Соціальні мережі вже давно стали частиною повсякденності. Тут ми спілкуємося з друзями, вітаємо рідних, показуємо фото зі свят, поїздок і звичайних буднів. Часто здається, що ці публікації бачать лише знайомі люди. Проте разом із фотографіями нерідко відкривається значно більше інформації, ніж здається на перший погляд.
Соцмережі створюють відчуття близькості та приватності. Часто виникає відчуття, ніби сторінку переглядає тільки коло друзів та знайомих, а дописи швидко зникають серед нових. Насправді ж кожна публікація залишає цифровий слід і може зберігатися значно довше, ніж ми думаємо. Навіть звичайне фото або короткий підпис здатні розповісти про людину більше, ніж вона планувала. Саме тому питання безпеки в інтернеті сьогодні стосується не лише технологій, а й наших щоденних звичок у соцмережах.
Користуючись соцмережами щодня, ми рідко замислюємося, скільки особистих відомостей залишаємо у відкритому доступі. Фото з дому, подвір’я, роботи чи школи здаються звичайними спогадами, але водночас вони містять підказки для сторонніх. За одним знімком можна впізнати будинок, під’їзд або навіть конкретну вулицю. Геолокація, підпис під фото чи випадкові деталі на задньому плані допомагають зрозуміти, де саме перебуває людина.
Окремо про багато що говорять публікації про поїздки. Коли ми пишемо, що поїхали на кілька днів або показуємо дорогу в реальному часі, це фактично означає, що вдома нікого немає. Фото квитків, валіз чи готелів також можуть містити зайві деталі — дати, маршрут або місце перебування. Навіть якщо це виглядає як звичайна історія з відпочинку, для стороннього це вже корисна інформація.
Не менше даних можна отримати і з повсякденних дописів. Світлини зі школи підказують, де навчається дитина, фото з роботи — де працює людина, а регулярні сторіс дозволяють приблизно визначити розклад дня. Публікації про нові покупки, ремонт або техніку показують, яке майно є в домі. Кожен окремий допис здається дрібницею, але разом вони складають доволі повну картину життя.
Саме тому важливо розуміти: соцмережі — це не лише спосіб спілкування, а й джерело інформації. Те, що ми публікуємо для друзів, може бути прочитане значно ширшою аудиторією, і не завжди з добрими намірами.
Інформація із соцмереж нерідко може стати однією з відправних точок для обману. Сторінки користувачів зазвичай може містити ім’я, фото, коло знайомих, інколи місце проживання або роботи — цих даних достатньо, щоб скласти загальне уявлення про людину. Після збору таких деталей можуть зателефонувати і видавати себе за знайому людину чи представника установи.
Наприклад, людині повідомляють про «підозрілу операцію» і просять підтвердити код або виконати переказ. Ім’я, номер телефону чи інші відомості можуть бути взяті з відкритих профілів або оголошень. Подібні ситуації трапляються і в месенджерах, коли від імені знайомого надходить повідомлення з проханням позичити гроші.
Ще один поширений випадок — копіювання сторінок. Фотографії та ім’я користувача переносять у новий профіль, після чого звертаються до його друзів. Знайоме обличчя і спільні контакти може викликати довіру, тому повідомлення виглядає переконливо.
Окремо варто згадати так званий OSINT — пошук і аналіз інформації з відкритих джерел. В інтернеті існують інструменти, які дозволяють за кількома деталями знайти значно більше відомостей про людину. Ім’я, фотографія або номер телефону можуть привести до інших сторінок у соцмережах, оголошень чи коментарів. У результаті з різних публікацій складається єдина картина: місце проживання, коло знайомих, робота або щоденний розпорядок.
Такі можливості використовують журналісти, волонтери та інші фахівці у своїй роботі, але ними можуть скористатися й сторонні люди — у власних інтересах. При цьому нічого не зламується: використовується лише те, що користувач сам зробив відкритим. Кілька окремих дописів поєднуються між собою, і в підсумку інформації стає значно більше, ніж у кожному з них окремо.
Щоб зрозуміти, наскільки читачі усвідомлюють ризики відкритості у соцмережах, редакція «Махали» провела опитування у власних Instagram-сторіс та Telegram-каналі й об’єднала відповіді, аби отримати загальну картину. Воно не претендує на повне відображення ситуації, однак дозволяє побачити окремі тенденції серед активної інтернет-аудиторії. Учасникам поставили три запитання про безпеку публікацій, можливість зібрати інформацію про людину та використання даних у шахрайстві.
Результати показали, що більшість користувачів розуміє: соцмережі дають змогу отримати багато відомостей про людину. 48% опитаних вважають, що дізнатися інформацію про користувача через соцмережі дуже легко, ще 46% — що це можливо, хоча й потребує часу. Лише 6% назвали це складним, а варіант «неможливо» фактично не обирав ніхто.
Водночас ставлення до власних публікацій виявилося менш однозначним. Публікацію впізнаваних фото небезпечною або скоріше небезпечною вважають 65% респондентів, тоді як 35% оцінюють її як безпечну або скоріше безпечну. Разом із цим 84% опитаних переконані, що дані із соцмереж часто використовуються для шахрайства, ще 13% допускають, що це трапляється іноді.
Таким чином, тема інтернет-безпеки добре знайома користувачам, однак у повсякденному користуванні соцмережами ризики не завжди очевидні. Соцмережі сприймаються насамперед як зручний простір для спілкування, хоча водночас у них накопичується значний обсяг відкритої інформації. Саме поєднання активного використання і відкритості даних пояснює, чому питання інтернет-безпеки залишається актуальним.
Повністю відмовлятися від соцмереж зовсім не обов’язково — достатньо користуватися ними обережніше. Передусім варто уважніше ставитися до того, що саме публікується. Не бажано викладати фото документів, квитків, банківських карток або паперів, де видно особисті дані. Обережності потребують і світлини біля дому, під’їзду чи роботи, особливо якщо на них можна впізнати місце. Такі деталі здаються дрібницями, але разом вони дозволяють зрозуміти, де людина живе або часто перебуває.
Окремо варто подумати про публікації під час поїздок. Повідомлення про відпустку або дорогу в реальному часі фактично показує, що житло певний час може бути порожнім. Безпечніше ділитися фотографіями вже після повернення. Те саме стосується і регулярних сторіс із розпорядком дня.
Соцмережі залишаються зручним способом спілкування і частиною повсякденного життя. Водночас вони роблять особисту інформацію більш помітною, ніж здається на перший погляд. У більшості випадків безпека залежить не від складних технічних знань, а від уважності до власних публікацій. Кілька простих звичок допомагають зменшити ризики і користуватися інтернетом спокійніше.
Щоб бути медіаграмотним, читай, як штучний інтелект змінює інформаційний простір і створює нові виклики. Інформаційна бульбашка: що про неї знають жителі півдня Одещини. Кібергігієна в повсякденному житті: як не стати жертвою фейків і шахрайства.
Інтернет-видання Бессарабії
