Коли Валерій Цуркан вперше побачив відео юних музикантів з села Табаки у Facebook, він вирішив підтримати молоді таланти на їхньому шляху. Валерій Іванович не лише знайшов для хлопців баян, який мав намір подарувати, а й надихнув їх вірити у свої здібності та продовжувати розвивати талант. Як саме розгорталися події та яку роль у них відіграли Валерій Цуркан та «Махала» дізнавалася журналістка інтернет-видання.
«Я побачив цих хлопців (Сашка, Захарія та Ростислава) у відеоролику на Facebook. У них я впізнав себе в такому ж віці», — ділиться пан Валерій Цуркан. Одним із хлопців, які привернули його увагу, був Захар. Він грав на гармошці німецького строю.
«Це дуже непроста техніка в порівнянні зі звичайною хромкою. Я одразу подумав, що треба допомогти хлопцю почати грати на баяні. Гармошка – гарний інструмент, але не настільки перспективний, щоб досягти значних висот», – пояснює пан Валерій.
Валерій Іванович упевнений, що для розвитку таланту потрібна системна освіта: «Потрібно обов’язково йти навчатися в музичну школу поки не запізно. Далі це може бути музичний коледж або консерваторія».
Через Facebook він швидко зібрав потрібну інформацію: «Вже за півтори години я знав багато про цих дітей. А ще через годину я вже говорив із педагогом музичної школи».
Зв’язавшись з мамою Захара, пан Валерій особисто поговорив із хлопцем: «Спершу він не хотів навчатися, але я його переконав. Ми домовилися, що він буде ходити до школи, але він хоче навчатися грати на акордеоні. Тепер я шукаю для нього цей інструмент».
Схожою була історія із Сашком Мітєвим. «Я поговорив із Сашком та його мамою Олесею. Сашко дав мені слово, що буде навчатися грати на баяні», — згадує пан Валерій. Уже наступного дня він передав баян через автобус, а мама хлопця його отримала.
Та Валерій Іванович не зупинився лише на цьому: «Я пообіцяв хлопцям, що буду слідкувати за ними, допомагати та підтримувати з ними стосунки. Також ми домовилися, що у 2025 році я їх запрошу до Аккерману на фестиваль».
У селі Табаки Болградської громади діє музейна кімната «Народна къща», яка є не лише осередком історії, а й місцем розвитку творчості. Тут працює фольклорний гурток «Табашко коледарче», де зростають справжні таланти. Одними з таких є хлопці Олександр Мітєв, Захар Орел та Ростислав Хаджиогло, який є барабанщиком. Хлопці вже встигли привернути до себе увагу своїми музичними здібностями.
«Нещодавно до мене звернувся Валерій Іванович Цуркан і запропонував подарувати хлопцям музичні інструменти та записати їх до музичної школи, щоб розвивати їхній талант», — розповідає керівниця музейної кімнати Парасковія Цоєва. За її словами, Сашко вже місяць як навчається у музичній школі в Болграді, де опановує баян під керівництвом Євдокії Миколаївни Арнаутової, а от Захар поки не готовий зробити такий крок.
Парасковія Іванівна стверджує, що обидва хлопці мають неабиякий хист до гри на гармошці, і кожен з них опанував інструментом.
«Захара навчив грати дідусь, а Сашко навчився, коли почав відвідувати наш гурток. Я йому кілька разів показала основи гри, і він дуже швидко освоїв інструмент», — ділиться пані Парасковія.
Сашко не лише навчається в музичній школі, а й бере додаткові уроки у гармоніста Олександра Кісакова, а також отримував поради щодо гри від Дмитра Тащі з Болграда. Він уже демонструє свої навички на виступах, отримуючи від глядачів щирі оплески й похвалу.
Хлопець із вдячністю згадує допомогу Валерія Івановича: «Коли він запропонував подарувати баян, мої друзі відмовилися, а я одразу погодився, бо якраз почав вчитися грі на цьому інструменті. Я дуже щасливий, що отримав такий цінний подарунок».
Щодо Захара, то пан Валерій зараз докладає зусиль, щоб знайти для нього акордеон. «Я сподіваюся, що акордеон буде знайдено, і Захар також почне навчання в музичній школі», — додає пані Парасковія. Вона наголошує, що для багатьох дітей із села навчання у Болграді є викликом через певні обмеження їхніх сімей. «Шкода, що таланти часто залишаються нереалізованими через такі труднощі», — каже вона.
Інтернет-видання Бессарабії
