Видання, особливо місцеве, – це літопис району. У 2022 році його історія нерозривно пов’язана з тими трагічними подіями, які відбувалися та відбуваються в Україні. Життя всіх кардинально змінилося, разом із змінами у нашому побуті з’явилися нові слова.

Найголовнішим словом цього року стало слово «війна». І ми його не обирали, не хотіли і до останнього не вірили, що війна увійде до нашого життя. Мирні українці налагоджували своє життя, будували плани, але як і  багато століть тому налетіли варвари зі сходу, спалюючи, вбиваючи, гвалтуючи. Але фактично війна йде з 2014 року, а повномасштабне вторгнення розпочалося 24 лютого.

Болград весь цей час перебуває в тилу. Особливо в перший місяць кількість його мешканців значно збільшилася – це було видно неозброєним поглядом, сюди повернулися уродженці міста та району, їхні родичі з територій, які виявилися окупованими чи обстрілювалися, було багато молоді. Іншим часом цей факт радував би, але зараз – ні, адже ця міграція була вимушеною. Багато хто використовував Болград як місце тимчасового перепочинку перед поїздкою за кордон. Війна оголила багато проблем – не лише економічних, а й політичних. Війна стала тим катарсисом, який почав очищати наші душі та морально оздоровлювати суспільство. Ніколи ще українці не були такими єдиними як зараз.

Наше інтернет-видання «Махала» цього року ставало все більш впізнаваним. Як виявилось, у нас багато читачів у Києві, Одесі, за кордоном, не кажучи про Болградський район. У перші тижні війни пошта не працювала, випуск газети був неможливим. Журналісти розміщували всі новини на сайті та в соцмережах. І фактично, стали єдиним джерелом інформації для мешканців району. Відвідування сайту з початку війни збільшилося більш ніж удвічі. Такий інтерес читачів до нашого видання дозволив колективу стати учасником кількох проєктів  та отримати грантову допомогу.

В Україні продовжився процес очищення від комуністичної та російської топоніміки. Процес перейменування вулиць та навіть населених пунктів значно активізувався. Нав’язані росією  поняття, герої та історичні дати у процесі вивчення дедалі частіше виявлялися історичними фейками. І все більше людей, особливо молоде покоління, хотіли цього позбутися. У нас своя історія та свої герої.

«Якби мені раніше сказали, що треба перейменувати вулицю Суворова, я б найгучніше кричав, що це нісенітниця. А тепер розумію, що це правильне рішення, адже я бачу, скільки горя росія принесла нашим людям, та й герої росії за фактом є зовсім не героями. Після повномасштабної війни у мене в голові все перевернулося, на багато речей подивився іншими очима», – розповів нашому виданню мешканець Болграда, який сьогодні служить у теробороні.

В тему: Іспит на проукраїнську позицію: чому в Болграді гальмується процес перейменування топоніміки?

Територіальна оборона була створена незадовго до повномасштабної війни. І сьогодні його значення дуже велике. Члени тероборони фактично мали захистити свої території від ворожого вторгнення. Громади виділяли значні кошти на їхню підтримку, розуміючи їх важливість. Щоправда, для когось це було і залишається незрозумілим. Наприклад, один депутат обласної ради від уже забороненої партії ОПЗЖ назвав тероборону “бандоформуванням”. До речі, він досі депутат і навіть обіймає керівну посаду.

В тему: Батальйон територіальної оборони розпочав свою роботу в Болградському районі

Це не ті, хто тихо чекав на прихід «руского мира», хоча гірко усвідомлювати, що такі теж були, колаборанти – це ті, хто свідомо рекламував, пропагував або навіть пішов на співпрацю з ворогом. На жаль, такі є у Болградському районі. Але ми поступово очищаємось від їхньої присутності. СБУ має достатньо роботи. Та й маховик катарсису запущено, і його вже не зупинити.

