Анастасія Цимбалару — відома українська актриса театру та кіно, родом із міста Болград на півдні Одещини. У 2009 році, дослухавшись до поради батьків, вона вступила на юридичний факультет, однак швидко зрозуміла, що це — не її шлях. Уже за рік Анастасія змінила напрям і вступила до Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого, який закінчила у 2016 році, здобувши освіту акторки драматичного театру.
Торік вона дала велике інтерв’ю радіоведучому та блогеру Славі Дьоміну для його YouTube-каналу «Слава+». У щирій розмові актриса поділилася теплими спогадами про своє рідне місто, багатонаціональне середовище, у якому виросла, а також розповіла про свою родину — зокрема, про маму, яка була переможницею конкурсу «Вчитель року» та стала докторкою наук.
Сьогодні уривки з цього відео набирають популярності у соцмережі Тік-Ток. Журналістка інтернет-видання «Махала» переглянула інтерв’ю та обрала цікаві фрагменти, пов’язані з дитинством Анастасії у Болграді.
На початку інтерв’ю Слава Дьомін розпитав Анастасію про її рідне місто Болград — прикордонне місто з Молдовою на півдні Одеської області, а також про мови, якими вона володіє, адже цей край досить багатоетнічний.
Анастасія розповіла, що добре знає болгарську мову, якою спілкувалася більшість жителів Болграду, зокрема й у її родині також.
«Я не знаю, чи ця територія колись належала болгарам, чи їх сюди переселяли, але в нашому містечку всі говорять болгарською. Звісно, це не та чиста болгарська, якою зараз розмовляють у Болгарії — це суміш, свого роду суржик. Проте я з дитинства її знаю і розумію. Коли під час повномасштабного вторгнення ми з дівчатами поїхали до Болгарії, нам здавалося, що ми легко адаптуємося, але я лише через два тижні почала розуміти місцевих, бо їхня мова сильно відрізняється від тієї болгарської, яку ми знали», — поділилася Анастасія з ведучим каналу «Слава+».
Актриса також розповіла, що окрім рідної болгарської в школі вивчала російську та українську. Вона зізналася, що російська часто звучала в побуті, адже її добре знали як жителі Болграду, так і члени її родини, тоді як українську вона вивчала лише як шкільний предмет.
Анастасія розповіла, що з Болградом її пов’язують дуже теплі спогади.
«Там я була пацанкою. Тусувалася зі своїм двоюрідним братом, який брав мене грати у футбол. Ми лазили по деревах, ганяли на велосипедах, рвали у сусідки абрикоси та вишні, робили компоти, збирали кошенят. У Болграді я мала щасливе, наповнене дитинство», — зізналася актриса.
Вона додала, що навіть зараз, коли приїжджає до Болграда, пригадує різні події, пов’язані з тими чи іншими місцями: що робила, з ким спілкувалася, де гуляла… Для неї Болград досі асоціюється з дуже теплим місцем у її житті, хоча місто зараз виглядає зовсім інакше, ніж раніше. Коли Анастасія була маленькою, воно здавалося їй дуже великим, а тепер — навпаки.
«На початку повномасштабного вторгнення ми спочатку поїхали до Болграда, бо там тоді ще жили наша бабуся і тітка. Я була в шоці від тієї кількості людей, які туди приїхали, скільки привезли машин, скільки відкрили різних закладів і супермаркетів… Через війну мені здається, що місто почало більше дихати і жити активнішим життям», — поділилася вона.
Ведучий Слава Дьомін, який сам є львів’янином, запитав Анастасію, чи часто її тягне до рідного Болграда. Вона відповіла, що, мабуть, ні. Раніше приїжджала в місто частіше, бо там жила її бабуся, а тепер бабуся вже мешкає з родиною у Києві, тож сенсу їздити до Болграда часто вона не бачить.
«У мене справді дуже теплі спогади, пов’язані з Болградом, але я не хотіла б туди повертатися», — зізналася Анастасія.
У ході інтерв’ю Слава Дьомін звернув особливу увагу на матір Анастасії — неодноразову переможницю конкурсу «Вчитель року» та володарку наукового ступеня доктора наук.
«Так, моя мама — переможниця конкурсу «Вчитель року», а зараз вона вже доктор наук і має багато наукових публікацій. Вона працювала вчителькою, і коли я пішла до першого класу, то навчалася саме в її класі. Вона була зосереджена не лише на роботі в школі, а й на нашому вихованні вдома — моєму та мого двоюрідного брата», — поділилася Анастасія.
Актриса розповіла, що її мати прагнула зробити шкільне навчання максимально цікавим і створила власну методику, тому вдома проводила різноманітні освітні експерименти над своїми дітьми.
«Мама хотіла зробити наше навчання цікавим і змістовним, щоб нам самим хотілося вчитися. Вона створила власну освітню систему, у якій навчання відбувалося у формі гри: усі предмети були між собою пов’язані, і весь тиждень був присячений одній темі. Наприклад, якщо ми вивчали Олімпійські ігри, то на уроці фізкультури проводили власні дитячі олімпійські змагання. Перші два роки навчання мені було справді цікаво в школі саме завдяки мамі. Я не відчувала нестачі її любові, бо розуміла, що все це — заради нас. За це я їй безмежно вдячна. А зараз за програмою, яку створила моя мама, навчаються тисячі дітей в Україні», — розповіла Анастасія.
На запитання Слави, як це — бути донькою вчительки, Анастасія відповіла, що це велика відповідальність. Вона зауважила, що всі в її родині — золоті медалісти, окрім неї, хоча в школі вона навчалася добре.
«Мені дуже хотілося відповідати цьому стандарту, але не завжди виходило. Я не просто не закінчила школу з медаллю — я ще й єдина в родині стала актрисою», — жартома додала вона.
Анастасія також зізналася, що ще під час навчання в школі в неї сформувався «комплекс відмінниці», який вона відчуває і досі. Їй хочеться, щоб усе в її житті було ідеально, і будь-які помилки вона сприймає дуже болісно.
У студентські роки (2014−2016) була акторкою київського ТЮГу на Липках (вистава «У пошуках радості»), а також почала зйомки в кіно, дебютувавши в медичному серіалі «Швидка допомога» (2014). 2017-го зіграла одну з головних ролей у мелодрамі «Не можу забути тебе» (режисер Олег Філіпенко). У 2021 році запамʼяталася аудиторії завдяки серіалу «Папік».
У 2023 році зіграла у серіалі «Жіночий лікар. Нове життя». Її партнером став Андрій Ісаєнко, з яким працювала не вперше. Ця роль стала для акторки першою великою роботою на знімальному майданчику від початку повномасштабного вторгнення.
А вже на початку 2024 року Анастасія Цимбалару зіграла головну роль у ліричному українському мінісеріал «Новорічна шкереберть» у парі з Андрієм Ісаєнком, який отримав мільйон переглядів та вийшов на перше місце в трендах українського сегменту YouTube.
Інтернет-видання Бессарабії
