На 78-му році життя після тяжкої хвороби пішла з життя відома в Болграді жінка, ветеран органів місцевого самоврядування, секретар Болградської міської ради з 1995 по 2006 рік Волонтір Марія Іванівна.
Завжди привітна та усміхнена, енергійна та сповнена оптимізму Марія Іванівна випромінювала щирість та доброту. Вона була уважна до людей і люди віддячували їй повагою і любов’ю.
Марія Іванівна завжди приходила на роботу задовго до початку робочого дня, щоб все встигнути і надати відвідувачам необхідні документи та довідки. Любила працювати в тиші кабінету, поки ще не було відвідувачів. Бо найчастіше їх було дуже багато. І приходили вони не тільки в прийомні дні. Марія Іванівна нікому не відмовляла у допомозі.
Для друзів вона була Маша або Машенька, з якою можна було поговорити по душах на всі теми і довірити секрети. Для мешканців міста – Марія Іванівна, до якої завжди можна звернутися зі своєю проблемою, і вона допоможе.
За роки роботи в міській раді вона встигла завоювати авторитет серед мешканців Болграда, бо нікому не відмовляла у допомозі. Навіть коли вийшла на пенсію, люди пам’ятали її, віталися на вулиці, зупинялися поговорити. Її знало пів міста.
Велику допомогу Марія Іванівна надавала і нашому виданню. Ми називали її – наш амбасадор, бо Марія Іванівна робила передплату на газету «Дружба» серед знайомих. До останнього вона зберігала почуття гумору і була енергійною, і як завжди – дуже відповідальною. Кожний її прихід в редакцію – це приємне спілкування і море позитивних емоцій. Вона розповідала нам місцеві новини, передавала побажання підписників. Нам буде дуже не вистачати Марії Іванівни. Вона була тою людиною, з якою завжди було легко, з якою ти на одній хвилі і різниця в роках не заважала спілкуванню, бо вона була молода душею.
Марія Іванівна народилася в місті Целіноград в Казахстані. Після закінчення школи вибрала будівельну спеціальність. Спочатку вона закінчила Целіноградський будівельний технікум, потім інженерно-будівельний інститут, отримала спеціальність інженера-будівельника.
Так склалося життя, що в 1972 році вона переїхала в місто Болград. Спочатку працювала в Міжколгоспбуді майстром-будівельником, начальником планового виробництва та на інших посадах. Мешканці Болграда неодноразово обирали її депутатом міської ради. Так розпочався її шлях в органах місцевого самоврядування.
На пенсію вона вийшла з міської ради. Була ветераном органів місцевого самоврядування. Неодноразово нагороджувалася грамотами різного рівня. Була обрана жінкою року Болградського району в номінації «Місцеве самоврядування».
Видання «Дружба-Махала» сумує з приводу смерті Волонтір Марії Іванівни та висловлює щирі співчуття Арнаут Людмилі Георгіївні, начальнику відділу містобудування та архітектури, будівництва, житлово-комунального господарства та державного архітектурно-будівельного контролю Болградської міської ради, з приводу тяжкою та непоправної втрати – смерті матері Волонтір Марії Іванівни.
Інтернет-видання Бессарабії
