Інтернет-видання “Махала” продовжує цикл статей про цікаву молодь Болградщнии, яка своїми діями змінює наш край на краще. Сьогодні розповідаємо про мешканку Болграда, тату-майстриню Валерію Піркову.
Валерія народилася і виросла в Болграді. Тут закінчила місцеву школу, а потім планувала вступати до військово-морського ліцею, проте плани змінилися і Лєра пішла у сферу краси.
«Працювати у військовій структурі було моєю дитячою мрією, я навіть уявити себе не могла у сфері краси. Іноді й досі виникає бажання піти навчатися у військово-силові структури», – розказує майстриня.
Свій шлях вона починала з візажу, пройшовши базовий курс в Одесі. Однак ця справа не приносила їй достатнього заробітку і Лєра перекваліфікувалася у майстра-бровіста. Спершу працювала вдома, а потім довелося змінити два салони, щоб нарешті знайти комфортну для себе робочу атмосферу. Саме тому уже третій рік Лєра працює у салоні «Freya». Наразі вона позиціонує себе як тату-майстриня.
Займатися тату Лєра вирішила абсолютно спонтанно. Вона прагнула професійного розвитку й до того ж у її клієнтів з’явився попит на цю процедуру. Тож, пройшовши курс і отримавши сертифікат, вже взимку 2022 року в Болграді з’явився тату-майстер.
80 відсотків клієнтів дівчини – це військовослужбовці, які приходять до Лєри зі своїми сумними життєвими історіями. Майстриня каже, що за сеанс татуювання вона наче рідниться з ними, адже вони довіряють їй не лише своє тіло, а й душу. Саме цим клієнти надихають Лєру робити свою справу далі.
Для майстрині дуже важливо, аби тату мало сенс, а не було простою прикрасою, адже дівчина вірить, що у кожного татуювання є своє значення.
Найкраще за всіх дівчині запам’ятовуються люди з добрим і відкритим серцем. Якраз таким і виявився один з останніх клієнтів Лєри.
«Це був військовий Петро. Сам він з Дніпра, проте коли їхній батальйон розформували, він опинився у Болграді. На війні він займається керуванням дронами. Чоловік поділився зі мною, що навіть і подумати не міг, що колись йому доведеться служити в армії. Аби захищати рідну країну від ворога, Петру довелося залишити дружину та двоє дітей, а також улюбленого собаку. Він зробив собі патріотичне тату із тризубцем і калиною», – розповідає Лєра.
За спостереженнями майстрині, військові роблять собі татуювання, щоб зняти психологічний стрес. Тату для них, наче гарне знеболювальне, свої психологічні травми вони переводять у фізичний біль.
«Найбільший мій страх – це дізнатися, що клієнт, якому я робила тату, загинув», – зізнається дівчина.
Валерію у місті знають не лише як майстриню, але й завдяки її благодійній діяльності. З самого початку роботи в салоні вона проводила конкурси, кошти з яких йшли на лікування хворих дітей. Але з початком повномасштабного вторгнення вектор змінився. Тепер Лєра допомагає ЗСУ, а також робить збори й для безпритульних тварин. Окрім конкурсів дівчина віддає на благодійність ще й певний відсоток від процедур, які робить у салоні.
Її найбільша мрія – відкрити притулок для тварин у нашому місті, тож коли Лєра побачила рух місцевих зооволонтерів, то з радістю до них доєдналася і допомагає чим може: розповсюджує інформацію, намагається знайти дім тваринкам, а також скидає гроші.
«Ми маємо допомагати один одному, тому що будь-хто з нас може опинитися на місці того, хто потребує допомоги», – каже Лєра.
Зараз Лєра хоче займатися виключно тату, мріє пройти курси з підвищення кваліфікації аби навчати вже інших людей цій справі. Також надалі майстриня хотіла б відкрити свою власну творчу студію.
«Я не люблю стояти на місці, бо без розвитку у будь-якій сфері не буде плодів», – поділилася дівчина.
Наприкінці розмови Лєра зазначила, що при наявності вільного часу хоче повернутися до макіяжу та пройти курси підвищення кваліфікації для себе, бо з цієї справи вона починала “і руки іноді самі вже хапають пензлики”.
Інтернет-видання Бессарабії
