В селі Кубей живе чоловік, який вже понад 50 років займається ремеслом, яке поступово зникає із нашого життя – це теслярство. Майстра звуть Антон Миколайович Бошков, якого в селі називають дяду Дончу. Спеціально для інтернет-видання “Махала” майстер з багаторічним стажем розповів про своє життя та про те, як зберегти ремесло, коли на зміну дереву йде пластик.
Дяду Дончу почав освоювати ремесло тесляра, коли йому було 15 років. Захопився цією справою завдяки сусідові Івану, який працював теслярем. Молодий Дончу, не замислюючись, почав допомагати сусідові – стругав дошки, робив заготовки для виробів і таким чином отримав перші навички роботи з деревом і відкрив для себе своє покликання.
Теслярське мистецтво він освоював як самоучка. Згодом працював в колгоспі, де почав відточувати майстерність. Починав з ремонту вікон, дверей, годівниць, виконував інші прості роботи, а потім поступово переходив до більш важких замовлень.
Зараз дяду Дончу в силу свого віку не робить складну роботу, але все ще виготовляє держаки для сапи, сокири, табуретки та інше. Та й замовлень стає все менше, оскільки замість дерев’яних виробів люди все частіше обирають пластикові.
Найважливішими навичками й вміннями для успішної роботи тесляра дяду Дончу вважає жагу працювати в цій сфері, завзятість і терпіння, оскільки це нелегка професія, яка вимагає точності і акуратності.
«Жити і отримувати задоволення від того, що робиш – ось і весь секрет успіху», – ділиться майстер.
Дяду Дончу має декілька порад для молодих людей, які мріють працювати в цій професії. По-перше, якщо є можливість, варто здобути освіту, щоб краще розумітися на цьому ремеслі, але водночас важливо шукати можливості для практики. Чи то у майстра, чи на заводі, головне – почати працювати з деревом, набувати досвіду і навичок.
Його шлях від самоучки до висококваліфікованого тесляра демонструє, що твердість духу, рішучість і прагнення постійно вдосконалюватися, можуть перетворити мрію в реальність.
Інтернет-видання Бессарабії
