До війни вона жила, як і багато українців, своє спокійне життя. Чоловік, діти, квіти, робота та дім, саме так описує його Оксана Кілафли, яку за останні два роки Болградська громада дізналася, як волонтерку.
“Я не дуже любила розмовляти з людьми, для мене комфортне середовище мій дім та мої рідні. Для нашої родини війна розпочалася не 24 лютого 2022 року, а у далекому 2014 році. Ще 10 років тому перед мною стояв вибір: переїхати до родини на захід України, почати нове життя в іншій країні, або залишитися в Бессарабії. І я ні разу не пожалкувала, що обрала залишитися тут”, – поділилася з інтернет-виданням “Махала” Оксана Кілафли.
Вихід із зони комфорту для героїні нашого відео – виклик, з яким вона бореться вже два роки, відтоді як вона активно розпочала займатися волонтерством.
“Я не задаю собі питання: “Чому це потрібно робити мені?”, а навпаки: “А чому не я? А хто інший має це робити?”. Я вдячна кожному за довіру, ми робимо дуже важливу справу. З жовтня 2022 року через рахунок благодійного фонду пройшло понад 2 мільйони гривень. Ви це можете уявити? Ми купили та відправили на фронт 17 дронів. Дякую кожному”, – продовжує волонтерка.
В ексклюзивному інтерв’ю до другої річниці повномасштабного вторгнення для інтернет-видання “Махала” волонтерка Оксана Кілафли відверто розповіла про життя до та під час війни.