Світлана Халянова – освітянка, яка стала однією з найкращих у своїй сфері, хоча з дитинства мала іншу мрію. Як обраний вчительський шлях розкрив її педагогічний і художній потенціал – у статті інтернет-видання “Махала”.
Світлана Халянова родом із села Виноградівка Арцизького району. З дитинства вона мріяла бути художницею-модельєркою. Проте реалії життя вносили свої корективи: для здобуття цієї професії необхідно було їхати до далекого Харкова, що здавалося непосильним випробуванням для дитини, яка звикла до домашнього затишку.
Зрозумівши, що мрія поки що залишається недосяжною, вона обрала Ізмаїльський педагогічний інститут, де здобула спеціальність вчителя початкових класів та образотворчого мистецтва. Попри початкові труднощі, які супроводжували її перший рік навчання, вона згодом змогла адаптуватися і стала однією з найкращих студенток курсу.
«У 2000 році, завершивши навчання, я розпочала свою професійну діяльність у сусідньому селі, у Надеждівській школі, де працюю і до сьогодні. Вже з перших років роботи я двічі брала участь у конкурсі “Вчитель року”, де здобувала перемогу на районному рівні і один раз мала можливість представляти Арцизький район на обласному етапі. Серед 21 конкурсанта, в області я посіла почесне 7 місце, довівши свою майстерність та професіоналізм», – згадує Світлана початок свого педагогічного шляху.
Не зупиняючись на досягнутому, вона була однією з перших, хто успішно пройшли першу сертифікацію вчителів. За свою кар’єру встигла стати керівницею шкільного методичного об’єднання вчителів початкових класів та очолити районне методичне об’єднання вчителів того ж самого профілю. А її учні неодноразово ставали переможцями олімпіад та конкурсів, демонструючи високий рівень знань та підготовки.
Незважаючи на те, що шлях до омріяної професії модельєра залишився нереалізованим, вона не шкодує про свій вибір. Вчительська діяльність стала її покликанням, а талант до дизайну допомагає у створенні унікальних навчальних матеріалів та творчих проєктів, що надихають учнів на нові звершення.
З моменту свого прийому на роботу до Надеждівського ліцею, Світлана Халянова стала справжнім генератором ідей, які підхоплюються адміністрацією школи та педагогічним колективом. Її таланти сягають далеко за межі традиційного викладання, і вона вміло використовує свої художні здібності для створення надихаючої атмосфери в ліцеї.
Вчителька чудово малює і створює на стінах кабінетів та в коридорах гарні картини, які роблять школу не лише красивою, але й затишною. Її роботи перетворюють навчальні приміщення на справжні мистецькі простори, де кожен куточок випромінює тепло і творчість. Завдяки її старанням, ліцей став місцем, де діти почуваються комфортно і натхненно.
Дизайнерський талант також втілений у гарних фіранках, які Світлана створила власноруч. Ці елементи декору не лише додають естетичної привабливості, але й роблять простір ліцею більш домашнім і привітним.
Вчителька вважає, що їхньому ліцею дуже пощастило з керівництвом. Марія Анатоліївна, директорка, – людина, яка крокує в ногу з сучасністю і теж є генератором ідей. Разом вони обговорюють проєкти і приходять до спільного рішення, створюючи унікальні та цікаві простори для навчання. Колеги також активно долучаються до цього процесу: розмальовують, фарбують стіни, допомагають в оформленні кабінетів.
«Щороку ми оформлюємо один або два кабінети. Ця праця є дуже важкою, адже переважно проводиться під час відпустки, з мінімальними матеріальними витратами, що є значним викликом у сучасних умовах. Важливо також створити простір, який буде подобатися всім: і дітям, і батькам, і гостям ліцею», – розповідає Світлана.
Кожен проєкт, за її словами, здається досконалим як під час планування, так і після виконання. Проте з плином часу вона аналізує виконану роботу і думає, як могла б зробити її інакше, адже з часом змінюється бачення і підхід до одних і тих самих речей. Цей постійний процес удосконалення допомагає не лише створювати привабливі навчальні простори, але й розвиватися самій вчительці, яка продовжує надихати своїх колег і учнів своїм невичерпним креативом та любов’ю до справи.
Світлана, у вільний від роботи час, теж поринає у світ дизайну і творчості. Вдома вона застосовує свої дизайнерські здібності для пошиття штор та унікальних ламбрекенів, які виготовляє за допомогою паяльника, а згодом вони прикрашають її оселю. Виготовлення ламбрекенів – довготривалий та складний процес. В цій справі успіх залежить від правильного вибору тканини. «Мені подобається перетворювати свої ідеї в реальність. Незалежно від результату, сам процес приносить мені величезне задоволення», – каже вона.
З далеких студентських років у Світлани зберігалася величезна колекція картин, адже друга спеціальність вчительки – викладачка образотворчого мистецтва. Довгий час цими картинами могли насолоджуватися виключно члени родини. Все змінилося, коли її запросили виставити ці роботи у Міжнародний день боротьби за права жінок у Виноградівському будинку культури. Це надихнуло її подарувати свої твори до місцевого Етнографічного музею, щоб поділитися ними з більшою аудиторією.
Попри те, що вчительська робота займає багато часу, Світлана завжди знаходить час для творчості. Часто за роботою над новим творчим проєктом вона засиджується до пізньої ночі, а на ранок її родина не може дочекатися, коли Світлана презентує результати своїх проєктів.
Вчителька вважає, що запорука її успіху полягає в тому, що родина завжди її підтримує і підставляє своє плече у потрібний час. «Ідеї приходять спонтанно, особливо перед святами, тому що це час, коли можна створювати сувеніри своїми руками і радувати ними своїх рідних. Або просто перетворюю старі речі на нові даючи їм таким чином друге життя», – розповідає вона.
Для пані Світлани головне – натхнення. «Без натхнення немає мистецтва», – впевнена вона. Вчителька не створює планів на майбутнє, вона живе сьогоднішнім днем і дозволяє своїй творчості розвиватися природним шляхом.
Інтернет-видання Бессарабії
