Болградський історико-етнографічний музей 9 лютого провів захід, присвячений історії та спогадам про місцеве підприємство – Болградська швейна фабрика. Про це повідомляє видання “Махала”.
В 1946 році в Болграді зародилось велике підприємство – Болградська швейна фабрика, яка мала значний вплив на економіку та соціальне життя міста. Розташована в кількох корпусах, фабрика в 1960-роках відбудувала 3-поверховий новий корпус для масового пошиття, надаючи робочі місця понад 600 особам.
На фабриці працювало 4 цехи та додаткові підрозділи, а саме: цех широкого споживання, підготовчий та розкрійний цехи. Працівники працювали у дві зміни. Болградська фабрика задовольняла не тільки попит вітчизняних споживачів, але й забезпечувала експорт швейних виробів.
Фабрика впливала на модну індустрію. На центральній площі Болграда відбувалися регулярні покази моделей. Ці покази завжди були значною подією для спільноти.
В різні часи директорами фабрики були видатні постаті: Ступницький, Дімов, Шумицький Олександр Іванович, Бахчеванжи Людмила Макарівна, Кулинська Ірина Георгіївна.
Директор історико-етнографічного музею Тетяна Туфекчи та музейний працівник Ніна Гейко провели для відвідувачів цікаву подорож у минуле.
Гості мали можливість відчути себе у різні епохи розвитку фабрики, від початкових днів заснування в 1946 році до розквіту у 1960-70-х і до останніх днів функціонування. Інтерактивні експозиції та віртуальна реконструкція подій на екрані дозволяли відвідувачам взяти участь у різних етапах виробництва.
Експозиції музею відтворили шиття та виготовлення одягу на Болградській швейній фабриці, а досвідчені швачки з захопленням ділилися технікою та історіями про свою роботу та молодість.
Музей запросив на захід виключно колишніх працівників фабрики та членів сімей, тим самим створивши затишну та довірливу атмосферу. Їхні розповіді створювали живе спілкування, заповнене емоціями та ностальгією.
На захід були запрошені: Надія Андреева, Любов Жужукова, Олена Семенюк, Ірина Войтова, Раїса Шпаченко, Світлана Васильченко, Евдокія Лазарева, Клавдія Пеева, Тетяна Драганова, Фаїна Ільіна, Зінаїда Статкова, Василіна Карагеоргі, Ірина Семенникова, Наталія Якубенко, Стефаніда Пандарь.
Олена Семенюк, майстер цеха № 2
Олена Семенюк – одна з майстринь швейної фабрики. Була призначена на посаду у молодому віці та ніколи не підводила своє керівництво. Легко знаходила спільну розмову з молоддю та ветеранами праці. Пропрацювала майстром на фабриці понад 25 років. Випустила не одне покоління швачок. Була ученицею ветерана праці Любові Жужукової. Стала свідком розвитку та трансформації підприємства. Вона розповіла про ті часи, коли кожен робочий день був сповнений завзяттям та творчістю, а фабрика була не лише місцем праці, але й справжнім родинним колективом.
Ірина Войтова, майстер цеха № 4
Вона поділилася історією про творчий процес на фабриці, створення моделей. Розповіла про виклики та радощі, пов’язані із задоволенням вимог сучасної моди та традицій швейного виробництва. Її розповідь стала своєрідним вікном у світ моди і техніку минулого та дуже допомогла доповнити історичну картину.
Раїса Шпаченко, профспілковий працівник, відділ технічного контролю
Багато років її життя було пов’язане з фабрикою. Вона поділилася враженнями від того, як фабрика визначала не лише їхнє професійне життя, але й робила вагомий вклад у соціокультурний розвиток міста.
Фотографії з архіву музею та надані відвідувачами збагатили подію. Кадри із святкових показів моделей, знімки робочих буднів та корпоративних свят створювали живий образ минулого.
Завершило захід душевне чаювання та домашні смаколики. Зінаїда Статкова створила кондитерський шедевр та спекла пряники у вигляді швейної машини та подарували працівникам музею.
Привітати гостей з подією відгукнулось підприємство «Балканські Ястія», пригостивши своєю продукцією. Захід виявився не лише екскурсією у минуле, але і можливістю об’єднати людей навколо спільної історії.
Інтернет-видання Бессарабії
