На початку повномасштабної війни Болградська громада на Одещині стала домом для переселенки з Миколаєва Анастасії Безсонової, яка з маленьким сином втікала від обстрілів. Тепер жінка опанувала нову професію та очолила першу молодіжну раду в громаді:
«Хочу, аби молоді було комфортно в нашій країні й вона не хотіла звідси їхати, як і я».
До повномасштабної війни Анастасія працювала фітнес-тренеркою в рідному Миколаєві. Та спокійне життя жінки та її маленького сина перервала повномасштабна війна.
«Я вирішила виїжджати з міста, коли побачила, що мій син став більш замкнутий в собі, перестав вимовляти деякі слова та зовсім не хотів виходити на прогулянки», — каже Анастасія.
Одна з її знайомих виїхала в Болград на Одещину та запросила жінку до себе, адже там було спокійніше. Уже 4 квітня 2022 родина переїхала туди.
Перший рік був дуже складний, адже вони звикали до нового місця та вирішували побутові проблеми. Тоді ж жінка познайомилася з трьома переселенками з Бердянська. Одна з них влаштувалася працювати в Болградський центр культури та дозвілля й запропонувала роботу іншим. Там була вакансія культорганізаторки, й Анастасія вирішила спробувати.
Уже понад рік жінка організовує заходи в громаді:
«Ця робота про тепло, добро та виховання патріотизму в дітей. Кожна дата є для нас пам’ятною: ми багато приділяємо уваги підготовці, запрошуємо жителів громади, вшановуємо воїнів. Я дуже полюбила цю роботу, а ще відкрила для себе місцевий театр і тепер маю нове хобі та гастролі».
Цьогоріч у Болградській громаді вирішили створити молодіжну раду, на яку наважувалися роками. Начальниця відділу туризму, культури, молоді та спорту Болградської міської ради Жанна Сусліна каже, що в місті завжди організовували зустрічі для молоді:
«Спершу налагоджували співпрацю з громадськими організаціями, а потім зрозуміли, що для нас буде найкраще створити молодіжну раду в громаді. Це була б можливість для молодих людей розвиватися, ухвалювати рішення та пропонувати свої ідеї міській раді».
Свою кандидатуру на посаду голови молодіжної ради могли подати всі охочі.
«Я завжди була активною, тому вирішила спробувати. І от мене обрали, тому з березня цього року я очолюю першу молодіжну раду в Болградській громаді», — розповідає Анастасія Безсонова.
У розвитку ради допоміг Проєкт USAID «ГОВЕРЛА» — зокрема молодь громади відвідала літній табір Youth Council Jamboree в Карпатах від Проєкту, де разом з іншими учасниками розробляла стратегію розвитку молодіжних рад.
Вони всі разом відвідували тренінги, а згодом піднялися на Говерлу.
«Мені дуже сподобалося, що молодь і вчилася, і розважалася. Вони були приємно вражені й просили мене подаватися на такі проєкти ще», — пригадує Анастасія.
У Болградській громаді рада вже створила два простори для молоді, де та може проводити своє дозвілля, читати та спілкуватися. Анастасія зазначає, що в цьому їх дуже підтримала місцева влада, яка й виділила приміщення, а також допомогла з оформленням документів і запросила на свою робочу сесію.
До облаштування простору долучився Проєкт USAID «ГОВЕРЛА» — виділив ноутбук, проєктор, екран і кольорові пуфи.
За пів року роботи молодіжної ради життя в Болградській громаді пожвавилось. Учасники ради стали волонтерами на всеукраїнській акції «Шаную Воїнів, біжу за Героїв України». Окрім того, вони запросили фахівця та провели для підлітків лекцію про сексуальне виховання.
Анастасія часто влаштовує робочі зустрічі з учасниками молодіжної ради. Наприклад, зараз вони шукають грантову програму, аби оновити в місті дитячий майданчик.
«Мені подобається, що вони не бояться висловлювати свою думку, мають багато ідей і відкриті до навчання. І що я спілкуюся з ними, як з друзями. З ними завжди можна пожартувати та посміятися від душі. Завдяки їм я відчуваю себе також молодою, попри різні дорослі фішки, як-от збирання пакетів у пакет. Сподіваюся, що до нашої молодіжної ради приєднаються ще більше активних людей».
У Болградській громаді є ще п’ять сіл. В одному з них для команди ради вже виділили приміщення, аби вона створила там простір для молоді з села. Анастасія ділиться:
«Хочу, щоб навіть у малих громадах молоді люди надихалися та розвивалися. Навіть якби їхали вчитись у великі міста, то потім поверталися б додому, щоб розвивати свою громаду».
Марія Лаврів
Більше про спецпроєкт можна прочитати за посиланням.
Інтернет-видання Бессарабії
