Квіти називають рештками раю землі. Ніжні та тендітні, кожна прекрасна по-своєму. Щоб об’єднати ці піднесенні створіння в одну гармонійну, захоплюючу погляди перехожих композицію, потрібні знання про їх життя, вподобання та сумісності. А ще потрібно багато праці, терпіння та любові. В Ізмаїлі місію з прикрашання міста зеленими насадженнями виконує бригада озеленювачів комунального підприємства «Житсервіс». Керує нею начальниця дільниці з догляду за зеленими насадженнями Надія Булгакова, яка розповіла інтернет-виданню “Махала” про свою роботу.

Цього сезону роботи стартували 18 березня. Видався теплий сонячний день, завдяки чому прогрілася невелика теплиця, де вирощують розсаду. Почали з петуній. В горщики висіяли по 5-7 крихітних насінь. Через 10-12 днів вони проклюнуться, проростуть. Далі маленькі рослини будуть пікерувати і розсаджувати в невеликі касети. Ну а як з’являться 3-4 справжні листочки, петунії переїдуть на клумби.

Насіння для висадки збирали в тому році із дозрілих квітів, дбайливо розсипають по баночках відповідно до сортів. Закупівля здійснювалася ще у 2021 році, відтоді працюють із тим матеріалом, що назбирали.

Розсадою висаджують лише ті квіти, що погано сходять у відкритому ґрунті. Наступна на черзі – вербена.

Поки зароджуються та розвиваються квіти у парничці, на клумбах перші ноти «квіткової симфонії» вже взяли первоцвіти. Десь вже зацвіли тюльпани, крокуси, бадан. 

Тижня через два-три спалахнують яскраво-жовтий аліссум скельний, ніжно-рожева мильнянка, малинова низькоросла гвоздика, синя вероніка, біла ясколка, рожевий флокс шиловидний, маленькі «свічки» синього мускарі, жовтий молочай. Разом с цим городяни побачать і різні сорти нарцисів та тюльпанів.

Але до того, як запалає буйство весняних фарб, погляди і нюх городян ще радують скромні зимові квіти, ніби створені для того, щоб не розривати ланцюг прекрасного в холодну пору року. У Міському саду відчуваються неймовірні пахощі від кущів жимолості запашної, яка почала розпускатися ще в січні. 

У цьому ж сквері є ділянки морозника – рослини з прекрасними квітами пастельних бордових, зелених і жовтих кольорів. Вони теж розпустилися у січні і продовжують цвісти до того моменту, як їхню естафету впевнено перехоплять весняні колеги.

Морозник Надія Булгакова розводила довго й терпляче, з невеликої кількості. Зараз він так розмножився, що розсади вистачить для багатьох частин міста.

Робота у квітниках не припиняється весь сезон. Ще не відцвіли цибулинні, а в міжряддях уже треба сіяти насіння літніх квітів, як проросте – прорідити. Це дуже скрупульозна робота, все потрібно зробити правильно.

«Коли тюльпани та нарциси відцвітають, вони мають дозріти. Ми не можемо їх викопувати чи зрізати завчасно. Квіти повинні самі «розтанути», тоді вони виродяться добре, зав’яжуть, і дітки будуть», – пояснює Надія Володимирівна.

Співрозмовниця показує безліч коробок та баночок із насінням, яке зібрали минулого року. Їх треба висіяти цього сезону. Це чорнобривці, мак різнокольоровий, агератум, гомфрена різних кольорів, газанія різнокольорова, жоржини, гіпсофіла та інші.

На запитання, як народжується картинка майбутньої клумби, Надія Булгакова каже: «Знаєте як? Я на папері ніколи не малюю. Ось стою, дивлюся на ділянку землі і думаю: «Як би тут було?» А потім просто йду, а працівники роблять лунки, де я показую. Все вигадую на ходу».

Надія Володимирівна особливо цінує багаторічні квіти, які не потрібно висаджувати щороку. «Якщо я побачила красиву багаторічну квітку, я її розмножую. З одного кущика може вийти дуже багато – на все місто, потім уже не знаю, куди подіти», – ділиться вона.

Після роботи із насіннєвими квітами йдуть цибулини. Їх висаджують восени, практично до морозів.

«Ми купили цибулини дуже гарних тюльпанів у 2021 році, висаджували їх у жовтні. Директор мені каже: «Булгакова, ну що ти там усе сідаєш-садиш?» А я йому відповідаю: «Назим Бахрамович, щоб народилася дитина, її треба хоча б зачати. Посадимо восени – навесні побачимо», – з усмішкою згадує Надія Володимирівна.

