Державна програма «єРобота». Власна справа», яка запрацювала з липня 2022 року, своїми умовами приємно здивувала підприємців Ізмаїльського району. 32 бізнесмени вже встигли нею скористатися та об’єктивно оцінили вигоду урядового продукту.
«За період моєї роботи у службі зайнятості настільки простої, доступної та успішної програми ще не було», – відгукується про «єРобота» директор Ізмаїльської філії Одеського обласного центру зайнятості Володимир Довгаль.
Бажаючий брати участь у програмі може або звернутися за допомогою до служби зайнятості, або подати заявку самостійно. Для цього потрібно зайти на портал «Дія» та згенерувати там заяву та бізнес-план. Ті, хто потребує порад та підказок щодо складання бізнес-плану, можуть їх знайти на сторінці «Ізмаїльська філія Одеського обласного центру зайнятості» у Фейсбуці. Можна також пройти відповідне дистанційне навчання у сертифікованого бізнес-тренера – співробітника обласного навчального центру.
Після подання заявки та бізнес-плану треба почекати, поки буде проводитись перевірка вашої платоспроможності, фінансової охайності, ділової репутації тощо. Уповноважений банк, яким є Ощадбанк, дізнається, чи немає у вас незакритих кредитів. Після закінчення моніторингу вам виставлять бали.
Якщо цей етап ви пройдете з позитивним результатом, інформація про вас буде передана до обласної служби зайнятості, яка призначить вам онлайн співбесіду. Члени комісії (працює при обласному центрі зайнятості) під час спілкування зроблять висновок про те, наскільки ви готові працювати з мікрогрантом та наскільки життєздатною є ваша бізнес-ідея. Цей етап також буде оцінено балами.
Далі сума ваших балів «підніметься» на державний рівень служби зайнятості, де залежно від обсягів фінансування, кількості поданих заявок та кількості набраних претендентами балів виставляється рейтинг. Першими отримують схвалення ті, хто набрав найбільшу кількість балів.
«Минулого року мінфін здійснював фінансування хвилями. Програма настільки себе добре зарекомендувала, що на цей фінансовий рік мінфін, мінекономіки та депутати вирішили – жодних хвиль. Виділили на весь рік гроші. Ті, хто подає заявки на початку року та проходить за всіма критеріями, однозначно отримають гроші. Чи отримають ті, хто подасть наприкінці року, поки що важко сказати», – пояснює Володимир Довгаль.
За його словами, минулого року в Одеській області зі 100% заявок 45% отримали відмову.
Підприємці, які отримали урядовий грант, зобов’язані протягом півроку витратити кошти та, залежно від отриманої суми, працевлаштувати найманих працівників: грант від 50 до 150 тисяч гривень – мінімум одну особу, від 150 до 250 тисяч – мінімум двох. Протягом трьох років бізнесмени мають податками за працевлаштованих людей виплатити суму гранту. Якщо це не вдасться, різницю доведеться державі повернути.
«Бухгалтери прораховували, що якщо зарплата найманого працівника трохи вища за мінімалку, то все вдається, – каже керівник Ізмаїльського центру зайнятості. – Мікрогрантовикам ми надаємо супровід. Допомагаємо інформаційно, а також «чіпляємо» інші програми, які допомагають йому зменшити витрати. Так, підключається програма, згідно з якою за нове робоче місце йде компенсація щодо ЄСВ (єдиний страховий внесок)».
Підприємці Ізмаїльського району (32 особи), які отримали кошти по мікрогранту, працюють у різних сферах. Це ресторанна справа, роздрібна торгівля через інтернет-магазин, поліграфічні послуги, виробництво соняшникової олії, цільнозернового борошна, паливних брекетів, торгівля хлібобулочними виробами, стоматологія, міжнародні вантажні перевезення, швейне виробництво, салони краси, квітництво, гуртова торгівля зерном, вирощування зернових культур, діяльність у сфері провідного електрозв’язку, допомога у сфері освіти тощо. До участі у гранті більшість із них уже мала свій бізнес і навіть свою торгову марку. Гранти писалися для розширення справи, запуску нової лінійки послуг чи товарів.
Беруть участь у грантах і переселенці з інших областей. Володимир Довгаль розповів про одну таку родину: «Молода пара приїхала з Миколаєва. Михайло – місцевий, родом із Камишівки. У Миколаєві вони із дружиною організували своє швейне виробництво. У 2022 році до їхнього цеху потрапила ворожа ракета. Сім’я вирішила переїхати до Камишівки. Із собою привезли частину обладнання, яке вдалося врятувати. Коли Михайло прийшов до нас, щоб знайти співробітниць для цеху, ми йому розповіли про мікрогрант. Він взяв участь та отримав 250 тисяч гривень. А ми йому оформили ще й компенсації по ЄСВ за створені робочі місця».
Є серед мікрогрантовиків і ті, хто вперше зайнявся бізнесом. Наприклад, молода мама, яка мешкає в селі Нагірне Ренійської громади, відкрила інтернет-магазин, через який продає дитячі речі. Працює вона лише на замовлення. В Нагірному немає магазину з дитячим одягом, тож ця справа дуже актуальна. Жінка взяла для створення бізнесу 149 тисяч грн, більшість коштів було витрачено на виготовлення сайту.
Співробітники служби зайнятості намагаються ознайомити з можливостями програми якомога більшу кількість підприємців. З цією метою вони навіть проводять акцію «Ми до вас в ранковий час»: приходять до бізнесменів та знайомлять їх з умовами гранту.
«Рано чи пізно європейському, американському, канадському платнику податків набридне нас утримувати. Відкриваємо підручник Кейнса, згадуємо велику депресію. Основна думка Кейнса, яку він давав Рузвельту: не треба сподіватись на міжнародну допомогу, треба сподіватися на внутрішній ринок», – каже Володимир Довгаль.
