Ольга Бончева все своє життя присвятила спорту. Ставши однією з найперших тренерок в Арцизі, вона розбила усі стереотипи про те, що тренерство – не жіноча справа. Наразі Ольга тренує дівочу волейбольну команду Арцизької ДЮСШ і має за плечима 20-річний тренерський досвід. Мрія стати тренеркою з’явилася ще в ранньому дитинстві і лише наполегливість та старанність допомогли їй втілити її в життя. Сьогодні Ольга Бончева надихає молодих спортсменок і допомагає їм розвивати свої таланти. Історію неймовірної сили волі, любові до спорту та досягнення цілей – читайте далі.
Народилася Ольга Бончева в селі Виноградівка Арцизького району. Мрія стати тренеркою з’явилася у неї ще в четвертому класі, коли до Виноградівської школи прийшов працювати молодий та перспективний вчитель фізичної культури Волков Іван Степанович. На той момент Іван Степанович вже мав звання майстра спорту та був членом збірної команди з волейболу УРСР. Його цікаві уроки та високі досягнення у спорті надихнули пані Ольгу обрати тренерський шлях у своєму житті.
«Двох уроків фізкультури на тиждень мені завжди було замало, тому я просила вчителя, щоб він брав мене на додаткові заняття, де мені доводилося грати зі старшокласниками, але це мене не лякало. Коли перейшла до п’ятого класу, в школі з’явилася секція з волейболу, і я одразу до неї записалася. Починаючи з сьомого класу, мене взяли до команди, яка захищала честь школи у змаганнях різного рівня», — згадує Ольга Іванівна.
Вона входила до двадцятки спортивних лідерів школи, які захищали її честь не лише у волейболі, а й у багатьох інших видах спорту, де під умілим керівництвом тренера Івана Степановича команда завжди займала перші місця.
Після закінчення школи у 1979 році, пані Ольга вирішила вступати до Одеського педагогічного інституту на факультет фізичного виховання, але не пройшла конкурсний відбір. «Я не здала іспит з плавання, хоча плавала чудово, бо все моє дитинство пройшло біля ставка, який я безліч разів перепливала», — розповідає вона.
Не бажаючи витрачати дорогоцінний час, за рекомендацією близького друга, Ольга вирішила вступати до технікуму фізичної культури в Івано-Франківську, де успішно вступила на відділення спортивних ігор. Найпалкіше з усіх у прагненні бути тренеркою її підтримувала мама.
Після закінчення технікуму пані Ольга стала професійним тренером зі спортивних ігор. Вона обрала волейбол для роботи з дітьми, бо це була її улюблена гра ще з дитячих років.
«Студентські роки промайнули дуже швидко, і це був найцікавіший час у моєму житті. Я була в складі збірної нашого технікуму, і ми постійно їздили на різноманітні змагання. Разом з командою об’їхала усю Франківщину, і ці подорожі завжди дарували мені яскраві емоції, які запам’яталися на все життя», — підсумовує тренерка.
Залишатися на чужині і будувати своє життя на Івано-Франківщині, далеко від батьківщини, Ольга Іванівна не хотіла, бо вдома на неї чекали рідні. Їй запропонували місце тренерки з легкої атлетики на базі рідної Виноградівської школи, де вона пропрацювала два роки.
«Якось я працювала у спортивному загоні у літньому таборі відпочинку на морі, де якість моєї роботи була високо оцінена керівництвом, після чого мені запропонували місце вчителя фізичної культури в Арцизькій школі № 4», — розповідає пані Ольга.
Вчителькою фізкультури Ольга Іванівна пропрацювала 18 років, з 1986 року. У 2004 році її мрія продовжити займатися тренерською діяльністю була втілена в життя, бо їй запропонували відкрити секцію з волейболу на базі школи від Арцизької ДЮСШ. Восени цього року виповнюється рівно 20 років з моменту відкриття волейбольної секції, і цю подію в школі планують відсвяткувати.
