Галина Гавриленко після 15 років роботи перукарем вирішила кардинально змінити своє життя. Перетворивши захоплення з випікання хліба за старовинними рецептами на бізнес, вона втілила свою мрію. Журналістка інтернет-видання «Махала» завітала до її пекарні, щоб побачити процес на власні очі й скуштувати хліб.
Галина Гавриленко мешкає в місті Арциз. Останні 15 років вона працювала перукарем. Її повністю влаштовувало власне життя. Після повномасштабного вторгнення вона почала задумуватися над тим, що потрібно щось змінювати у своєму житті.
«Мене повністю задовольняла моя професія. Я мала багато клієнтів. Але це тривало до певного моменту. Одного разу я зрозуміла, що потрібно терміново щось змінювати у своєму житті», — розповідає Галина.
Остаточним поштовхом для змін став психологічний тест. Після його проходження вона усвідомила, що більше не може займатися перукарством. Обмірковуючи, чим би хотіла займатися, Галина зупинилася на ідеї випікання хліба за старовинними рецептами — на основі натуральної закваски. Тим більше, що вона вже мала досвід випікання і продажу такого хліба своїм клієнтам, яким раніше робила зачіски.
Галина зізналася, що в період пандемії COVID-19, випікання хліба стало для неї справжнім порятунком від емоційної напруги. У найважчі часи, коли навіть магазини були зачинені й люди не мали змоги придбати основні продукти, її хліб не лише підтримував її саму, а й допомагав іншим долати труднощі.
«Цією ідеєю захопився мій друг Павло, який підтримав мене на шляху до її втілення і сказав, що відродження старовинних рецептів — це відродження історичного минулого Бессарабії. Завдяки його підтримці я подолала багато страхів і набула впевненості, що зможу реалізувати свою ідею. Я почала звертатися по допомогу до різних організацій, хоча особливо не вірила, що отримаю її, але моя ідея зацікавила багатьох, і все вдалося», — ділиться Галина.
До появи ідеї відкрити власну пекарню Галина кілька років навчалася випікати хліб на основі натуральної закваски у відомих українських пекарів. Спочатку це були онлайн-курси, а потім вона почала відвідувати навчання в Києві та Одесі. Пекарка переконана, що хліб, який сьогодні продається в магазинах, не є справжнім і не приносить жодної користі для організму людини. Тому вона вирішила, що її місія полягає в тому, щоб відродити забуті рецепти, за якими готували хліб наші бабусі, і показати людям, яким має бути справжній поживний і натуральний хліб.
«У найтемніші часи, коли здавалося, що світ довкола руйнується, я знайшла розраду в простій справі — випіканні хліба. Борошно, вода та тепло рук стали для мене джерелом спокою й сили. Хліб допоміг пережити паніку та страх, повернув відчуття зв’язку з життям. Тепер щоразу, коли я пеку, здається, що через цей хліб передаю частинку світла і добра. Це не просто їжа, а енергія, що зігріває душі й об’єднує нас у любові та вірі в краще майбутнє нашої України», – каже пекарка.
Перший грант, у якому Галина взяла участь, був на придбання техніки.
«Я пам’ятаю, як заповнила документи поспіхом і відправила їх навіть без свого підпису, не сподіваючись на результат. Коли мені зателефонували з «Нової пошти» і сказали, що я маю отримати холодильник вартістю 60 тисяч гривень, я не могла в це повірити. На мій бізнес-план відгукнулася тоді французька фірма», — розповідає пані Галина.
Другий грант вона отримала від держави за допомогою центру зайнятості — це був грант на суму 250 тисяч гривень для жінок. Його схвалили за умови працевлаштування двох людей. На ці кошти вона придбала ще один холодильник, вітрину, вивіску та духову шафу.
«Для придбання контейнера я взяла кредит у банку, а також отримала допомогу від знайомих та друзів. Саме тоді я повірила в свою ідею і в те, що зможу її втілити», — каже пекарка.
