Сьогодні ми згадаємо страви, які вже не готуються повсюдно у Бессарабії. У кожному населеному пункті, у кожній родині були певні традиції їхнього приготування. Повернімося разом у минуле, можливо, і вам готували щось із перерахованого.
Анна Константинова, мешканка села Городнє поділилася з нами рецептами старовинних чийшийських десертів-заготівель за рецептами своєї бабусі Іванової Надії Іванівни.
Для пітмесу гарбуз слід очистити від шкірки та насіння, м’якуш нарізати шматочками розмірами 4 на 6 см, потім витримати у вапняній воді (на 10 л води 200 г чистого вапна) 3 години. Ця обробка дозволяла зберегти шматки цілими. Потім слід гарбуз добре промити холодною водою.
Виноградний сік проварювали, потім відстоювали, зливали й знову ставили на вогонь, коли закипав сік – всипали гарбуз та варили до загустіння. У гарячому вигляді пітмес наливали в глиняний посуд так, щоб шматки гарбуза були облиті сиропом отриманим до верху. Накривали віночком із виноградної лози, а горловину закривали щільною тканиною та мазали глиною. У такому вигляді десерт можна було зберігати до літа.
Ще один рецепт десерту бабусі Ганни Михайлівни, який готували у Городнєму з місцевого сорту винограду, наприклад, зайбера.
Грона очищали від зерен, промивали та висушували. Хрін очищали, промивали та нарізали шматочками.
У глиняний посуд укладали виноград, чергуючи з хріном і заливали виноградним соком, притискали виноградною лозою та листям, накривали тканиною та залишали для бродіння. Після накривали дерев’яною кришкою або змащували глиною.
За бажанням для аромату можна було додати в грозденицю шматочки айви та ароматного яблука. Десерт можна було зберігати довго.
Мешканка села Криничне Таїсія Чумакова поділилася рецептом десерту, який їй колись готувала її бабуся.
Яйця, вода, цукор, борошно змішувалися, у них вливали опару з дріжджів, перемішували та давали підійти тісту, потім збивали й знову залишали підійти. Тісто лаланги виходило як густа сметана, ложкою його вливали у велику кількість олії. Виходили лаланги-пончики, які після приготування посипали великою кількістю цукрової пудри.
«На вихідних нас із сестрою бабуся балувала смачними та ароматними пампушками, так ми їх ще називали», – розповідає Таїсія.
Тісто з яйця, солі та води розкочували тонко, розрізали на ромбики й в середину клали бринзу. Далі варили пару хвилин, потім зливали воду і висипали у великий посуд, болгарською мовою «сач». Заливали пиріжки заздалегідь приготовленою засмажкою із цибулі.
«Великий сач ставили посеред столу, і ми набирали собі у тарілки. Зараз я готую цю страву для своєї сім’ї, мій син часто просить її приготувати. Я завжди згадую дитинство і те, як ми чекали, коли нас покличуть за стіл, дуже смачно, спробуйте приготувати», – ділиться Таїсія Чумакова.
У кукурудзяне борошно додавали окріп, так щоб вийшла консистенція густої сметани, охолоджували, каша густіла і потім її розрізали на шматочки й запікали в печі.
«Мамалай був для нас альтернативою десерту, після запікання кукурудзяна крупа ще солодша», – розповіла нашому виданню Світлана Маринова із села Василівка.
Це густий суп, рецепт якого нам розповіла мешканка Василівки Віра Миколаївна Єребакан.
Чотири яйця та борошно змішували до грудочок, далі їх просіювали від зайвого борошна та варили у підсоленій воді, додаючи спеції. Окремо засмажували цибулю та моркву та додавали у воду з тестом. Виходив дуже смачний суп, яким можна було щільно поїсти.
Віра Миколаївна також поділилася рецептом приготування страви із кислої капусти. Обсмажували капусту на сковороді, окремо готували засмажку з цибулі та моркви, яку додавали в капусту, туди ж ложку борошна та невелику кількість води, все це гасилося до готовності. Також виходила ситна каша.
Як бачимо, рецепти старовинних страв Бессарабії складаються з простих інгредієнтів, але вони були поживними та корисними для великої болгарської родини. Більшість продуктів заздалегідь заготовлялися через особливості їх зберігання за старих часів.
Фото демонстративні
Інтернет-видання Бессарабії
