Ірина Данєва — екскурсоводка музею Христо Ботєва села Задунаївка, яка вже 17 років зберігає історію рідного краю. В інтерв’ю журналістці інтернет-видання «Махала» з нагоди Дня екскурсовода вона поділилася своїм професійним шляхом та розповіла про важливість збереження історії.
Ірина Данєва народилася й мешкає в селі Задунаївка. Має дві вищі освіти, певний час будувала кар’єру в Одесі. Однак у 2008 році, зустрівши своє кохання в рідному селі, вирішила повернутися на батьківщину.
На той час у Задунаївці активно тривала організація музею, очолити який запропонували Ірині. Урочисте відкриття музею відбулося 25 жовтня 2008 року. Відтоді й до сьогодні вона працює там. Ірина не лише керівниця музею, а і його екскурсоводка вже протягом 17 років.
Музей Христо Ботєва в селі Задунаївка є відділом Одеського літературного музею. Останніми роками він розширився, включивши до свого складу будинок, у якому мешкав Христо Ботєв під час роботи вчителем у Задунаївці. Тепер екскурсійна програма охоплює не лише відвідування музею, а й знайомство з будинком Христо Ботєва.
«Доля склалася так, що я отримала чудову можливість працювати екскурсоводкою. Про цю професію можна говорити багато, але найголовніше — це захоплююча й пізнавальна робота. На мою думку, екскурсовод має бути ерудованим, комунікабельним, доброзичливим і вміти знаходити спільну мову з відвідувачами будь-якого віку. Саме тому я прагну відповідати цим якостям», – зазначає Ірина Данєва.
На переконання Ірини Георгіївни, ключовою рисою екскурсовода є артистизм. Її артистичний талант проявився ще в шкільні роки, коли вона регулярно брала участь у шкільних театральних виставах. Набуті тоді вміння й досвід сьогодні значно допомагають їй у професійній діяльності. Екскурсоводка впевнена, що її артистичність передалася й синові, який зараз теж активно приймає участь у всіх шкільних заходах.
Ірина дуже серйозно підходить до підготовки кожної екскурсії. Вона присвячує цьому багато часу, навіть поза робочим графіком. Свою професію порівнює з театром, у якому екскурсовод виконує головну роль.
Щороку Ірина Данєва проводить екскурсії не лише для мешканців рідного села, а й для багаточисельних туристів з різних куточків Бессарабії та з-за кордону. Адже село Задунаївка славиться тим, що тут жив болгарський поет і революціонер Христо Ботєв. Для багатьох людей він — видатна особистість, і вони щасливі відвідати Задунаївку, аби доторкнутися до минулого, пов’язаного з його життям і діяльністю.
За рік в музеї відбувається близько 140 екскурсій, а за сімнадцять років роботи Ірини екскурсоводкою їх було проведено вже кілька тисяч.
«Я рада, що про наше маленьке село знають у різних країнах світу. Ми приймаємо гостей з Болгарії, Румунії, Німеччини, Франції, Канади, Молдови та багатьох інших країн. Серед численних екскурсій, які я провела за роки роботи, найпам’ятнішою для мене стала екскурсія в день відкриття музею. Того дня ми приймали велику кількість гостей, серед яких були представники районної та обласної влади, жителі села, а також гості з-за кордону. Серед почесних відвідувачів музею в день його відкриття був і віце-президент Болгарії Ангел Іванов Марін. Я пишаюся тим, що музей, у якому я працюю, без сумніву є візитною карткою Бессарабії», – зазначає Ірина.
Ще однією знаковою подією в кар’єрі екскурсоводки стала зустріч у музеї з віце-президенткою Болгарії Іліяною Йотовою у 2018 році. Для Ірини проведення екскурсії для такої високопоставленої гості стало справжнім святом і приводом для гордості за своє село.
Ірина Данєва вважає, що її робота не є для неї тягарем, а навпаки – приносить лише задоволення. Вона легко проводить екскурсії, адже має значний досвід. Кожну екскурсію Ірина називає унікальною, бо відвідувачі — різні люди зі своїми смаками та вподобаннями, і зазвичай в неї з ними складається цікавий діалог. Вона впевнена, що вміє знаходити підхід до кожного гостя.