В тему: Медпрацівник з Болградського району співпрацював з спецслужбами рф

Острів Зміїний став символом незламності. Він одним із перших зустрів ворога на морі. Це одному із захисників Зміїного належить фраза про напрям, куди має йти російський корабель, що стала крилатою. На жаль, сили були нерівними. І захисники Зміїного потрапили до полону. Серед них було чимало мешканців Болградського району. Поступово вони повертаються додому через обмін військовополонених. Але доля багатьох досі невідома.

В тему: Реконструкція битви за Зміїний. Героїчна історія: як Україна втратила і повернула надважливий острів

Цей вислів був відомий з книг про Другу світову війну. Чи могли ми припустити, що й у нас буде комендантська година – це час, коли життя за порогом твого будинку зупиняється. Сьогодні діє комендантська година з 23 до 5 ранку. На жаль, у тилу про це нерідко забувають. Приклад, аварії, у тому числі і зі смертельними наслідками, які сталися в районі саме у комендантську годину.

Війна згуртувала людей настільки, що кожен хотів зробити свій маленький внесок у загальну перемогу. Хтось пік пиріжки для військовослужбовців та в’язав теплі речі, хтось збирав гроші на дрони, тепловізори та інше необхідне на передовій. Людей закликали донатити, тобто, вносити добровільні пожертвування на потрібні ЗСУ. І люди відгукувалися. У період війни цей рух набув масового характеру, тому що ЗСУ стали справді тією силою, якій вірили та хотіли підтримати.

В тему: В Болграді зібрали гроші на «птаха», який буде допомагати мочити орків

Координаційний гуманітарний штаб – місце, де люди отримували підтримку. Майже з самого початку війни в Болграді почав діяти гуманітарний штаб, який допомагав не тільки вимушеним переселенцям, а й усім жителям Болградського району, що потребують підтримки. Продуктові пакети, дитячі та дорослі речі, ліки, меблі та багато іншого волонтерів гуманітарного штабу роздавали мешканцям району. Благодійна допомога надходила з усього світу.

В тему: Волонтерство як професія: робота координаційного штабу в Болградському районі (відео)

Ярмарки у Болграді об’єднали Болградську громаду та піднімали бойовий дух наших воїнів із 88-го окремого батальйону морської піхоти. За весь період війни у Болграді пройшли понад 15 ярмарків на підтримку ЗСУ, на яких було зібрано понад 150 тис. гривень. Щоразу “Дружба-Махала” ділилися з читачами новинами, прямими ефірами та відео з ярмарку. Дякую всім волонтерам, майстрам, організаторам та учасникам ярмарку.

В тему: В Болграді пройшов благодійний ярмарок: вторговані кошти підуть на дрон для ЗСУ (фото)

Внесок волонтерів у перемогу України дуже великий. Вони – надійний тил, на який можна покластися. Вони – ангели, які жертвуючи своїм життям ішли допомагати та рятувати інших. Про них ми багато згадували і писали під рубрикою “Рядові герої воєнного часу”. Волонтери з Болграда разом з іншими захищали нашу рідну Україну в тилу, збирали речі та гуманітарну допомогу в інших країнах (Туреччині, Польщі, Болгарії), роздавали продуктові пакети, в’язали маскувальні мережі, ліпили гагаузькі гезлемя та українські вареники, які відправляли на передову, купували генератори. Люди робили це безкорисливо, з одним бажанням – допомогти.

В тему: В Болграді з’явилася нова волонтерська організація IBC ATION MEDEOR «BUCAK»

Завдяки мужнім воїнам, за спинами яких стоїть Україна, ми маємо можливість увійти до нового року, будувати плани на майбутнє, бути зі своїми рідними.

На превеликий жаль, ціна свободи нашої країни надто велика – життя захисників України, які не розмірковуючи стали на захист країни.

