У межах Програми медичної евакуації українців за кордон понад 4 000 пацієнтів з України лікуються в інших країнах через травми війни. ШоТам розповідає, як відбувається цей процес, та про перелік пріоритетних постраждалих, яких евакуюють за кордон.
Аби українці могли лікуватися за кордоном, Міністерство охорони здоров’я (МОЗ) подає запит на евакуацію й отримує на нього пропозиції від лікарень країн-членів Євросоюзу та Європейської економічної зони. Далі координатори МОЗ погоджують етапи й маршрути безпечного медичного транспортування.
Пацієнтів з медзакладів України перевозять до медичного евакохабу в Польщі. Це роблять транспортні медичні команди обласних центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, медичні вагони Укрзалізниці, команда БО «Лікарі без кордонів», а також бригади парамедиків з європейських країн, які законтрактовані ВООЗ.
Повний алгоритм медичної евакуації за кордон можна знайти за посиланням.
Згідно з інформацією МОЗ, протягом 2023 року до закордонних медичних закладів у 30 країнах світу евакуювали 1815 пацієнтів з України. Евакуаційний літак щотижня здійснює рейси з польського міста Жешув. Найчастіше українці лікуються в Німеччині, Норвегії та Польщі. Після початку повномасштабної війни загалом евакуювали понад 4000 пацієнтів.
Медична евакуація та транспортування громадян відбувається безоплатно. Усі витрати за лікування беруть на себе уряди країн-партнерок, які приймають пацієнтів.
Згідно із наказом МОЗ №574, сімейний чи лікуючий лікар стаціонару ухвалює рішення про направлення пацієнта на лікування за кордон. Існує декілька маршрутів медичної евакуації на лікування до клінік Європи, зокрема:
У країні ЄС громадянам України необхідно:
«Оформити документи запропонують лише після того, як стан постраждалого стабілізують. Також є випадки, коли оформлення цих документів не є обов’язковим, тоді приймаюча сторона знаходить інші джерела фінансування, наприклад, місцеві бюджети, благодійні фонди тощо», – уточнюють в МОЗ.
Допомогти з оформленням документів може соціальний працівник у лікарні або соціальний працівник, що призначений адміністрацією міста.
Тривалість лікування та реабілітації є індивідуальною та залежить від стану здоровʼя, динаміки відновлення, прогресу лікування тощо.
У статті використані матеріали з сайту МОЗ.
Матеріал створено в партнерстві з ПРООН в Україні за фінансової підтримки Уряду Японії. Серію публікацій реалізують в межах проєкту «Сприяння безпеці людей в Україні шляхом реагування на багатовимірну кризу, спричинену війною».