Вже третій рік в Україні йде війна і багато чоловіків вимушені були покинути справи свого життя та опановувати нову професію – захисника рідної землі. Історію свого шляху від будівельника до нацгвардійця розповів мешканець Ізмаїльщини Василь. Про це повідомили у пресслужбі Військової частини 3058 НГУ.
Вже понад 30 років в Україні у кожну другу неділю серпня відзначається День будівельника. Цього року він випав на 11 серпня. З нагоди свята представник професії, а нині військовослужбовець, згадав мирні часи та розповів, як йому подобалося бути будівельником. Після перемоги він обов’язково повернеться до професії, аби відбудовувати країну.
Василь багато років працював будівельником широкого профілю. З усіма інструментами він познайомився ще у дитинстві, адже допомагав батькові у підтримці власного будинку в належному стані.
“В селі прийнято, щоб дім батьків передавався синам. Так і нашій родині дістався дім пращурів. Спадщина батьків і спонукала до опанування такої необхідної чоловікам професії. І зараз я не можу пройти повз відірваної дверної ручки навіть в магазині. Я все намагаюсь полагодити”, – розповів військовослужбовець.
Коли Василь підріс, то й заробляти на життя вирішив тим, що йому подобається – будівництвом. Оскільки він був старанним порядним робітником, то замовлення були завжди й з пошуком роботи не було проблем. Коли розпочалося повномасштабне вторгнення Василь також був на об’єкті – готував квартиру до огляду власнику.
Думка про те, що необхідно захищати країну, з’явилася в нього одразу, однак зобов’язаність перед роботодавцями не дала йому змоги усе покинути та піти у військо – спочатку потрібно було завершити роботу.
“Я звик все виконувати до кінця. Беручись за об’єкт, я не міг підвести людину, бо від моєї роботи залежить багато. Щасливі очі власників – це головна винагорода за важку працю. Покидаючи відремонтований дім, я думками бажаю господарям щастя та здоров’я, роблю так, щоб в цьому домі хотілося жити, щоб приємно було повертатися додому після роботи, відряджень та відпочинку”, – розповів Василь.
Оперативно закінчивши усі об’єкти, Василь наступного ж дня прибув до Ізмаїльського ТЦК, аби встати на захист держави. Через тиждень його викликали для проходження медичної комісії, а через місяць Василь вже став в однострій з гвардійцями та обійняв посаду стрільця відділення взводу охорони військової частини.
“Зараз багато людей переймаються тим, що потрібно буде відбудовувати країну. Питають «коли, як саме?» Для того, щоб замислюватися над подібними питаннями кожен з нас повинен зробити свій внесок у перемогу. І тоді загальними зусиллями ми зможемо відродити те, що так безжально та зухвало було зруйноване ворогом!» – підсумував Василь.
Інтернет-видання Бессарабії