Неможливо забути скільки 2022 року приніс у родини українців болі, розпачу та горя. Нестерпно було чути кожну звістку про загибель воїнів, наших земляків із Болградського району. Серед героїв, які боронили нас, є й ті, хто відзначений високим званням Героя на державному рівні. Це Віктор Оцерклевич (посмертно) та Владислав Бандар.

В тему: Герой України Владислав Бандар: історія подвигу

Вимушені бігти в безпечне місце українці залишали свої будинки на територіях, що обстрілювалися ворогом. Болградський район став притулком для переселенців, понад 8 тисяч отримали офіційно статус ВПО та проживають у районі. У перші тижні війни вони зупинялися спочатку у тимчасовому пункті перебування, потім чекали на допомогу від місцевих. І вона чинила, бо небайдужих до чужого горя було багато. Ми бачили розпач у очах переселенців, відчували біль та намагалися бути корисними.

Видання “Дружба-Махала” неодноразово публікувало історії вимушених переселенців, і кожна не була схожа на іншу, торкнулася до глибини душі. Переселенці з Маріуполя, Херсона, Харкова, Миколаєва ділилися з нами, розкривалися, розповідали, як рятувалися, що їм довелося пережити. Кожна сім’я стала близькою до нас, їхні серця назавжди поранені і життя ніколи не буде таким, як раніше, рубці війни залишаться назавжди.

В тему: Як родина з Донецької області змінила шахтерське селище на село у Василівській громаді

Звук війни, такий страшний, він повідомляє про небезпеку. За часи війни він став невід’ємною частиною українців. В Україні немає такого місця, де можна було б сховатися від ракетних атак росії, тому щоб попередити населення в кожному місті та селі повинні через сигнал повітряної тривоги повідомляти мешканців.

У Болграді сигнал тривоги працює із перебоями. Сирена – не єдиний спосіб дізнатися про ракетну загрозу. Завдяки вбудованій системі оповіщення, повідомлення про повітряну тривогу висвічується на екранах смартфонів, які знаходяться в потенційно небезпечному регіоні. Новини про тривогу з’являються у регіональних Telegram-каналах. Також є мобільні додатки для отримання оперативної інформації про початок та скасування повітряної тривоги.

За перші півроку війни в Україні відбувся різкий стрибок цін на продукти першої необхідності у 2,5 рази – гречку, олію, яйця, деякі овочі та після обстрілу Росії заводу “Артемсоль” у Донецькій області до цього списку додалася і сіль, яка деякий час була “космічною” за вартістю.

У Болградському районі періодично проводилися рейди з перевірки цін та фіксувалося перевищення вартості на соціально-значущі продукти на місцевому ринку та у великих торгових точках.

Вартість на продукти першої необхідності вдалося стабілізувати, як і заповнити полиці магазинів товарами. Сьогодні ажіотажного попиту на продукти немає, а ось зростання цін є.

Дефіцит палива, його подорожчання в Україні сталося через атаку Росії по Кременчуцькому нафтопереробному заводу, який забезпечував центральну та східну Україну, а також через ракетні обстріли десятків нафтобаз. У країну почали завозити нафтопродукти через західний кордон. Тож логістика дуже ускладнилася, а відповідно й змінилася вартість палива. У Болградському районі виникали затримки із постачанням палива, що викликало попит на заправних станціях. Катастрофічно, у квітні 2022 року не вистачало дизельного палива. Що згодом спричинило підвищення вартості проїзду в громадському транспорті.

Наразі ситуація з постачанням палива в Україні стабільна.

Вони склали у валізу своє життя і поїхали до незнайомої країни не з власної волі, а через страх за своє життя та близьких. З початку повномасштабної війни з РФ, з України вже виїхало понад 14,5 мільйона громадян, з них щонайменше 11,7 млн осіб – до країн Євросоюзу.

Ми писали історії уродженців Болградського району, які виїхали з країни, але успішно реалізували проєкти в Європі, писали про їхню допомогу для Болградського району. Вони надсилали гуманітарні вантажі, медикаменти, надавали психологічну допомогу. Ділилися своїми спостереженнями, які розвінчували міфи про війну в Україні та підтримку інших країн.

