В селі Кубей два дні проходили зйомки мініфільму про те, як мешканки Бессарабії святкують Івана Купала або як це свято називають у селі – Янювден.
Організаторами зйомок виступили місцевий активіст Олександр Полізба та співробітники Кубейського Будинку культури. У фільмуванні взяли учать активісти села Кубей і ансамбль “Китчица Пъстра”, усього близько 20 осіб.
Олександр Полібза розповів інтернет-виданню “Махала” як проходило це свято в минулому:
“У перший день дівчата ворожили на судженого за допомогою рослини під назвою “Генгерь”. Увечері дівчата зривали кілька квіток “Генгера”, кожній з них даючи ім’я потенційного нареченого, підстригали крайні пелюсточки і ставили на ніч під дах або встромляли в землю й поливали, а вранці дивилися, яка з них знову пустила пелюстки, то квітка, що проросла, вказувала на судженого.
А на другий день дівчата збиралися, щоб поворожити, на кого яка доля чекає. У різних селах ворожили по-різному: на каблучках або інших прикрасах, на букетиках із квітами, на паламарках (допоміжне знаряддя для жнив). У Кубеї ворожили так: кожна дівчина кидала свою прикрасу в “Бакир” (мідне відро) наповнений водою, після того, як усі поклали свої прикраси, Бакир накривали хусткою і починали співати обрядові куплети. Загалом у Кубейській версії цього обряду є 8 куплетів, кожен куплет пісні означає або рід діяльності майбутнього нареченого, або яка доля чекає на дівчину в сімейному житті. Після кожного куплету зупинялися, і діставали одну прикрасу, і що співалося в цьому куплеті, така доля чекає на власницю цієї прикраси.”
Створення мініфільму про святкування Янювден у селі Кубей – це не лише мистецький проєкт, але й справжня місія зі збереження культурної спадщини. Його значення полягає в тому, що він стане важливим засобом збереження інформації про цей обряд.
Фільм буде опублікований протягом місяця у Фейсбук-групах “Бессарабія.Буджак” та “Кубейський Будинок культури”.
Читайте також: Драгайка та Янювден: яку назву та традиції в Бессарабії несе день Івана Купала та чи пов’язано це з церковним святом?