29 червня, напередодні перших роковин смерті видатного молдовського історика-болгариста, доктора історичних наук Миколи Червенкова, у Софії відбувся круглий стіл, присвячений його пам’яті. Організаторами заходу стали товариство зі зв’язків із бессарабськими та таврійськими болгарами «Родолюбец» (Софія) та Наукове товариство болгаристів Молдови (Кишинів). Головною подією заходу стала презентація двох книг, виданих посмертно. Подробицями з журналісткою інтернет-видання «Махала» поділився український журналіст і дослідник історії бессарабських болгар Афанасій Гайдаржи, який був учасником цього заходу.
Подія розпочалася на кладовищі Святого Архангела Михаїла в Софії, де відбулося покладання квітів до могили Миколи Червенкова, який помер 1 липня 2025 року.
«Народився Микола Миколайович 2 січня 1948 року в українському селі Чійшія (нині Городнє Болградського району), населеному етнічними болгарами. Хоч науковець тривалий час жив у Кишиневі, а згодом і в Софії, усе своє професійне життя він присвятив дослідженню історії болгар, які проживають на півдні Одещини, своїх земляків», — зазначив Афанасій Георгійович.
Учасниками круглого столу стали колеги та друзі Миколи Червенкова з трьох країн — України, Молдови та Болгарії. Захід очолив Іван Думініка — голова Наукового товариства болгаристів Молдови, який після смерті свого наставника очолив організацію.
Із доповідями виступили: Райна Манджукова — уродженка села Лощинівка Ізмаїльського району, яка представляла Виконавчу агенцію у справах болгар за кордоном при Міністерстві закордонних справ Республіки Болгарія; Галін Георгієв — голова Товариства зі зв’язків із бессарабськими та таврійськими болгарами «Родолюбец», який неодноразово здійснював дослідницькі експедиції селами півдня Одещини; Михайло Станчев — уродженець села Кортен, колега Миколи Червенкова, професор, академік Академії наук Республіки Болгарія; Анжела Алареску — директорка болгарської бібліотеки у Кишиневі, яка презентувала книгу «Съдбата на един историк: историята на една съдба» — бібліографію всіх праць Миколи Червенкова; етнограф Віталій Сирф, який представив Інститут культурної спадщини та комплексних досліджень Республіки Молдова; а також Мая Даскалова — перекладачка двох книг бразильського дослідника Жоржа Костікова про бессарабських болгар. Саме ці видання стали важливими джерелами, на які спиралися багато авторів, чиї праці увійшли до останньої збірки Миколи Червенкова. Попри свій поважний 75-річний вік пані Мая сьогодні готова розпочати переклад третього тому Жоржа Костікова.
На завершення слово взяв гість з України — Афанасій Гайдаржи, який був давнім другом покійного науковця.
«Саме пані Мая проаналізувала книги Жоржа Костікова, який є нащадком переселенців з села Холмське Арцизької громади, написані португальською мовою, і зробила висновок, що це надзвичайно цінні дослідження, які варто перекласти й видати болгарською мовою. Першу книгу переклала і видала Виконавча агенція у справах болгар за кордоном, а другу — Міністерство культури Республіки Болгарія спільно з родиною Костікова», — наголосив український журналіст.
За словами Афанасія Георгійовича, Микола Червенков не лише був особисто знайомий з Жоржем Костіковим, а й побував у Бразилії на острові, куди болгар і гагаузів після прибуття відправили та утримували протягом 100 днів. Там через голод і епідемії загинули сотні переселенців. Це стало покаранням за непокору, яку вони виявили у відповідь на жорстоку експлуатацію, адже перед еміграцією людям обіцяли землю та добре оплачувану роботу.
Найважливішою подією стала презентація книги, на яку дуже довго чекали в Болгарії, Україні та Молдові, — збірки «Сто години през океанското пътуване: нашите хора в Бразилия и Уругвай». Її упорядкував особисто Микола Миколайович. До видання увійшли не лише його наукові праці, а й статті дослідників з Болгарії, Молдови та України. Символічно, що книга побачила світ саме у рік 100-річчя переселення бессарабських болгар і гагаузів до Латинської Америки в пошуках кращого життя.
«До збірки також увійшли і наші краєзнавчі дослідження з Петром Добрєвим з села Острівне, присвячені 100-річчю переселення бессарабських болгар до Бразилії, а також наукові праці нашого земляка, історика-болгариста з Молдови, уродженця Бессарабської громади Івана Грека», — зазначив Афанасій Гайдаржи.
Він додав, що Микола Червенков був багатогранною творчою особистістю, громадським діячем, викладачем і педагогом, який зробив вагомий внесок у розвиток історичної науки. У фінансуванні видання його останньої книги взяли участь сини та дружина Марія Костянтинівна.
На думку Афанасія Гайдаржи, книга вийшла дуже вдалою, продуманою, змістовною і складається з семи розділів, які дають повне уявлення про еміграцію бессарабських болгар і гагаузів до Бразилії та Уругваю.
«У переселенні болгар за океан є і трагедія, і певною мірою тріумф, адже люди покидали рідні землі, далеко не всі виживали в дорозі… Але сьогодні болгарська громада Бразилії висловлює вдячність своїм предкам за те, що сто років тому вони наважилися на цей крок і уникнули трагедій, які спіткали б їх, якби вони залишилися в Бессарабії: румунської окупації, війни, голоду… Сьогодні болгарські гени продовжуються там, за океаном», — підсумував український журналіст і краєзнавець Афанасій Георгійович Гайдаржи.
Нагадаємо, в роковини смерті у Городненському музеї Болградського району вшанували пам’ять земляка, професора Миколи Червенкова
Фото надані Афанасієм Гайдаржи.
Інтернет-видання Бессарабії