Завдяки витримці українців про Україну знає весь світ і де б ми не були дітьми цієї країни, майбутнє і не дамо міцного ланцюга єдності розірватися. З Україною у серці.

В тему: Як світ підтримує Україну: очима уродженців Болградського району, які живуть закордоном

Знайомий всім вираз. Але з початку війни він зазвучав по-новому, з новою силою та значенням. Багато російськомовного населення України перейшло українською навіть у побуті. Жителі заходу України, які говорять українською, підтримували тих, кому це поки що давалося важко. Мова стала ланкою, що об’єднує в Україні. Росія скрізь каже, що в Україні гноблять російськомовне населення, і вони прийшли їх рятувати. Це вони про кого та про що?

Це відсутність світла тривалий час. Перший блекаут стався після наймасовішого обстрілу України 22 жовтня. Як запевняють фахівці повного блекауту в Україні, не буде – технічно це просто неможливо. Під час постійних обстрілів енергосистеми країни та Одеської області у Болградському районі було кілька тимчасових блекаутів, один із них тривав 36 годин у середині листопада.

Став однією з найпопулярніших речей для фронту. Дрони вважаються розхідниками, але значно спрощують роботу ЗСУ. Вони є постійна потреба. У Болградському районі різні волонтерські організації та окремі волонтери кілька разів збирали та закуповували дрони для ЗСУ.

В тему: Волонтери Болграду передали військовим черговий дрон

Необхідність у них виникла з першого дня війни. На жаль, у Болградському районі про сховища серйозно заговорили лише під час підготовки навчальних закладів до початку навчального року. Зараз багато шкіл та дитячих садків можуть працювати очно через те, що у них підготовлені сховища, є сховища й в деяких Будинках культури та інших соціальних об’єктах.

Вкрай необхідний під час тривалого відключення світла. У кожному ПН – має бути генератор, інтернет, тепло, можливість зарядити гаджети та випити гарячого чаю. У Болграді один з найпоширеніших городян ПН – пожежна частина. ПН є і в сільських радах, в деяких школах, адміністративних будівлях.

В тему: В «Пункт незламності» з інгалятором:  як болградці пристосовуються до вимкнення світла

Після 24 лютого одна з назв росіян. Ця країна здійснює не лише військову агресію проти ВСУ та військових об’єктів, а й терористичні дії проти мирного населення, інфраструктури та соціальних об’єктів (школи, театри, музеї). У зв’язку з цим слово «російський» щодо жителів росії, майже не використовується і замінено на: русня, а щодо військовослужбовця росії зазвичай використовують: чмобік, пакетик, орк, свинособака.

Маскувальні сітки стали плести з самого початку війни. У багатьох населених пунктах Болградського району люди приносили ганчір’я, з якого плели сіті для маскування блок постів, бліндажів та військової техніки. Готові мережі передавали поліції, прикордонним загонам і, звичайно, ЗСУ. Влітку сіті плели під камуфляж природи – зелені та сірі, з настанням зими від військових надходять прохання плести сіті світлих тонів з огляду на сніг.

В тему: Волонтери Болграду передали військовим чергову маскувальну сітку власного виробництва

Блокпости на внутрішніх дорогах України з’явилися одразу після початку війни. На в’їздах і виїздах багатьох міст країни встановлені бетонні блоки та їжаки зі сталі – це  має не дати супротивникові увійти до населеного пункту. На блокпостах чергують поліцейські, бійці територіальної оборони та прикордонники. Часто саме блокпости зупиняють перевезення заборонених речовин, зброї та виїзд т.зв. ухилянтів із країни. У Болградському районі на роздоріжжях великих трас, а також у деяких населених пунктах – облаштовані укріплені блокпости.

Тетяна Терзі, Тетяна Манолова, Серафим Савченко, Софія Чебан