, стан пекінесика все ще був важкий.
Коли з повік зняли шви, то зіниці у собачки були каламутні, блакитного непрозорого кольору-цуценя осліп. Лікарі заспокоїли, що зір може повернутися та призначили лікування.
Зооволонтер із Одеси Наталя забрала малечу додому і продовжувала капати очі. Поступово каламутність почала проходити, а зір майже повністю відновився.
А незабаром для щеняти в Одесі знайшлася добра родина. Тепер маля спить на дивані, у неї чудова маленька господиня. Вже поставлене перше щеплення і тепер дівчинка зростатиме у коханні та турботі.
Це приклад того, що навіть у найважчій ситуації треба вірити у диво.
Інтернет-видання Бессарабії
