Український письменник, драматург, театральний режисер і актор Марко Кропивницький на початку кар’єри виступав у місті Аккерман та організував хор у Вірменській церкві міста. Про це повідомляє проєкт “Аккерманіка”, передає інтернет-видання “Махала”.
Марко Кропивницький відіграв ключову роль у становленні українського професійного театру та розвитку реалістичної драматургії. У 1871–1873 роках він проживав в Одесі та виступав у народному театрі графів Моркових і Чернишова. У цей період він часто відвідував Аккерман під час літніх місяців, проводячи там свої перші три сезони.
“Прослужив я в Одесі мало не три зимових сезони, виїжджаючи на літо з товариством поблизу від Одеси — в Аккерман”, — згадував сам Кропивницький у своїй автобіографії.
Помешканням для вистав в Аккермані слугувала комора, відведена для зсипання хліба. На сьогодні збереглася одна з афіш, що анонсувала бенефіс Марка Лукича Кропивницького, який відбувся 14 червня 1873 року. Того вечора глядачам представили українську оперету «Чорноморський побит».
У 1873 році, перебуваючи в Аккермані, Марко Кропивницький оселився неподалік Вірменської церкви Успіння. Відвідавши її кілька разів, він запропонував оновити традиційний одноголосний стиль виконання вірменських піснеспівів, перетворивши їх на багатоголосні хорові композиції. Марко Лукич переклав на європейські ноти кілька мелодій, зокрема шаракани (вінчальні піснеспіви), і створив чотириголосний хор.
Вже за три місяці хор під його керівництвом регулярно виступав, здобувши захоплення місцевих парафіянин. Слава про хор Кропивницького швидко поширилася по всій Бессарабії та досягла Одеси й інших центрів вірменських громад Причорномор’я.
Однак, коли про хор Кропивницького дізналися в Кишиневі, де розташовувалася кафедра єпархіального начальника Нахічевано-Бессарабської вірменської єпархії, вищі духовні ієрархи виступили категорично проти його реформ. Для припинення цієї «нової практики» до Аккермана терміново прибули архімандрит Саргіс Тер-Гаспарян і настоятель одеської вірменської церкви Іоаннес Татсізянц, налаштовані зупинити «богопротивну затію».
Попри це, місцева вірменська громада підтримала Кропивницького та настоятеля церкви, рішуче виступивши на захист нововведень. На вимогу громади архімандрит дозволив провести обідню за участі хору Кропивницького у своїй присутності. Однак виконання не справило на нього враження, і він залишився при своїй думці. Того ж дня було видано розпорядження про заборону багатоголосного співу, хоча хорове виконання шараканів дозволили, щоб уникнути конфлікту з місцевими парафіянами.
Аккерманський театральний діяч Лучинський запросив Марка Кропивницького виступити в місті, тому у квітні 1910 року Кропивницький вирушив до Аккермана на гастролі. Разом із ним подорожували його син Костянтин із дружиною Марією, а також актори Лідія Мацієвська, Петро Варакін і Михайло Кравець. За два дні в Аккермані Кропивницький представив постановки трьох вистав: «Глитай», «Невольник» і «По ревізії».
Повертаючись з Аккермана до Одеси, Марко Кропивницький серйозно захворів. Дев’ять годин він провів у катері до Овідіополя, а потім усю ніч добирався до Одеси кіньми. Попри погане самопочуття, того ж дня він прибув до театру, де мав грати у виставі «Невольник». Однак через хворобу виступити не зміг, але особисто звернувся до глядачів, попросивши вибачення. 8 квітня (21 квітня) 1910 року Марко Кропивницький помер у поїзді, прямуючи з Одеси до Харкова. Похований у Харкові.
Фото з сайта “Аккерманіка” та видання “Махала”
Інтернет-видання Бессарабії