«Іноді екскурсії завершуються зі сльозами на очах, а інколи — щасливим сміхом. Нас часто відвідують колишні уродженці Задунаївки, які не бували в рідному краї багато років. Для них музей — це можливість згадати минуле, доторкнутися до речей, які колись мали для них особливу цінність. Для мене немає різниці, для кого проводити екскурсію — для дорослих, дітей чи людей поважного віку. Я завжди рада бачити в нашому музеї всіх, хто цікавиться історією та минулим своїх предків. Саме в цьому я бачу сенс своєї роботи — працювати для людей. Звісно, підхід до різних вікових категорій відрізняється. Для дітей я проводжу екскурсії у більш розважально-пізнавальному форматі. А от найцікавіше, на мій погляд, — працювати з іноземними туристами. Вони бували в різних країнах і музеях світу, тому не лише ставлять багато цікавих запитань, а й діляться своїм життєвим досвідом і знаннями», — зізнається Ірина Данєва.
Як екскурсовод, Ірина Георгіївна закохана в кожен експонат музею, адже вони не просто розповідають про минуле, а й є частиною побуту попередніх поколінь жителів Задунаївки. Щоб зберегти пам’ять про родини, які ними користувалися, вона створює спеціальні пам’ятні бірки з прізвищами власників.
Під час екскурсій Ірина детально розповідає про кожен експонат, але особливо виділяє один, який, на її думку, є головним символом музею — віз, якому понад 150 років. Він уособлює переселення болгар у Бессарабію та зберігає в собі дух тієї епохи.
«Багато експонатів нашого музею були подаровані людьми, яких вже немає серед нас. Але під час екскурсій я ніби знову бачу їх перед собою, коли розповідаю про той, чи інший експонат, і мені стає трохи сумно, що вони вже не з нами. Проводячи екскурсії, я прагну донести до відвідувачів важливість збереження історичних пам’яток, закликаю приносити старовинні предмети та наголошую на необхідності їх збереження саме на нашій землі. На жаль, сьогодні в суспільстві простежується тривожна тенденція: з’явилися люди, які перетворюють старовинні речі на бізнес, скуповуючи їх у мешканців сіл за безцінь і перепродуючи за величезні гроші», — зізнається Ірина.
Деякі екскурсії, які проводяться в музеї, є тематичними й присвячені певним подіям, які стосуються історії рідного краю, або мають загальнонаціональне значення.
Ірина Георгіївна зізнається, що її працю неодноразово відзначали грамотами та нагородами, які для неї є важливим визнанням. Проте найбільш значущою вона вважає відзнаку «Човек на годината – 2018», яку отримала в Одесі у Всеукраїнському центрі болгарської культури.
«Якби мені запропонували сьогодні, з моїм досвідом екскурсоводки, провести екскурсію в будь-якому музеї світу, я б обрала «Лувр» у Парижі, тому що це колиска світової історії, яка приймає понад 8 мільйонів відвідувачів на рік», — ділиться Ірина.
Ірина Данєва наголошує, що в Задунаївці, окрім музею, є ще багато цікавих історичних місць. Серед них: дитяча художня школа, старовинний млин-вітряк, що, на жаль, зараз перебуває в майже зруйнованому стані й потребує реставрації, будинок, де жив Христо Ботєв на вулиці Христо Ботєва, пам’ятник Христо Ботєву, колодязь Ботєва, який також потребує відновлення, пам’ятник болгарським переселенцям — засновникам Задунаївки, пам’ятник загиблим задунаївцям в роки Першої світової війни, Будинок культури, школа, церква та кладовище.
Екскурсоводка додає, що музейна діяльність не згасне, поки в Задунаївці продовжується життя. Однак Ірина наголошує, що її турбує тенденція до зменшення населення Задунаївки, а головними причинами цього, на її погляд, є відсутність робочих місць та зовсім розбиті дороги, які ведуть до села, що є найвіддаленішим в Арцизькій громаді. Проте вона сподівається, що ситуація покращиться, і життя тут ніколи не згасне.
«Мрію, щоб до нас приїжджало ще більше відвідувачів. Хочу зустрічати в нашому музеї колег-екскурсоводів з інших міст і сіл Болградського району, обмінюватися досвідом та разом відкривати нові сторінки історії. Але найбільше я мрію про мир в Україні, щоб люди могли подорожувати без страху, відкривати для себе рідний край і берегти його культурну спадщину для майбутніх поколінь», — каже наостанок Ірина Данєва.
Фото надані Іриною Данєвою.
Інтернет-видання Бессарабії
