Сергій та Олена Пейчеви – громадські активісти, підприємці. Подружжя проживає у Болграді, а працює в селі Каракурт Василівської громади.
До війни вони розвивали туризм, у гостей, які відвідували Каракурт, була популярна албанська локація родини Пейчевих. Унікальна атмосфера, національна кухня, народні танці, жива музика та тепла зустріч завжди чекали на туриста. Для Олени та Сергія було важливо зберегти й популяризувати албанську культуру. Сергій у 2018 році став одним з ініціаторів святкування етнофестивалю “Великий Курбан” (свято святого Георгія) у селі Каракурт, який увійшов у програму розвитку туризму регіону та став традиційним.
Пейчеви змогли поєднати бізнес та творчість.
2020-й та 2021-й роки стали випробуванням для бізнесу. У родини Пейчевих змінилися плани та зупинилися проєкти.
“Ми, як і майже всі підприємці, зіштовхнулися з проблемами. Нас не готують до труднощів. Коли в людини все добре і стабільно, вона звикає до цього, а коли стикається з проблемами – не кожен здатний це подолати”, – каже Сергій.
Епідеміологічна ситуація у 2022 році давала надію на поновлення підприємницької діяльності. Почали роботу навчальні заклади, яким Пейчеви надавали послуги з постачання продуктів харчування. Потроху стали проводитись культурні заходи. Але на родину Пейчевих, як і на тисячі мешканців України, чекав наступний удар – повномасштабне вторгнення Росії в Україну.
Всі домовленості через воєнний стан неможливо було виконати. Для себе подружжя прийняло рішення призупинити роботу туристичної локації та зосередитися на допомозі волонтерському руху.
“Зустрічі гостей на туристичній локації – це веселощі, музика, танці. Коли наші воїни гинуть на передовій, то це недоречно, бо країна в скорботі. Ми думали, що формат локації або потрібно змінювати, або взагалі зупинити проєкт до Перемоги, ми обрали другий варіант”, – каже Сергій.
З першого дня повномасштабного вторгнення Росії в Україну Сергій та Олена агітували допомагати ВСУ, переселенцям, вони збирали довкола себе однодумців.
“Продукти, які в нас залишились після закупівлі для шкіл, ми за першої можливості відправили до Києва, де проживає моя сестра. Вона розподілила їх між підрозділами територіальної оборони”, – згадує Сергій.
Його родина на базі Координаційного гуманітарного штабу надавала соціальні харчові набори, одяг, знаходила перевізників, щоб відвезти допомогу в Бахмут, Миколаїв. Брала участь у благодійних ярмарках на підтримку ВСУ.
“Власних проєктів в нас немає, але якщо є звернення – ми допомагаємо”, – уточнює Сергій.
Активісти Каракурту та організатори фестивалю “Великий Курбан” разом з родиною Пейчевих переформатували традиційний захід на благодійний ярмарок. Зібрані кошти від заходу направили на підтримку військових. Окрім того, на захід були запрошені переселенці, їх пригощали національними стравами, знайомили з культурою Каракурту аби відвернути увагу від страшних подій, які вони пережили.
Родина Пейчевих після Перемоги бачить Україну європейською державою.
“Це вже неминучий процес. На розвиток економіки України підуть роки, але спершу потрібно подолати корупцію. У нас багата країна, ми маємо бути успішними. Але тільки якщо разом будемо працювати та відновлювати країну. Це наша країна, яку ми маємо відстояти. Ми оптимісти та вже бачимо те світло в кінці тунелю, світло нашої Перемоги”, – таку бачать Україну в майбутньому Сергій і Олена Пейчеви.
Тетяна Манолова
Інтернет-видання Бессарабії
