Рівень води в найбільшому озері України Ялпуг в цьому році радує мешканців прилеглих населених пунктів. Але всі розуміють, що так буде не завжди. Посушлива погода влітку значно понизить рівень води. І тоді в прибережних до озера населених пунктах знову почнуться проблеми. Як так склалося і чи є наміри їх вирішити – розбиралася журналістка видання «Махала».
Найбільше озеро України Ялпуг входить до системи Придунайських озер. Крім Ялпуга на півдні є менші озера – Кугурлуй, Кагул, Китай, Катлабуг. Раніше водообмін між озерами і Дунаєм відбувався природним шляхом. Але потім прийшла радянська влада з її лозунгом: людина – господар природи. І зруйнувала природний баланс.
Після утворення колгоспів почалося безсистемне обвалування заплавних земель і збільшення площ сільгоспугідь.
У кінці 60-х – початку 70-х XX століття уздовж українського берега Дунаю побудували комплекс протипаводкових гідротехнічних споруд загальною протяжністю 239 км, у тому числі 215 км дамб та 21 шлюз, для регулювання наповнення та скидання води з Придунайських водойм та зрошувальних систем.
Ялпуг мав спільну протоку з озером Кугурлуй. Але в 70-х роках у найвужчому місці протоки побудували дамбу з мостом у середній частині, по ній була прокладена дорога Ізмаїл-Рені. Після прокладки дамби водообмін між озерами Ялпуг та Кугурлуй скоротився майже на третину, що підвищило ступінь забруднення Ялпуга. З того часу почалися проблеми, які тривають і досі. Більш того, вони ускладнилися через зношення механізмів шлюзів, незадовільний стан дамб. Радянська гігантоманія вимагала багато коштів на підтримку цих об’єктів. Додалися і зміни клімату.
Офіційні дані про рівень води в озері на сьогодні знайти виявилося тим ще квестом. На сайті Ізмаїльського управління водного господарства останні данні про гідрологічний стан ріки Дунай і Придунайських водосховищ ще за грудень 2023 року. І хоча добре видно, що рівень води в Ялпузі піднявся, але наскільки – невідомо.
Високий рівень Дунаю дозволив наповнити придунайські озера, в тому числі й озеро Ялпуг. Вода надходила через відкриті шлюзи самопливом.
Це підтвердив виданню начальник Болградського міжрайонного управління водного господарства Михайло Балєв.
Він повідомив, що зараз рівень води в озері Ялпуг 2,8 метри і це вважається нормальним підпірним рівнем.
«Зараз шлюзи закриті. І озеро Ялпуг, і озеро Кагул наповнені повністю. Регулювання рівня води можливе завдяки самопливному наповненню з Дунаю, або за рахунок регулювання шлюзами. А примусове закачування води в Ялпуг не буде ефективним, бо це буде дорого. І сьогодні на це ніхто коштів не дасть», – розповів Михайло Балєв.
В 2021-2022 роках через посуху і високі температури ситуація була катастрофічна, всі Придунайські озера мали дуже низький рівень води. В Ялпузі він складав критичні 1,4 метри. В Болградський водогін подають воду з озера. Якість води значно погіршилася. Загалом водопостачання цілого міста було під загрозою.
Тоді обласна влада прийняла рішення про примусове закачування води в Ялпуг. Але дороговартісна робота не дала ефекту. Ситуацію змінили лише опади восени.
Наприкінці 2022 року Ізмаїльське управління водного господарства ініціювало нараду щодо вирішення проблеми наповнення озера Ялпуг. Про неї Болградська райдержадміністрація інформувала на початку 2023 року.
«На прохання Ізмаїльського управління водного господарства, Інститутом Укрпівдендіпроводгосп були виконані техніко-економічні розрахунки по заміні агрегатів НС «Репіда».Членами наради прийняте рішення спільними зусиллями розробити робочий проєкт з нормалізації стану водосховища Ялпуг «Поліпшення гідрологічного стану та природоохоронні заходи на водосховищі Ялпуг». Кошти на виготовлення проєкту будуть пропорційно виділені з бюджетів Саф’янівської, Ренійської, Криничненської та Болградської територіальних громад. Керівництву Болградської та Ізмаїльської РВА рекомендовано визначити замовника проєкту», – інформувала Болградська РДА.
Що зроблено за рік, щоб запобігти черговій надзвичайній ситуації, яка трапляється на півдні Одещини майже кожного року? Видання направило запити на інформацію в органи виконавчої влади, місцеві громади і головному ініціатору – в Ізмаїльське управління водного господарства.
Як виявилося, продовження ця робоча нарада, яку ініціювало Ізмаїльське управління водного господарства, не мала. Робочий проєкт з нормалізації стану водосховища Ялпуг не розроблений. Це видно з відповіді Болградської міської ради на інформаційний запит видання. В міській раді повідомили, що до них не зверталися з листом щодо співфінансування даного проєкту. Також Болградська міська рада повідомила, що озеро не є комунальною власністю територіальної громади. А це означає, що виділити кошти на розробку такого проєкту, навіть при всьому бажані, проблематично.
В Ізмаїльській і Болградській районних військових адміністраціях повідомили, що не мають інформації щодо розроблення проєкту.