У своїй роботі Ольга Іванівна керується демократичним підходом і толерантним ставленням до дівчат. Вона ніколи не ставить себе вище за них, намагаючись таким чином побудувати добрі партнерські відносини. Тренерка постійно цікавиться не лише фізичним станом своїх дівчат, а й моральним, тому постійно з ними спілкується на теми, які їх турбують, намагається їх підбадьорити, дати цінну пораду або допомогти чимось іншим. Вона вважає, що такі відносини з дівчатами зміцнюють колектив і сприяють здоровій обстановці, що є запорукою успіху команди. Щоб мотивувати учениць більш наполегливо займатися спортом, пані Ольга влаштовує для них розважальні вечори та дивує різними сюрпризами на кшталт поїздок на море, або солодких столів.
Ольга Бончева ніколи не боялася труднощів. Професійні виклики були для неї стимулом працювати ще краще. «У спортивній сфері вічною проблемою є нестача спортивного інвентарю. Скільки б його не давали, його завжди було замало. Зараз є люди, зацікавлені у розвитку спорту, тому вони також для нас закуповують багато інвентарю. В цьому плані ситуація стала набагато кращою, ніж 20 років тому, коли я тільки починала займатися волейболом з дівчатами», — розповідає Ольга Іванівна.
На початковому етапі свого тренерського шляху в пані Ольги неодноразово відбувалися непорозуміння з чоловіками-колегами. Для того щоб захистити себе та своїх дівчат, їй доводилося іноді звертатися по допомогу до відповідних державних органів. У більш складні моменти вона зверталася за допомогою до спортивного психолога. Ольга Іванівна вважає, що терміново необхідно запровадити посаду спортивного психолога у кожній спортивній школі України, адже це вирішить багато складних питань.
«Завдяки колишньому директору Арцизької ДЮСШ Віталію Мігову було створено дитячу ігрову Лігу, в якій беруть участь команди з усього Буджака, починаючи з Ізмаїлу і до Маяк. Це дало змогу проводити більше змагань, краще розвивати дівчат і, звичайно, отримувати більше перемог. На сьогоднішній день наша команда є лідером на регіональному рівні. У цьому році ми вперше взяли участь у турнірі “Пліч-о-пліч”, дійшли до фіналу і зайняли третє місце в області», — наголошує тренерка.
Ольга Іванівна завжди радіє, коли бачить, як дівчата, які приходять до неї на заняття, змінюються на очах. За її словами, вони стають пунктуальними, дисциплінованими, у них формуються здорові звички, зміцнюється імунітет. Тому тренерка радить батькам обов’язково віддавати своїх дітей у спортивні секції, де вони стануть загартованими і здоровими.
Поза межами своєї педагогічної діяльності Ольга Бончева веде надзвичайно активний спосіб життя. Вже багато років вона працює без відпустки, присвячуючи свій літній час роботі в шкільних таборах відпочинку та в таборах на морі в якості фізрука або плаврука. Але її активність не обмежується лише педагогічними обов’язками.
Вже тривалий час пані Ольга працює співачкою та ведучою свят, даруючи людям незабутні емоції. Її чудовий голос у поєднанні з музичними талантами Анатолія Волкова та Анатолія Бочевара, народних артистів з села Виноградівка, створює неперевершене артистичне тріо.
«Я самостійно керую своїм часом за межами основної роботи. Раніше часто проводила весілля, ювілеї та дні народження. Практично вільного часу в мене немає, і це мій спосіб життя. Якщо все ж таки стається так, що в мене з’являється трохи вільного часу, я займаюся своїми квітниками, городами або спортом», – розповідає пані Ольга.
Тренерка впевнена, що ніколи не залишиться без активності, навіть коли вийде на пенсію. Вона мріє відкрити “Клуб здоров’я” для жінок за п’ятдесят, де не лише буде займатися спортом разом з ними, а й вчитиме їх правильно опікуватися своїм здоров’ям у такому віці.
Ольга Іванівна вдячна своїй родині за підтримку та розуміння, які вони надавали протягом всього її життя. Завдяки її зусиллям, син перейняв від матері любов до спорту і присвятив своє життя фізичній активності. Сьогодні він передає цю саму пристрасть до спорту своєму сину, виховуючи його сильним і загартованим хлопцем. Ольга Іванівна пишається тим, що спортивні традиції продовжуються в її родині.
Інтернет-видання Бессарабії
