Село Першотравневе Ізмаїльського району є прикладом тривалих громадських ініціатив. Більше 50 років назад пенсіонери села, в минулому учасники Другої світової війни, працівники місцевого сільгосппідприємства, підприємств бюджетної сфери об’єдналися і створили первинну організацію пенсіонерів, яку назвали клуб «Неспокійні серця». Назва говорила сама за себе – люди хотіли продовжувати жити активним громадським життям і бути корисними громаді. Клуб існує і досі. Про нього журналісту видання «Махала» розповіла нинішня керівниця клубу Лідія Яківна Остапенко.
«Наші ветерани-фронтовики завжди користувалися великою повагою в селі за свою працю, за активність у численних заходах, у турботі про хворих інвалідів, про молодих випускників, школярів, яким допомагали вибрати професії, потрібні селу», – розповіла Лідія Яківна.
Першим президентом клубу «Неспокійні серця» обрали Івана Євтихійовича Полях, його заступником був ветеран війни Василь Мефодійович Кваша, який керував Першотравневим 25 років, добре знав усі проблеми села.
Помічниками у роботі були Андрій Петрович Ларанчук, Микола Гаврилович Коробка, Микола Захарович Унгурян, Григорій Сергійович Шаркевич, Федір Михайлович Волощук, Андрій Аврамович Осипенко, Іван Петрович Погрібний, свинарка Євдокія Онуфрієвна Черниченко, доярка Катерина Федорівна Тернова, Марія Петрівна Осипенко, овочеводи, виноградарі, полеводи Ніна Захарівна Ратушненко, Домнікія Григорівна Мустипан, механізатори Семен Григорович Гончар, Микола Семенович Карахметченко, Пилип Оникійович Радул, Іван Гаврилович Граур, Григорій Іванович Черниченко, вчителі Андрій Костянтинович Унгурян, Григорій Петрович Супрун, Василь Дмитрович Лінник, Данило Родіонович Апостолакі, Федір Терентійович Палій та інші.
Головним напрямком роботи клубу був соціальний захист пенсіонерів та ветеранів. На всіх заходах обов’язково обговорювали питання про матеріальну допомогу хворим, відправлення по путівках до санаторію, будівництво водогону з технічного поливу, про покриття доріг асфальтом і таке інше.
Директор Будинку культури Василюк Михайло Діонисовичем створив хор ветеранів війни. Вони приймали участь у місцевих, районних, обласних заходах. Ветерани-фронтовики були частими гостями в школі, проводили уроки мужності, організовували толоки по озелененню села, засаджували нові фруктові сади та багато чого іншого.
У 1990 році на зборах односельців було прийняте рішення відбудувати храм Святого Архистратига Михайла. А в 1994 році храм вже освятили. Питаннями відбудови займався настоятель храму, уродженець села Анатолій Олексійович Маріогло. Розписом займалися місцеві художники, брати Гайсюк – Павло Григорович та Василь Григорович. Односельці допомагали грішми, своєю працею та церковним обладнанням.
Незважаючи на роки, організація продовжує працювати та щорічно приймає до свого складу нових членів. Керівниками спілки були обрані вчителі Надія Петрівна Єременко, потім Матвій Федорович Цуркан. А з 2006 року, після проводів на пенсію керівником спілки була обрана Лідія Яківна Остапенко, яка і сьогодні очолює роботу організації. Її помічниками сьогодні є Черниченко Григорій Іванович, Хинкул Ніна Іванівна, Гарбалінська Світлана Федорівна, Шаповал Микола Васильович та його дружина Євгенія Петрівна, Кройтор Володимир Сидорович, Осипенко Микола Васильович та його дружина Таісія Миколаївна, Остапенко Марія Іванівна, подружжя Гриценко Дмитро Миколаєвич та Марія Степанівна.
«Минають роки, ідуть люди з життя, стають небожителями, але життя триває і рада ветеранів з села Першотравневе продовжує працювати з пенсіонерами, надаючи їм необхідну допомогу в вирішенні життєвих проблем. Ми повинні приділяти їм увагу, бо нічого не коштує так дешево і не ціниться так дорого, як увага до людей. Так давайте ж прикрашати їхню старість та прислухатись до мудрих порад», – зауважила Лідія Яківна Остапенко.
Фото надані Лідією Остапенко.
Інтернет-видання Бессарабії
