Микола Солопов разом зі своєю родиною — дружиною Діаною та трьома дітьми: Кирилом, Даміром та Емілією — проживає у селі Залізничне Болградської громади. У віці 8 років Микола отримав першу травму очей, а в 10 років — другу. Згодом він почав втрачати зір, але цей факт ніколи не засмучував його, допоки не розпочалася війна.
Журналістці інтернет-видання “Махала” пощастило познайомитися з цією родиною ще пів року тому, коли Микола з Діаною передавали волонтерці Оксані Кілафли чергову сітку, сплетену Миколою. Тоді журналістці вдалося трохи поспілкуватися з родиною та розповісти про їхню діяльність. Проте бажання показати на прикладі родини Солопових, що кожен може допомогти тим, чим може, не покидало нас. Тож ми завітали до дому Миколи та Діани, щоб побачити, що саме потрібно для того, щоб почати допомагати ЗСУ.
Що потрібно мати, щоб почати допомагати ЗСУ — рекомендації від Миколи
“Коли почалася війна, я дуже важко це переживав, бо мені хотілося чимось допомогти. Воювати я не міг, і тоді вперше засмутився, що нічого не бачу. Мені було боляче від того, що не можу бути корисним для своєї країни. Потім я думав, чим міг би допомогти, і натрапив на новини, з яких дізнався про потребу в сітках для наших воїнів. Я відразу вирішив почати плести сітки”, — розповідає журналістці Микола.
Виявляється, що для того, щоб бути корисним для своїх, потрібні тільки бажання та правильний настрій.
“Я б хотів, щоб більше людей допомагали ЗСУ, бо це наша спільна біда, і вона стосується кожного”, — підкреслює Микола.
Микола розповідає, що варіантів вузлів багато, але він плете найпростішим. Колись його друг показав, як зав’язувати саме цей вузол. Востаннє, перед початком повномасштабної війни, Микола користувався цією навичкою у 14 років.
“Довелося згадати, як воно в’яжеться. Зараз усе роблю автоматично, нічого складного немає. Стараюся кожного дня в’язати по 10 рядків, одна сітка складається з 215 рядків”, — розповідає Микола.
Більше про себе та про те, як Микола плете сітки, він розповів у відео.
Інтернет-видання Бессарабії