Усі обставини сприяли тому, щоб бізнес-план пані Галини був реалізований. Повіривши в свої сили, вона здійснила свою мрію і вже місяць є власницею пекарні-магазину. Спочатку планувалося відкрити пекарню-кафе, але через брак місця поки що це пекарня-магазин.
У пекарні можна придбати не лише свіжий запашний хліб кількох сортів із різними начинками, а й кондитерські вироби та фастфуд із того ж тіста, що використовується для випікання хліба. Унікальність її продукції полягає в тому, що в ній відсутні хімічні домішки, підсилювачі смаку чи розпушувачі, які зазвичай є у магазинному хлібі. Пані Галина також не використовує маргариновмісні продукти, замінюючи їх натуральним вершковим маслом.
«Я виготовляю свою продукцію так, як люблю сама: без шкоди для здоров’я і з натуральними смаками», — ділиться Галина.
Виготовлення хліба — це довготривалий процес, який займає цілу добу. Замішування тіста відбувається на початку робочого дня, і лише наступного ранку хліб відправляється на випічку. На момент відкриття пекарні на полицях вже лежить свіжий запашний хліб. Галина жартує, що з хлібом вона вже «на ти», адже спілкується з ним і навіть робить йому компліменти. Після замішування вона формує хліб і залишає його підійматися в ротангових кошиках до наступного ранку.
«Я мати чотирьох дітей, і щодня я піклуюся про їхній добробут, огортаючи їх теплом і любов’ю. Те саме я вкладаю у кожну буханку хліба, яку випікаю. Для мене це не просто робота — це спосіб передати свою материнську турботу та бажання зробити світ трішки кращим для кожного, хто скуштує цей хліб», – каже Галина.
Пекарка радить не вживати хліб в гарячому вигляді, а дочекатися, поки мине кілька годин, або навіть залишити його до наступного ранку. Вона випікає хліб із цільнозернового, пшеничного та амарантового борошна і постійно урізноманітнює його смаки за допомогою добавок, які або додає в тісто, або посипає ними випічку. Серед таких добавок — кунжут, пажитник, тмин і коріандр.
На виготовлення закваски також йде багато часу.
«Вранці я підгодовую закваску, і до вечора вона виростає вдвічі. Потім я ще раз її підгодовую, щоб до ранку, коли я почну замішувати хліб, вона була готова. Якщо є необхідність, я кладу закваску в холодильник, де вона може «спати» кілька днів», — розповідає пекарка.
Для відкриття свого бізнесу Галина обрала територію компанії «Тіратек», бо вважає, що її власник, Павло Гафінець вдало поєднує традиції та історію з бізнесом.
«Я не дуже добре розуміюся на історії нашого краю, але відчуваю, що ми з Павлом займаємося спільною справою. Мені подобається його енергетика і запал. Інтуїтивно я зрозуміла, що це саме те місце, де я хочу розвивати свій бізнес», — зізнається пані Галина.
Сьогодні про унікальний хліб пекарки знає вже весь Арциз. Люди цілеспрямовано приїжджають із різних куточків міста, щоб придбати смачну та корисну продукцію її пекарні. Пекарка вважає, що більшість клієнтів — це ті, кому її хліб вже давно припав до душі.
«Підсумовуючи перший місяць існування мого бізнесу, я зрозуміла, що робота перукарем була набагато легшою, ніж пекарем. Зараз я майже живу у своїй пекарні. Щодня я приїжджаю на роботу о 6-7 годині ранку і залишаюся тут до пізнього вечора. Я поки не можу дозволити собі вивільнити час, бо мені важливо, хто працюватиме тут і як готуватимеся хліб без моєї присутності. Я шукаю людину, яка буде любити тісто так само, як і я. І поки не знайду таку людину, про відпустку навіть не йдеться», — ділиться пані Галина.
На думку Галини Гавриленко, лише щаслива людина здатна досягти успіху й зробити внесок у розвиток своєї країни, навіть у 50 років. Вона знаходить своє щастя у можливості дарувати людям не просто хліб, а разом із ним тепло, енергію та любов, які вкладає у кожну випечену буханку.
Інтернет-видання Бессарабії