Можливо тому начальник Ізмаїльського управління водного господарства Панас Жечков відмовився коментувати виданню цю ситуацію.
Одеська обласна військова адміністрація стала ініціатором прийняття Регіональної комплексної програми з охорони довкілля Одеської області на 2024-2028 роки. Голова ОВА затвердив відповідне розпорядження № 1044/А-2023 30 листопада 2023 року.
Ми вивчили Регіональну програму і побачили там комплекс заходів, направлених на охорону та відновлення водних ресурсів природних водойм на території Одеської області, у т.ч. придунайських водойм.
В програмі передбачено:
відновлення приканальної дамби «Скунда» в Ренійському районі. Це коштує майже 10 000 000 грн. Частина коштів має бути закладена в обласному бюджеті, але більша частина – за рахунок інших джерел;
капітальний ремонт ділянки захисної дамби шлюзу «Репіда» – IСРЗ на 97 кілометрі річки Дунай, це коштує майже 48 000 000 грн, частину коштів мають закласти в державному бюджеті, але більша частина знову таки з інших джерел;
інші заходи.
Щоб реалізувати Програму, необхідні дуже великі кошти, а саме: 3 942 528 382,0 грн, у тому числі з державного бюджету 641 270 133,0 грн, з місцевого бюджету 874 112 612,0 грн, з обласного бюджету 206 742 092,0 грн, з бюджетів територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об’єднань 667 370 520,0, з інших джерел 2 427 145 637 грн.
Програма – це завжди наміри, реалізувати які можливо тільки за наявності коштів. Чи передбачені вони і коли чекати початку робіт? Ми намагалися про це дізнатися. Але відповіді не отримали, бо її немає. Ізмаїльська і Болградська РВА повідомили, що у них відсутня запитувана нами інформація.
Хоча актуальність реалізації Регіональної програми дуже велика. В січні 2024 року саме Ізмаїльська РВА розповіла, що на ділянках захисної дамби шлюз Репіда – IСРЗ на 97 кілометрі річки Дунай та дамби Скунда склалася критична ситуація.
“Ділянка на 97 км захисної дамби шлюз Репіда – ІСРЗ знаходиться в місці постійного впливу течії, навіть при низьких рівнях р. Дунай. Через звивисту форму русла та турбулентний рух води відбувається постійний розмив захисної дамби. Відповідно до прогнозів щодо подальшого підвищення рівня води в р. Дунай, є ймовірність, що дамба не буде спроможна витримати навантаження, а це може привести до затоплення свердловин, які забезпечують питною водою місто Ізмаїл та Саф’янівську сільську громаду, а також сільськогосподарських угідь та спричинити негативні соціально-економічні наслідки», – повідомили в Ізмаїльській РВА.
Не менш важливо і відновлення приканальної дамби «Скунда».
«Руйнування дамби призведе до затоплення сільгоспугідь та виключення шлюзу Скунда як основного джерела наповнення водосховища Ялпуг – Кугурлуй. А вже після цього розпочнуться проблеми з водопостачанням в Болградській громаді», – розповіли в Ізмаїльській РВА.
Обидвіі проблеми знайшли відображення в Регіональній програмі. Отже, влада про них знає. Але коли розпочнеться їх вирішення – сказати важко.
Влітку навіть після очистки вода в Болградському водогону нерідко має неприємний запах і мутність. Це не дивно, бо очисні споруди були побудовані ще в радянські часи і вимагають кардинальної реконструкції. В минулому році Болградська міська рада намагалася знайти підрядника, який виконав би цю роботу, але бажаючих зробити це навіть за 156 млн грн не знайшлося.
Зараз про це вже не йдеться. Але проблема чистої питної води залишилася. І не тільки для мешканців Болграда. Її частково вирішують облаштовані бювети. Але їх замало, а тим більше вони є не в кожному селі.
В Болградській РВА нашому виданню повідомили, що одним із можливих рішень забезпечення населення питною водою є розробка артезіанських свердловин з встановленням станцій доочистки води та будівництво нових водогонів. А ще вони не залишають надію щодо завершення реалізації проекту «Будівництво Болградського групового водопроводу сільгоспводопостачання в Одеській області», що дасть можливість отримати питну воду мешканцям сіл Калчева, Баннівка, Каракурт, Василівка, Голиця Болградського району, а також село Приозерне і селище Суворове Ізмаїльського району.
«Джерелом водопостачання цих населених пунктів будуть водозабірні та водоочисні споруди Кілійського групового водопроводу. У кожному населеному пункті з’являться розподільчі станції. А вже за кошти місцевих бюджетів буде можливість побудувати розвідні мережі. Проектна вартість, станом на 2018 рік, складала 398 млн грн на весь водогін з насосними станціями, протяжністю 92 км до м.Болград. Станом на початок 2024 року збудовано 14,6 км водогону до с.Приозерне та площадка для насосної станції на суму 110 млн грн. Наразі в Міндовкілля розглядається питання виділення коштів на продовження проекту», – повідомили в Болградській РВА.
Отже, хтось скаже, що сьогодні ці проблеми не на часі, бо йде війна. Але ми і відрізняємось від нашого ворога тим, що нам не байдужі наші люди, наше сьогодення, а тим більше наше завтра.
Інтернет-видання Бессарабії
