Коли балістична ракета або шахед прилітає на територію Визирської громади, вони перші виїжджають на місце.
«Це завжди небезпечно. Немає часу ховатися, якщо станеться повторний приліт, а вони часто бувають», — каже рятувальник добровільної пожежної команди Віталій Пшеничний.
Для Віталія та його колег це не просто робота, а справа життя. Визирка розташована за 30 хвилин їзди від найближчої частини ДСНС, і це заважає реагувати вчасно. Як жителі та місцева влада разом вирішили зробити життя громади безпечнішим, розповідає ШоТам.
Визирська громада об’єднує 19 населених пунктів і налічує близько 10 тисяч жителів. Це доволі велика територія: протяжність громади — майже 40 кілометрів. Тож питання пожежної безпеки для нас завжди були дуже актуальними.
Ми розташовані за 25 км від Доброслава — районного центру, і ДСНС просто фізично не могли вчасно доїжджати. А коли горить, кожна хвилина на вагу золота. Саме тому ми вирішили створити власну місцеву пожежну охорону. Це сталося сім років тому, і ми були першими в Одеській області, хто це зробив.
Рятувальну охорону створювали на базі колишньої Визирської селищної ради. Ми виділили кошти з місцевого бюджету, ще півтора мільйона гривень нам надала районна адміністрація. Тож провели тендер, закупили техніку. Ми постаралися створити всі умови для нашої пожежної команди — це й службове приміщення, і зручний теплий бокс для спецтранспорту, і форма для хлопців.
Наступним кроком було сформувати команду. Ми підбирали людей з нашої громади та сусідніх. Основний акцент робили на тих, хто раніше працював у державних пожежних частинах, адже рятувальники повинні мати досвід у цій справі.
І ось сьогодні наша місцева пожежна команда працює щодня, але вже на базі КП «Визирське джерело». Вони виїжджають на виклики і по нашій громаді, і по сусідніх, і в місто Південне, і навіть в Одесу. Але їхня робота — це не тільки гасіння пожеж: якщо десь трапилась ДТП, вони теж вирушають на допомогу, щоб визволити людей з понівечених автомобілів, запобігти вибуху чи пожежі через витік палива або прибрати небезпечні речовини з дороги.
У нас є плани залучити до команди добровольців по інших населених пунктах, щоб вони допомагали в екстрених ситуаціях. Якщо пожежа трапляється в іншому селі, важливо, щоб були добровільні пожежні дружини, які могли б відреагувати ще швидше, тобто до приїзду основної команди.
Дбати про безпеку нам допомагає Проєкт USAID «ГОВЕРЛА», з яким ми співпрацюємо з 2022 року. Ця підтримка стала для нас надзвичайно цінною. Для пожежної команди ми отримали цілий набір необхідного обладнання, яке нічим не поступається тому, що використовують у ДСНС.
Також вони допомогли нам оснастити центр надання адміністративних послуг — закупили комп’ютери, меблі; забезпечили наші пункти незламності, об’єкти критичної інфраструктури та комунальні підприємства потужними сучасними генераторами.
Ми не зупиняємо нашу співпрацю — є ще багато потреб. Наприклад, для старостинських округів дуже потрібні комп’ютери, щоб наші люди отримували якісні послуги. Також необхідно відремонтувати артезіанські свердловини, адже це основне джерело питної води в громаді — з часом вони починають давати менше води, бо замулюються або обладнання зношується.
Мені 52 роки. Коли переїхав у цю громаду, працював у ДСНС в Доброславі. У 2021 році за вислугою років вийшов на пенсію, але залишити свою справу життя я просто не зміг. Допомога людям — це те, що мене надихає, тож вирішив продовжувати допомагати.
Добре пам’ятаю свій перший виїзд у складі добровільної пожежної команди. Тоді горів будинок у нашій громаді. Вперше побачив, як газовий балон вилетів через дах — це був момент, який досі перед очима.
Літо для нас — найгарячіша пора і в прямому, і в переносному сенсі. Буває, за день по 3-4 виїзди через займання сухої трави. Узимку, хоч виїздів менше, вони часто набагато небезпечніші, адже це зазвичай пожежі в житлових будинках. Разом з ДСНС ми також виїжджаємо на всі випадки російських ворожих атак.
Нам дуже допоміг Проєкт USAID «ГОВЕРЛА» з обладнанням. Екскаватори, наприклад, потрібні, аби розчищати завали після обстрілів або стихійних лих. Освітлювальна вежа стала справжнім порятунком для нічних виїздів, коли потрібно освітлювати місце події — чи то пожежу, чи ДТП.
Дробарка також виявилась дуже корисною — вона дозволяє швидко подрібнювати великі уламки деревини чи будівельних матеріалів, які заважають доступу до місць порятунку. Для самих рятувальників ми отримали якісний спецодяг, адже без нього робота в задимлених чи небезпечних зонах просто неможлива.
Механічні ножиці, помпи та пневмогідравліка — це обладнання, незамінне при ліквідації наслідків ДТП, адже дає можливість швидко витягувати постраждалих з автомобілів.
Я живу в Миколаївській області, але на чергування приїжджаю у Визирську громаду. Це 41 кілометр в один бік, але мене це не зупиняє. Мій син зараз служить у ЗСУ, а я допомагаю виховувати онуків і роблю те, що вмію найкраще — рятую людей.
Змалечку пам’ятаю, як у нашому селі працювала пожежна частина. Я завжди з цікавістю спостерігав за рятувальниками, і, мабуть, вже тоді визначився з майбутньою професією. У 2006 році мій брат приєднався до добровільної пожежної команди й потягнув мене за собою. Тоді я пройшов тримісячне навчання в Миколаєві, отримав атестат і почав працювати. Спочатку було дуже складно, адже ця справа потребує не лише знань, а й практики, але з часом я освоївся та почуваюся впевнено.
Робота ця нелегка, іноді й морально тяжка, але мені подобається допомагати людям. Це, мабуть, те, що надає сенсу всьому.
Наш робочий день починається о 8:30, коли ми приймаємо варту. Після цього відпрацьовуємо нормативи відповідно до графіка занять. Але варто лише задзвонити телефону, як ми одразу виїжджаємо. Якщо пожежа незначна, справляємося самі, не викликаючи 101, а от якщо щось серйозне, одразу звертаємося до ДСНС.
Лише за рік команда понад 50 разів виїжджала на виклики у власній громаді та понад 60 разів — у сусідні.
Я вже готовий передавати свої знання молоді. Вірю, що за новими поколіннями добровольців майбутнє — саме вони стануть на наше місце та продовжать робити цю важливу справу.
Авторка Нарина Касапова
Інтернет-видання Бессарабії
