Щороку 13 жовтня Україна відзначає День художника – свято, присвячене тим, хто вміє бачити прекрасне там, де інші бачать буденність, і перетворювати свої почуття та мрії на витончені візуальні образи. До цього свята журналіст інтернет-видання “Махала” провів інтерв’ю з художницею з міста Болград Аліною Швець, яка вже декілька років працює викладачем образотворчого мистецтва в одному із художніх класів Болградської дитячої музичної школи.
Аліна Андріївна Швець народилася в 1999 році у місті Старокостянтинів, Хмельницької області. З дитинства Аліна любила малювати, експериментувати з різними техніками та створювати художні вироби власними руками. Навчалась в місцевій загальноосвітній школі № 6, де отримала перші знання з мистецтва.
“Я малювала скільки себе пам’ятаю. В дитинстві мені вмикали мультфільм і давали фломастери чи фарби, і я могла годинами занурюватися у творчий процес, повністю забуваючи про все навколо. Під час навчання в школі мені також подобався предмет образотворчого мистецтва. Ці уроки були для мене особливим часом, коли я могла експериментувати з кольорами та формами, ділитися своїми ідеями на папері”, – згадує Аліна.
Дівчина активно брала участь у численних творчих конкурсах та заходах, стаючи невід’ємною частиною мистецького життя своєї школи. Також приєдналася до шкільного художнього гуртка, де розвивала свої перші навички у малюванні. У 2013 році Аліна вступила до міської художньої школи, де отримала більш ґрунтовні знання та вдосконалила свою майстерність.
“Одна з перших робіт, яка надовго закарбувалася в моїй пам’яті, – це малюнок, створений гелевою ручкою, який я назвала “Фантазія”. Він складався з різних геометричних фігур, ліній, точок і плям. Це був не просто звичайний пейзаж чи натюрморт, а щось експериментальне, тому я його запам’ятала”, – зазначила Аліна.
Після закінчення школи у 2016 році Аліна Швець вступила до Кам’янець-Подільського фахового коледжу культури та мистецтв на факультет декоративно-прикладного мистецтва.
“Під час навчання в коледжі ми дуже багато малювали. Спочатку це було незвично: ти приходиш на заняття, і чотири пари поспіль присвячені лише малюванню. Навантаження було зовсім іншим в порівнянні з художньою школою, але з часом я звикла до цього ритму. Крім основних занять з малювання, нам також викладали інші предмети, які сприяли загальному розвитку особистості”, – ділиться Аліна Швець.
У 2019 році Аліна разом зі своєю одногрупницею влаштувалася на свою першу роботу до Хмельницького академічного обласного театру ляльок на посаду художника-виконавця. Це стало для неї несподіваним, але важливим кроком у професійному житті.
“Спочатку я думала, що ніколи не буду працювати з дітьми – цей напрям мені не дуже подобався. Але з часом всі ми змінюємося, і змінюються наші погляди, тому я вирішила спробувати себе в такій ролі у театрі. Це було дуже цікаве місце для роботи, яке навчило мене багатьом новим речам. Нашим керівником був відомий в Україні художник Михайло Юрійович Ніколаєв. У нього була власна майстерня, куди ми часто ходили, щоб побачити його роботи, перейняти його досвід та дізнатися, як він створює свої шедеври”, – розповідає Аліна
Паралельно з роботою в театрі, Аліна вирішила не зупинятися на досягнутому та продовжити навчання. Вона вступила на заочну форму до Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка на педагогічний факультет образотворчого мистецтва. Це дало їй можливість не лише вдосконалювати свої творчі навички, а й вивчати нові методи для викладання.
Восени 2021 року Аліна Швець за сімейними обставинами переїхала до міста Болграда, що стало новим етапом у її житті. Зміна місця проживання спонукала її адаптуватися до нового середовища та шукати нові можливості для розвитку творчості в іншому регіоні.
“Переїзд відкрив переді мною нові горизонти. Я поступово почала вивчати історію, традиції, людей міста. Тут знайшла нові теми для творчості та натхнення для своїх робіт. У кожному куточку міста я бачу щось цікаве: старовинні будинки, мальовничі пейзажі, місцеві свята й традиції. Все це надихає мене на створення нових робіт, які поєднують у собі атмосферу цього місця та мій власний стиль”, – ділиться своїми думками художниця.
У Болграді Аліна продовжила займатися мистецтвом та поступово стала частиною художнього життя міста, влаштувавшись на посаду викладача образотворчого мистецтва в місцевій дитячій музичній школі, на базі якої функціонує декілька художніх класів.
“Дітей у нас достатньо, хоча, звісно, могло б бути більше. Але наразі ми не маємо можливості прийняти більше учнів, оскільки на художньому напрямі працюємо лише вдвох — я та моя колега Марина. Хочу поділитися своїм досвідом: не кожен з самого початку стає мегаталановитим та видатним художником. Але якщо є сильне бажання і наполегливість, то всьому можна навчитися. Головне — прагнення до розвитку та відкритість до нового”, – ділиться Аліна.
Окрім роботи викладачем в художньому класі, Аліна Швець також працює в Болградському центрі дитячої та юнацької творчості, де також навчає дітей мистецтву. Її діяльність не обмежується лише викладанням: вона активно долучається до різноманітних проєктів у місті. Одним із таких є створення муралів — великих художніх розписів на стінах, які прикрашають міські будівлі та додають їм унікальної атмосфери.
“Наразі я позиціоную себе як портретист. Особливо захоплююся графікою — люблю працювати з чорно-білими малюнками, оскільки вони дозволяють передати глибину емоцій за допомогою простих ліній і тіней. Останнім часом мене все більше цікавить сучасне мистецтво — воно відкриває нові можливості для експериментів, пошуку нестандартних рішень та поєднання класичних технік із новими підходами”, – розповіла Аліна Швець.
Фото з особистого архіву Аліни Швець
Інтернет-видання Бессарабії
