У громадах Білгород-Дністровського району продовжується активне обговорення теми перейменування об’єктів топонімії, зокрема вулиць населених пунктів, яке здійснюється відповідно до вимог Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії». Як інтернет-видання “Махала” вже повідомляло, розпорядженням голови (начальника) Одеської обласної військової адміністрації Олега Кіпера від 26.07.2023 року, в Одеській області перейменовано понад 400 вулиць і провулків. У Білгород-Дністровському районі під перейменування потрапили 42 назви вулиць та провулків у 21 населеному пункті. Стосується це і Саратської громади. І якщо перейменування вулиці Першотравневої в вулицю Олександра Чеботаєва та вулиці Толбухіна в вулицю Братів Бончевих у селі Введенка, вулиці Першотравневої в вулицю Павла Така, а вулиці 28 червня в вулицю Івана Виговського у Зорі не викликали особливого резонансу, то інші запропоновані зміни у Сараті викликали питання.
Вочевидь, не отримавши від громади конкретних пропозицій у передбачені законом терміни, облдержадміністрація самостійно, вольовим рішенням присвоїла ім’я загиблого воїна-саратця Сергія Білошицького вулиці Першотравневій, а вулиця 28 червня помилково отримала ім’я Олексія Доноса, коли ми маємо героїчно загиблого воїна-земляка Олександра Доноса. Провулок Першотравневий було названо на честь Івана Котляревського, українського письменника та просвітителя.
Це стало приводом для засідання комісії з питань топонімії, охорони та збереження історико-культурного середовища у населених пунктах Саратської селищної територіальної громади, яке відбулося минулої п’ятниці. На засідання було запрошено рідних полеглих воїнів-саратців, для яких перейменування вулиць стало несподіванкою. Саратський селищний голова Вікторія Райчева роз’яснила запрошеним ситуацію. Розпорядження голови ООВА прийнято до виконання.
Щоб уникнути у подальшому таких ситуацій, було би доцільно відмовитися від персоніфікації у нових назвах вулиць. Так, як розумно і розважливо зробили це в Долинці, яка вже на початку війни мала кілька загиблих односельців. Їх родичі зібралися і вирішили не надавати перевагу комусь з героїв особисто, та одностайно іменували одну з вулиць на честь Захисників України.
Тим часом у Сараті триває громадське обговорення перейменування вулиці Готтліба Фейгеля на вулицю підполковника Сергія Дердуги, на якому наполягають командний та особовий склад Саратської військової частини. З початку громадського обговорення місцеві мешканці надсилають свої листи з пропозиціями до журналістів та селищної ради. Ось деякі з них.
Колективний лист від мешканців Сарати, 12 підписів: «Вулиця «Красноармейская» вже була декомунізована у 2016 році і їй присвоєно ім’я Готтліба Фейгеля. Була проведена велика робота по роз’ясненню населенню Сарати значення особистості Готтліба Фейгеля – відданої Сараті людини, яка була її засновником, забудовником, спонсором і відданим громаді керівником, якого саратці обирали своїм старостою протягом 13 років. На таких людях, як Фейгель, треба вчити місцеву еліту, як ставитись до довіри людей і розвивати селище. Ми проти того, щоб змінювати назву вулиці Готтліба Фейгеля.
Про присвоєння імен Героїв, що загинули, і які достойні вшанування і увічнення їх пам’яті (в тому числі і Героя Дердуги Сергія, підполковника) – пропонуємо місцевій владі, депутатам, громадським активістам спільно із родичами загиблих воїнів і тих, хто пропали безвісти, потрапили в полон, визначити «Порядок вшанування Героїв на період війни» таким чином, щоб зважити на почуття рідних усіх полеглих Героїв».
Анатолій Сухарський, начальник відділу культури та туризму Саратської селищної ради: «У Сарати вже одного разу вкрали 118 років історії (завдяки червоній армії та радянській владі.) Свідомими саратцями у 2017 році наслідки комуністичного режиму було усунуто – ім’я Готтліба Фейгеля було повернуто селищу. Ось і зараз, незважаючи ні на що, треба дати відсіч недалекоглядності, провокації та невігластву. А тих, хто організував це дійство – історія теж не забуде.