Деякі квіти на клумбах мають свою історію появи. 

«У 2009 році я їздила я на семінар до Києва, там були усі озеленювачі. Увечері нас із начальницею запросили до кафе. З нами був чоловік, як потім виявилось, він був директором миколаївського зеленгоспу. Він нас запросив до себе на підприємство і, звичайно, подарував нам насіння. То був аліссум скельний. Він сходить перший рік, але зацвітає на другий. У мене спочатку вийшов трикутник із 11 жовтих кущиків на клумбі навпроти «Дитячого світу». Пам’ятаю, до мене підійшла дама, дістала гаманець і каже: Продайте мені ці квіти! А я подумала: «Нічого собі, яка ти смілива!» Нічого я не продала. Потім квіти вже почали насіватися. З кожним ми поводилися дуже акуратно, згодом вони розмножилися. Нині їх можна побачити на багатьох міських клумбах», –розказує співрозмовниця.

Іншу цікаву рослину з кулястим рожевим суцвіттям – клеродендрум бунге – привезла у 2013 році в Ізмаїл директор станції юннатів Лариса Острякова.

«Лариса Іларіонівна подарувала коріння. У 2013 році вона була у Криму у ботанічному саду. Там вона якимсь чином висмикнула цей кущ. Потім на автобус бігла, впала, роздерла коліна, але квітку-таки до Ізмаїла привезла. Тепер вона росте у нас на клумбах», – з усмішкою розповідає Надія Булгакова.

Деякі квіти дарують прості городяни. У тому році, наприклад, одна жінка віддала розсаду блакитних незабудок. Вони росли у Центральному сквері. Інша городянка подарувала цибулини жовтих крокусів, яких поселили у Покровському сквері.

Сама Надія Булгакова теж часто «пригощає» місто тими квітами, що купує для свого домашнього квітника.

Але, на жаль, є городяни, які знищують красу, яку створюють комунальники. Багато саджанців рідкісних і прекрасних дерев було висмикнуто дітьми. Буває, молодь заради розваги рве на клумбах квіти. Засмучують і дорослі люди, які з лопатками приходять і викопують свіжопосаджену розсаду. Деякі викорчовують і деревця.

«Минулого року на гірці в Міському саду висадили обрієтту – дуже красиву синю квітку, що стелиться. Хотілося, щоб було наче струмок стікає. Але не вийшло. Якась бабуся викопала три метри розсади», – нарікає головна озеленювачка.

Такі випадки болем віддаються у її серці. «Квіти – це ж як діти. Ти спочатку над ними тремтиш, доглядаєш, а потім же – радість! Буває, ночами прокидаюся і думаю про те, щоб скоріше настав світанок. Хочеться побачити, що там проклюнулося, розквітло. Взимку чекаю, щоб швидше настала весна, щоби щось нове придумати», – ділиться Надія Володимирівна.

За її словами, любов до квітів передалася їй від матері. «Мама була простою колгоспницею, але без квітів не жила. Коли із села виїжджала до міста, додому обов’язково з квіткою поверталася. І розмовляла з ними. У мене це теж від серця виходить», – каже співрозмовниця.

Клумби – як крихітні куточки раю, але створюються вони руками земних трудівників. 

Бригада, яка обслуговує Ізмаїл, сьогодні складається всього із восьми працівників. На них лежить великий об’єм роботи, тому потрібні ще люди.

«Користуючись нагодою, хочу запросити жінок, які люблять квіти, до нас на роботу. Можна й чоловіків. Це дуже приємне заняття, хочу вам сказати. Усі, хто хоче займатися красивою справою, звертайтесь», – запрошує начальник дільниці з догляду за зеленими насадженнями Надія Булгакова.

Зазначимо, що робота у КП «Житсервіс» – офіційна. Графік роботи: з понеділка по п’ятницю з 7 до 15 години, у суботу – до 13. Кого зацікавила пропозиція, телефонуйте за номером 096 558 21 17, Надія Володимирівна.

Ця публікація здійснена за підтримки Фонду “Партнерство задля стійкості України”, який фінансується урядами Великої Британії, Канади, Нідерландів, Сполучених Штатів Америки, Фінляндії, Швейцарії та Швеції.  Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю “Махали” і не обов’язково відображає позицію Фонду та/або його фінансових партнерів.