10 грудня світ відзначає День футболіста. Футболісти — це люди, для яких м’яч і поле стають важливою частиною життя. Однією з таких є Марія Бодя з міста Арциз — дівчина, яка з дитинства мріяла грати у футбол і впевнено йшла до своєї мрії, незважаючи на труднощі. Журналістка інтернет-видання «Махала» поспілкувалася з Марією, аби дізнатися, як починався її шлях у футболі.
Марія зацікавилася футболом ще в ранньому дитинстві. За її словами, починаючи з 5–6 років, вона вже грала із хлопцями у футбол на вулиці. У початкових класах батьки вирішили віддати Машу на танці, а згодом — на дзюдо. Проте в душі вона мріяла займатися професійно саме футболом.
«Шість років я займалася танцями, чотири роки ходила на дзюдо, але все одно продовжувала грати у футбол на вулиці разом із сусідніми хлопцями. Якось я невдало відбила м’яч рукою і зламала її, але навіть після цього не припинила грати», — розповідає Марія.
Коли дівчина навчалася у шостому класі, якось батько приїхав забирати її зі школи й випадково дізнався, що вона часто залишається після уроків, щоб пограти з хлопцями у футбол на шкільному стадіоні. Директорка школи зуміла переконати пана Сергія, що Машу варто віддати до футбольної секції. Саме тоді тренер Віталій Мігов набирав дівчат до жіночої футбольної команди, де Маша й розпочала свій шлях футболістки.
Відтоді вже п’ять років юна спортсменка професійно займається улюбленою грою. На полі вона грає в атаці та є центральною нападницею своєї команди.
«Одного разу мій тренер відправив мене грати за іншу команду в Миколаїв. Там мене поставили в захист, що для мене було дуже неочікувано, адже я ніколи не грала на цій позиції. Я виступаю як серед хлопців, так і серед дівчат. Сьогодні, наприклад, я грала у зимовому чемпіонаті серед дорослих чоловіків», — розповідає Марія.
Дівчина вважає, що найбільшу роль у її становленні як футболістки відіграв тренер Віталій Дмитрович Мігов. Завдяки частим поїздкам із ним на змагання та турніри талановиту дівчину почали помічати тренери з Одеси, які стали запрошували її грати за свої команди. Так, виступаючи за одну з одеських команд, Маша побувала в Данії, Норвегії та США.
Одним із найскладніших моментів у її кар’єрі став 2022 рік, коли в червні під час тренування вона отримала важку травму.
«Коли я вийшла сам на сам із воротарем, щоб забити гол, він врізався в мою ногу. Лікарі заборонили мені тренуватися пів року. Перші два тижні нога так боліла, що я навіть не могла встати з ліжка. Але попри це вже в жовтні я знову була на футбольному полі, адже просто не можу жити без цього», — каже Марія.
Другу серйозну травму вона отримала на змаганнях в Івано-Франківську — прямо в першому таймі першої гри. Через невдале зіткнення з воротаркою Марія отримала сильний надрив зв’язок руки, тож їй мусили накласти гіпс. Але вже за півтора тижня його зняли, адже дівчина мала брати участь у важливих шкільних змаганнях “Пліч-о-пліч”, де вона була не лише ключовою гравчинею, а й капітаном команди.
Розповідаючи про свого футбольного кумира Кіліана Мбаппе, який грає за іспанський «Реал Мадрид», Марія зазначає, що знаходить між собою та ним багато спільного: вони обидва нападники та виступають під сьомим номером.
«Я обрала номер сім не тому, що під ним грає Мбаппе, а тому, що це моє улюблене число і день мого народження», — додає футболістка.
У Маші досить напружений ритм життя. Окрім футболу, вона навчається в школі, відвідує репетиторів і активно готується до складання НМТ, тому на прогулянки з подругами має час лише у вихідні.
«Зараз я тренуюся тричі на тиждень, також тричі на тиждень ходжу до репетиторів, а решту вільного часу стараюся присвячувати підготовці до тестів», — каже вона.
Дівчина зізнається, що не знає, чи зможе продовжувати займатися футболом професійно після закінчення школи, адже планує здобувати освіту у сфері торгівлі. Вона розуміє, що різке припинення тренувань може негативно вплинути на неї, тому сподівається, що в місті, де навчатиметься, зможе знайти клуб і продовжити займатися спортом.
«Поки що я не визначилася, в якому саме місті України буду навчатися, але вже точно знаю, що моя майбутня професія, швидше за все, буде пов’язана зі сферою міжнародної торгівлі. Я активно готуюся і багато часу присвячую вивченню англійської мови, адже розумію, що вона сьогодні дуже необхідна. Я відчула це за кордоном на змаганнях, коли була перекладачкою для своєї команди», — розповідає Марія.
Протягом багатьох років у футболі дівчина неодноразово демонструвала свої здібності, за що отримувала грамоти, медалі та звання «Кращий гравець». Проте найбільшим своїм досягненням вона вважає нещодавно забите пенальті.
Інтернет-видання Бессарабії
