В переддень першої річниці повномасштабного вторгнення, 23 лютого 2023 року, депутати Болградської міської ради на пленарному засіданні прийняли рішення про перейменування вулиць у Болградській громаді. Нові назви вулиць відтепер носять імена тих героїв – уродженців або мешканців міста – які віддали за незалежність України найцінніше – своє життя. Сьогодні, в День захисників та захисниць України, інтернет-видання “Махала” пропонує згадати імена цих військових.
Оцерклевич Віктор Ярославович народився 10 травня 1986 року у м. Болград. Загинув 6 квітня 2022 року(35 років) під час ворожого штурму на 29 блокпосту поблизу смт Новотошківського на Луганщині. Звання – капітан (посмертно). Посада – заступник командира механізованого батальйону 17-ї танкової бригади. Нагороджений званням Герой України та орденом «Золота Зірка»(посмертно). У м.Болград у 2023 році та м.Кривий Ріг у 2022 році на його честь названо вулиці. Встановлено пам’ятні дошки на будівлі Болградського ліцею №3 та на стіні будинку, де проживав загиблий воїн. Присвоєно звання «Почесний громадянин міста Кривий Ріг» та «Почесний громадянин міста Болград» (посмертно).
Калов Олександр Олександрович народився 14 квітня 1987 року у м.Болград. Загинув 1 жовтня 2022 руку (35 років) як герой під час ворожого обстрілу в ході штурму визначеного рубежу в районі села Давидів Брід Бериславського району Херсонської області внаслідок множинних осколкових поранень. Звання – старший лейтенант. Посада – командир десантно-штурмової роти військової частини морської піхоти. Нагороджений нагрудними знаками «За військову доблесть», «Знак пошани», медаллю «Операція Об’єднаних сил. За звитягу та вірність», орденом «За мужність» III ступеня.
Мединський Максим Сергійович народився 22 березня 1989 року у м.Болград. Загинув 29 квітня 2022 року(33 роки) в результаті артилерійського обстрілу з боку окупантів біля села Курулька Барвінківського Харківської області. Звання – лейтенант. Посада – заступник командира мінометної батареї 2 батальйону 95 окремої десантно – штурмової бригади. Нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно), згідно Статуту якого став «Лицарем ордена Богдана Хмельницького», а також орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). У вересні 2022 року встановлено меморіальну дошку на стіні Болградського ліцею, який загиблий закінчив у 2006 році. Його ім’я занесено до Меморіалу пам’яті загиблих у російсько-українській війні студентів, викладачів, випускників Київського національного університету ім.Тараса Шевченка, інститут журналістики якого він закінчив у 2011 році. Фотоісторія Мединського Максима як журналіста була розташована на фотовиставці «The War Is Not Over Yet» («Війна ще не закінчилася») у м.Одеса.
Прусов Руслан Халилович народився 2 січня 1977 року у м.Болград. Загинув 12 листопада 2021 року ( 44 роки) в обідню пору 12 листопада 2021 р. під час виконання бойового завдання в районі проведення ООС, коли автомашина в якій перебував офіцер, підірвалась на закладеному вибуховому пристрої поблизу с.Малинове, Станично-Луганського району на Луганщині внаслідок отриманих мінно-вибухових травм, множинних осколкових поранень тулуба та голови. Разом з Русланом загинув майстер-сержант Вадим Федосєєв. Звання – полковник (посмертно). Посада – заступник командира бригади – начальник повітряно-десантної служби. Нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).
Хіньов Ігор Павлович народився 22 березня 1984 року у м. Болград. Загинув 21 серпня 2014 року (30 років) внаслідок обстрілу з «ГРАД» (БМ-21) з РВСЗ «Ураган» позицій підрозділу військової частини поблизу смт Кутейникове, Амвросіївського району, Донецької області. Прикривши своїм тілом двох бойових товаришів, врятував їхні життя ціною свого. Військова операція: Бої за м. Іловайськ.Звання – старший солдат. Посада – старший стрілець 28 батальйону механізованої бригади в/ч А0666. Нагороджений орденом «За мужність» (посмертно). 26 травня 2019 року на будівлі Болградського районного військового комісаріату відбулось урочисте відкриття меморіальних дощок загиблим учасникам АТО — Русєву Сергію, Кожуріну Віктору, Манулову Сергію та Хіньову Ігорю. Встановлено меморіальну табличку Ігору Хіньову на стіні Болградської гімназії Г.С.Раковського, де він навчався. Біля меморіалу «Бойове братерство», встановили пам’ятну табличку з ім’ям загиблого воїна. Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам’яті» в м.Киів, в щоденному ранковому церемоніалі.
Бондаренко Юрій Олександрович народився 14 серпня 1989 року. Загинув 30 вересня 2022 року (33 роки) під час виконання бойового завдання в результаті ворожого артилерійського обстрілу позицій та прилеглих територій поблизу н.п. Посад-Покровське Херсонської області. Серце Юрія перестало битися внаслідок численних осколкових поранень. Звання – солдат ЗСУ. Посада – кулеметник стрілецького взводу стрілецької роти стрілецького батальйону військової частини А0666. В Болградському ліцеї №3 встановлено меморіальну дошку випускнику навчального закладу Юрію Бондаренко.
Шрубковський Віталій Сергійович народився 31 березня 1978 року у селищі міського типу Летичів Хмельницької області. Загинув 7 жовтня 2022 року(44 роки)отримавши множинні осколкові поранення внаслідок вибуху артилерійського обстрілу вогневих позицій мінометної батареї в районі н.п. Білогірка Бериславського району Херсонської області. Звання – старший сержант. 21 листопада, у День Гідності та Свободи , на фасаді Летичівського ліцею №2 з’явилася меморіальна дошка на честь випускника, відважного воїна Віталія Шрубковського. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Бахчеджи Сергій Ілліч народився 7 жовтня 1986 року в селі Кубей Болградського району. Загинув 30 червня 2022 року ( 35 років) в бою внаслідок в результаті здійснення противником артилерійського обстрілу позицій підрозділу поблизу н.п. Нью-Йорк, Бахмутського району, Донецької області. Посада – з 13 серпня 2019 року проходив військову службу у в/ч А2167 міста Біла Церква, Київської області. Брав участь в Операції Об’єднаних сил в АТО з 2019-2020 року. Звання – старший солдат військової частини А2167. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Головне фото Тетяни Мединської
Інтернет-видання Бессарабії