Як можуть реалізувати себе у мирному житті люди, які пройшли пекло війни? Чим держава готова їм допомогти? Чи є випадки участі у мікрогрантах учасників бойових дій, комісованих із армії? Ці питання ми адресували директору Ізмаїльської філії.
Володимир Олександрович розповів, що на рівні області було підписано меморандум між низкою державних структур, у тому числі між службою зайнятості та обласним територіальним центром комплектування. Коли військовослужбовець повертається додому і стає на облік, у нього запитують, чи цікавить його зараз навчання або працевлаштування. Якщо цікавить, із ним уже працюють співробітники служби зайнятості.
«Дуже багато навчання – і грантове, і державні кошти, і нові програми підтримки з іноземним фінансуванням. Все це доступно для УБД-шників, – каже Володимир Довгаль, – Але на даний момент їм це не цікаво. Наприклад, по Ізмаїлу із 42 осіб лише четверо побажали почути про свої можливості щодо зайнятості. Військових зараз більше цікавить психологічне та фізичне відновлення. Питання працевлаштування не є першочерговим.
До нас лише одна людина приходила – житель села Броска. Ми з ним говорили про можливість отримання мікрогранту під вирощування та переробку малини. Більше він не приходив. Але по ньому було видно, що людина виснажена, довго не висипалася. Йому треба поправляти здоров’я».
Журналістка інтернет-видання «Махала» поспілкувалася з двома мікрогрантовиками, щоб почути відгуки про програму «єРобота» від самих учасників.
Ізмаїльчанка Ірина Чернега вісім років веде дитячу студію “Лабораторія наук”. Тут діти віком від 2 до 12 років займаються за трьома напрямками: англійська мова, творчі напрямки – малювання та чоловіча майстерня, а також все, що пов’язане із LEGO. Бізнес-план писався минулого літа під LEGO для дворічних дітей, яких батьки приводять на кілька годин у першій половині дня. Було закуплено 10 наборів LEGO Education.
«LEGO Education – це європейська програма, в Ізмаїлі ми єдині, хто з нею працює. Це складний продукт, його важко знайти, і він дуже дорогий. Одна коробка LEGO Education може коштувати 30-40 тисяч гривень, деякі навіть 60 тисяч. Це готові уроки для викладачів, їх розробив Массачусетський технологічний інститут. Ця програма визнана найкращою у світі. Якщо ви зайдете в магазин, що продає оригінальні LEGO, ви там не знайдете серії LEGO Education. Лише країни-представники можуть його продавати. Ми є країною, куди LEGO Education зайшло, за п’ять років до повномасштабного вторгнення ми стали його офіційним представником. Зараз є труднощі з постачанням, але ми все потрібне знайшли та купили. Тепер у нас є вся лінійка від двох до дванадцяти років. Ще в рамках гранту ми придбали стелажі для зберігання деталей та іграшок, шість ноутбуків та принтер», – розповідає підприємець.
За словами Ірини, проблем із написанням бізнес-плану у неї не було – вона знайшла людей, які їй допомогли це зробити. Сума отриманого гранту склала 250 тисяч гривень, було працевлаштовано троє співробітників.
«Коли ми писали бізнес-план, ціни в магазинах були одні, а коли отримали гроші, ціни зросли. Підприємцям варто на це звертати увагу. Також ми зіткнулися ще й з тим, що багатьох товарів не було, і ми їх збирали по всій Україні. Тому я б рекомендувала попередньо дзвонити до магазинів і дізнаватися всю інформацію щодо товарів, – ділиться Ірина Чернега. – Для бізнесу такі гранти – завжди плюс, особливо якщо це обдумана покупка, яка потім приноситиме додатковий дохід. Для тих, хто хоче розвиватись, гранти – це гарний трамплін. Всім рекомендую».
Мешканка села Саф’ян Алла Ілієва любила шити зі шкільних років. Але працювати пішла бухгалтером. Улюблену справу не закидала – шила речі членам своєї сім’ї та собі. Із зарплати збирала гроші на швейне обладнання. Років шість тому стала займатися шиттям як бізнесом. Цех організувала у власному будинку, відгородивши частину будівлі. Найнеобхідніші машинки на той момент вже були куплені.
Про урядовий мікрогрант Алла Іванівна дізналася минулого року від співробітниці Ізмаїльської філії. Бізнес-план писала сама, як бухгалтеру їй це не було складно.
На отримані 250 тисяч гривень придбала машинку для строчки поясів, два японські оверлоки торгової марки Juki та машинку для нарізки бейки. «Техніка техніці рознь. Я обрала торгову марку Juki, оскільки це лідер у швейному бізнесі. Має такий знос, що на ній можна працювати не вісім годин на добу, а всі 24 протягом п’яти років. Вона коштує 650 доларів», – ділиться власниця майстерні.
Алла Ілієва працевлаштувала трьох робітниць. Вона вже прорахувала, скільки треба платити за них податку, щоби за три роки повернути суму гранту.
«Якщо чесно, я вражена, що у воєнний час дають такі гранти. Це дуже вигідно та зручно. Якщо в тебе є мета, і ти чітко розумієш, чого ти хочеш, але тобі трохи не вистачає грошей, то це дуже крута підмога», – каже про мікрогрант співрозмовниця.
Як бачимо, урядова програма «єРобота. Власна справа» для підприємців виявилася паличкою-виручалочкою, що допомагає не лише підтримувати бізнес у нелегкий час, а й розвивати його. І доки є така унікальна можливість, варто нею скористатися тим, хто давно хоче розширити свій бізнес. Спробуйте, раптом вам пощастить.
Фото автора.
Інтернет-видання Бессарабії