Особливо акцентую увагу на тому, як ми будемо дивитися в очі людям, що повірили в Україну, підтримують українців, допомагають нашій Саратській селищній громаді. Які уособлюють в собі цивілізований світ і нащадків засновників Сарати.
У важкий час війни, ми усі – творці історії. Творці – воїни, захисники-Герої, цивільні: родини, волонтери, відомі й невідомі, публічні і ті, хто залишається «за кадром». І про те, як ми її творимо, що ми залишимо майбутнім поколінням, наскільки обґрунтованими і переконливими будуть топонімічні назви, покаже час. А є речі, які вже перевірені часом, повагою і шаною земляків-саратців, і без яких соромно уявити майбутнє Сарати. Тим більше, свідомо втратити».
Олександр Побережець, місцевий мешканець: «Прошу вас врахувати мою думку як корінного мешканця Сарати відносно перейменування вулиці Готтліба Фейгеля на вулицю Сергія Дердуги. Обидва зробили безцінний внесок у нашу країну. Сергій Дердуга заслуговує визнання та назви вулиці за пожертвування найціннішим – своїм життям та служінням Батьківщині. Але не можна щось давати, аби потім віднімати. Фейгель за своє життя зробив внесок не тільки як один з засновників нашого селища, а і як духовна людина. Саме ведені Духом Святим, а не пристрастями, похотями та прагненням до влади з метою наживи, прийшли ці люди у степи, та, мешкаючи у землянках, створювали наше селище для нас та привносили у нього духовний світ. Вважаю, що усі ми християни, і, дотримуючись вчення Ісуса, не будемо чіпати те, що вже подарували посмертно, а знайдемо мудре вирішення питання з назвами вулиць. Я впевнений, що, створюючи наше селище, німці це робили з любов’ю, а не аби як. А Дух Святий є любов, і тому, забираючи ім’я у вулиці, “одежды дав”, ми зневажаємо Духа Святого та залишаємося без любові. Христос вчив нас, що усяка хула на Святий Дух не буде прощена ані на землі, ані на небесах. Амінь».
Тетяна Алєксєєва, депутат Саратської селищної ради VII скликання: «Нещодавно дізналась про обговорювання з приводу перейменування вул. Готтліба Фейгеля на вул. підполковника ЗСУ Сергія Дердуги. В свій час саме вул Г.Фейгеля була перейменована на честь старости, засновника і мецената, гроші якого були вкладені на будівництво і розвиток нашого селища. І це рішення було виваженим і поміркованим. Ми, завдяки книгам дослідника історії Сарати Петра Узунова, знаємо заснування нашого селища майже погодинно, і цією історією пишаємось. Ми по зернятках повертаємо пам’ять про німецьких засновників. На багатьох будинках з’явились таблички з історичною довідкою, завдяки яким і ми, і гості селища можуть частково дізнатися про ту чи іншу будівлю. Моя думка-перейменування саме цієї вулиці робити недоречно і навіть шкідливо для подальшого розвитку Сарати. Ми шануємо наших українських воїнів-героїв, але не треба перекреслювати історію, яку ми нарешті почали дізнаватись і так тяжко повертаємо через десятки років».
Безперечно, змінювати назви топонімічних об’єктів, зокрема вулиць, необхідно, якщо ми хочемо розвиватися та йти вперед, а не задкувати в минуле. Це має значення (недарма росіяни, окуповуючи населений пункт, насамперед перейменовують всі більш-менш значущі об’єкти. Силу їх пропаганди ми відчули на собі). Але робити це треба розважливо та коректно, зважаючи на думку місцевих мешканців.
Громадське обговорення закінчується у понеділок, 19 серпня. До цього дня ще можна надіслати свої пропозиції та думки з приводу перейменування вулиці Фейгеля на електронну адресу Саратської селищної ради saratarada@ukr.net
Інтернет-видання Бессарабії
