Персонаж, про який йтиметься, здійснював свою «торговельну» діяльність у камері № 46 Ізмаїльського слідчого ізолятора. Сам «торговець» має неповну середню освіту, не одружений, прибув до Ізмаїла з Роздільнянського району, де 14 жовтня 2022 року був засуджений до семи років позбавлення волі за скоєння злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 Кримінального кодексу України (грабіж, скоєний у великих розмірах або в умовах військового чи надзвичайного стану).
На зв’язок із покупцями арештант виходив через два телефони моделей ZTE та Lenovo, які придбав у співкамерника. Як гаджети потрапили до співкамерника – це, як то кажуть, гарне питання. Адже в таких закладах ув’язненим заборонено користуватися мобільними телефонами.
Оголошення про продаж неіснуючих товарів засуджений розміщував у шести різних акаунтах соцмережі Фейсбук. З асортиментом не розмінювався на дрібниці – продавав, в основному, недешеві речі.
Продаж стартував 28 листопада минулого року. Того дня «великий комбінатор» чотири рази через один профіль у соцмережі «реалізував» травматичний пістолет «Форт 12». Загальна сума його денного «виторгу» становила 33 тисячі гривень. Перший «покупець» заплатив 6600 грн, далі ставка піднялася, і троє інших перерахували за міфічну зброю вже по 8800 грн.
Гроші перераховувалися на карту жінки, яка працювала кур’єром. На кошти, що надходили, вона закуповувала продукти харчування і приносила їх «бізнесмену» в СІЗО.
Після досить тривалої перерви «торгівля» відновилася в січні 2023 року. Протягом місяця арештант мав четверо «покупців». Усі «продажі» він здійснив із чотирьох різних акаунтів у Фейсбуці через телефон ZTE. Так, аферистові вдалося «продати» неіснуючий годинник «Політ» за 8000 грн, травматичний пістолет моделі «ПМ» за 7000 грн, набір посуду за 1000 грн та годинник «Бурен» за 3000 грн.
Остання авантюра відбулася 24 лютого поточного року. Вже з шостого облікового запису через телефон Lenovo шахрай «продав» пневматичну гвинтівку за 5500 грн. Загальна сума незаконно отриманих коштів склала 57500 грн.
Як зазначено у вироку Ізмаїльського міськрайонного суду, під час судового розгляду обвинувачений повністю визнав свою провину, «щиро покаявся у вчиненні кримінальних правопорушень, не поставив під сумнів обставини, викладені в обвинувальних актах, зокрема, перелік та вартість майна, яким він заволодів». Однак його «щире» каяття навряд чи втішило постраждалих, адже завданих ним збитків він так і не компенсував.
«Щире» каяття не позначилося і на вироку суду. Хоч воно разом з «активним сприянням розкриттю кримінального правопорушення» і було визнано пом’якшувальною обставиною, але, оскільки він, «маючи одну непогашену судимість за скоєння умисного тяжкого злочину проти власності, знову скоїв численні умисні злочини також проти власності під час відбування покарання», суд вважав, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе лише за умови його ізоляції від суспільства.
Продавця неіснуючими товарами суд визнав винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК (шахрайство, вчинене повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або яке завдало значних збитків потерпілому). Йому було призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на один рік і шість місяців. Цей термін додався до частково невідбутого покарання, що у сумі склало 7 років та один місяць, відлік розпочато з моменту винесення вироку – з 12 червня 2023 року.
Варто сподіватися, що керівництво Ізмаїльського слідчого ізолятора зробило висновки з цієї, і багатьох інших аналогічних історій. Корупційні дії деяких співробітників цієї установи, як бачимо, допомагають злочинцям продовжувати злочинну діяльність навіть за колючим дротом.
Інтернет-видання Бессарабії
