Інтернет-видання Бессарабії

Від спорту до біології: педагогічний шлях вчительки з села Кубей Болградського району Тетяни Русєвої 

06 Жовтня 2024 15:00
Валерій Гайдаржи
Від спорту до біології: педагогічний шлях вчительки з села Кубей Болградського району Тетяни Русєвої 

Щороку у першу неділю жовтня в Україні відзначають День вчителя. Напередодні свята журналіст інтернет-видання “Махала” поспілкувався з мешканкою села Кубей Тетяною Русєвою, педагогічний стаж якої складає понад 60 років.

Тетяна Русєва народилась 11 жовтня 1942 року в багатодітній родині. Батько Дмитро Панасович був бригадиром овочівничої бригади, в колгоспі працювала і мати Ганна Матвіївна. З дитинства Тетяна займалась спортивною акробатикою. 

Я часто хворіла. Після одужання мені хотілося бігати, стрибати та насолоджуватися життям. Я була дуже гнучкою, тому почала займатися спортивною гімнастикою та акробатикою. Спочатку тренувалася самостійно, а пізніше приєдналася до спортивної секції. Здобувала призові місця не лише на районних та обласних змаганнях, а й на національному рівні, часто виступала в парі з Миколою Болгаром”, –  згадує Тетяна Дмитрівна.

Коли постало питання вибору професії, вона вирішила пов’язати своє життя зі спортом, тому вступила до Кам’янець-Подільського педагогічного інституту на факультет фізичного виховання та спорту. Упродовж студентського життя продовжила свою кар’єру в спортивній гімнастиці. Їздила на численні студентські турніри по Україні. У 1962 році на чемпіонаті України в місті Львів отримала звання майстра спорту зі спортивної гімнастики.

Після закінчення інституту в 1963 році я розпочала трудову діяльність як тренерка зі спортивної гімнастики. Спочатку в школі-інтернаті міста Чернівці. Потім впродовж декількох років працювала в ДЮСШ міста Чадир-Лунга (Р.Молдова) та в ДЮСШ №14 в місті Вітебськ (Р.Білорусь). Мені дуже подобалась роль тренерки“,- зауважила Тетяна Русєва.

У 1967 році за сімейними обставинами Тетяна повернулась до Болградського району. Понад десяти років працювала вчителем фізичного виховання в трьох навчальних закладах району – Оріхівській СШ, Василівській СШ та Червоноармійській СШ.

Мене запрошували працювати в різні навчальні заклади, бо вважали гарною фахівчинею. Робота приносила справжнє задоволення, адже я мала можливість працювати з чудовими колективами”, – поділилася Тетяна Дмитрівна.

У 1979 році через раніше отримані травми вона  не змогла працювати далі вчителькою фізкультури, тому вирішила перекваліфікуватись і  вступила до Тираспольського педагогічного інституту на спеціальність “Біологія”.

Мої спортивні травми постійно давали про себе знати, і після серйозної операції я вирішила змінити сферу діяльності. Оскільки фізкультура та біологія, можна сказати, суміжні предмети, а біологію навіть викладали на факультеті фізичного виховання та спорту, я вирішила присвятити себе саме цьому предмету“, – пояснили Тетяна Дмитрівна своє рішення здобути другу освіту.

Згодом вона працювала  вчителем біології в багатьох навчальних закладах району, таких як Червоноармійська СШ, Болградський ліцей, Табаківська СШ, Болградська СШ №2, Калчевська та Городненська СШ. Також деякий час обіймала посаду методиста в Болградському районному відділі освіти, де активно допомагала молодим педагогам. Останнім місцем роботи перед виходом на пенсію став ліцей №111 у місті Одеса.

Був час, коли я одночасно працювала в Табаківській, Калчевській та Городненській школах. Наше село Кубей розташоване на перехресті доріг, тому через нього часто проїжджали автобуси, і я мала змогу добиратися до роботи. Іноді доводилося їхати автостопом або навіть йти пішки до сусіднього села. Попри труднощі, мені дуже подобалася моя професія. Це був цікавий час, ми були молоді, сповнені енергії, сил вистачало на все”, – згадує Тетяна Русєва.

Зараз Тетяна Дмитрівна на пенсії. Роботу з викладання продовжує, але вже як репетиторка. За роки професійної діяльності її  двічі відзначали грамотами Міністерства освіти України (у 1982 та 1989 роках), шість разів вона отримувала грамоти від обласного відділу освіти, а також майже щороку –  від районного відділу освіти. У 2000 році її нагородили медаллю «Ветеран праці».

Найголовніше, любити те, що робиш. Учитель повинен щиро любити своїх учнів, адже багато залежить від його ставлення до них і того, як він викладає предмет. Якщо діти відчувають цю любов і їм подобається, як вчитель подає матеріал, то буде результат.  Це можна підтвердити успіхами  багатьох моїх учнів” –  зазначила наприкінці розмови Тетяна Русєва. 

Поділитись
Зараз читають