Мешканка міста Болград Інна Дочева – людина, яка не побоялася починати щось нове, йти в ногу з часом і намагатися робити цей світ кращим. Історію успіху дівчини дізнавалася журналістка інтернет-видання “Махала”.

Вона народилася у Болграді, у 2009 році закінчила 9 класів Болградської гімназії та поїхала до Одеси. Вступила до Одеського базового медичного училища на фармацевтичний факультет. Після закінчення два роки пропрацювала заступницею завідувачки аптеки в Одесі. Різке підвищення цін, нестабільна економіка у 2014 році і відсутність свого житла змусили дівчину повернутися з Одеси до рідного міста.

У 2015 році Інна познайомилася з майбутнім чоловіком, хоча пам’ятає його зі школи. Вона тоді вчилася у 4 класі, а він у 9. Наприкінці 2015 року вони одружилися. Інна влаштувалася працювати в одну з аптек Болграда і пропрацювала там до декретної відпустки.  Через п’ять років дівчина вирішила повністю змінити своє життя та відкрила власний бізнес у сфері краси. Вже три роки вона реалізує себе у сфері косметології. Ми вирішили дізналися, що мотивує її в житті.

Як ти можеш охарактеризувати себе двома словами?

Напевно, я просто знаю, чого хочу. Я дуже активна і я мрійник. У мене є мрії, до яких я йду. Найголовніше –  це мріяти, знати, чого ти хочеш і працювати.

Що стало  поштовхом до зміни  професійної діяльності?

Я довгий час  працювала в аптеці і почала розуміти, що втрачаю інтерес. Я не розвиваюсь. Нічого нового не відбувається. Я пропрацювала п’ять років у цій сфері і, досягши певного рівня, в мене виникло професійне вигорання.

Як оточуючі сприйняли твоє бажання змін?

Спочатку оточуючі не вірили в мене, адже я була просто фармацевтом. Але згодом я довела, що  заслуговую довіри. Я допомагаю розслабитися, перезавантажитися і відпочити.

У листопаді цього року ти відзначала трирічний ювілей у своїй діяльності. Чому ти обрала сферу краси?

Це поєднання спілкування та лікування. Я в душі медик, я людина, яка хоче допомагати, лікувати, робити щось своїми руками. А косметологія – це саме поєднання спілкування, роботи руками плюс лікування. Бо в аптеці ти просто продавець. 

Я починала з пілінгів, чисток, з масажу обличчя, потім розпочала робити мезотерапію. Для цього важливо мати медичну освіту, щоб розуміти, що ти робиш. 

Чи було у тебе професійне  вигорання на цій роботі?

Я не перегораю у своїй роботі. Я вірю у своє світле майбутнє в цій діяльності і  знаю, що в мене все буде добре. Але головне – розвиток. Якщо люди бачать, що ти не розвиваєшься, вони перестають до тебе ходити. Потрібно весь час навчатись – це головне правило успіху.

Я дуже хотіла б розповісти, що косметологія це не так витратно, як може здатися. До косметолога ти приходиш наповнюватися енергією, красою, молодістю. Я намагаюся створити атмосферу спокою та довіри. У роботі через руки передаю свою енергетику, якою ділюся із задоволенням. 

Як допомагає твій характер у роботі?

Я ніколи не можу сказати НІ, бо якщо я відмовлю людині, то я не допоможу їй. Я часто кажу собі: у вихідні не працюю, але люди звертаються,  і я не можу відмовити. Ось ця імпульсивність і бажання працювати, бажання допомогти і охопити все –  іноді трохи заважають.

Ти молода мама двох дівчат. Як вдається поєднувати кар’єру та родинні обов’язки?

Першу Софію я народила у віці 20 років. Я трохи посиділа в декреті і вийшла в аптеку, коли їй було півроку, але пропрацювала тоді лише місяць. Треба було виходити три дні через один. Дитина прокидалася вночі і я зрозуміла, що намагаюся стрибнути вище своєї голови. 

Півтора роки тому я народила другу доньку. Це був дуже відповідальний крок.

Сім’я тебе підтримує? Хто у вас є генератором ідей?

Так, чоловік мене дуже підтримує. Ми вдвох генератори ідей. Коли йому щось спадає на думку, то моє найголовніше завдання – його підтримати. Якщо я вирішила чимось зайнятися, він повністю за мене. Ми не маємо окремих ідей.

Ви обрали життя у маленькому місті. У чому, на твій погляд, плюси та мінуси маленького міста?

Плюси в тому, що ти можеш бути першим у чомусь. Бути першовідкривачем. Ти можеш привнести щось, що потім  надихне інших людей. Навіть ті ж екосуботники. Ми починали з хлопцями збирати сміття вздовж ярів, у парку, на узбережжі озера. Ти можеш зробити щось таке, чого раніше не було. 

Немає сильної конкуренції, як існує в великих містах. Буває так, що у клієнта немає можливості поїхати на процедури в інше місто, а запит є. Також  зручно, що можна вчитися онлайн. 

Мінуси в тому, що маленька зарплата. Основна маса людей мало заробляють і у них невеликі можливості щось робити. Я намагаюся працювати на якісних брендах  вище  середнього та преміям класу. Клієнти мають велике бажання приходити на процедури, дуже багато запитів. Часто буває так, що я пишу вартість, люди дізнаються і не проходять на процедури. 

Як ти вважаєш, які головні здобутки у твоєму житті?

Сім’я, діти. Це на першому місці. Друге, я створила свій бізнес. Хоч маленький, але це моє. Я сподіваюся, що далі він зростатиме.

У плані розвитку, як ти бачиш своє майбутнє?

Я більше хотіла б надавати послуг у плані ін’єкцій. Наприклад, проводити такі процедури, як аугментація губ, лікування акне.  Плюс я дуже хотіла б апарати. Наприклад, лазер, який склеює судини, проводити IPL-терапію.

Ти представниця активної молоді Болграда. Займалася волонтерством, маєш активну життєву позицію. Як ти вважаєш, чого не вистачає місту для молоді?

Можливостей. Молоді не допомагають. А розпочинати щось нове завжди важко. Наприклад,  ми мали досвід підприємництва у сфері дитячих розваг. Влітку 2022 року ми з чоловіком закупили дитячі машинки на електронному управлінні (картинги), в які вклали достатньо коштів. Оформили ФОП, сплачували податки за зайняття підприємницькою діяльністю і через деякий час зрозуміли, що треба все продати, тільки щоб просто вийти в нуль. Машинки часто ламалися. Щоправда, зрозуміли ми це швидко  за 1,5 місяці. Тому я думаю, що потрібні програми підтримки молоді у сфері підприємницької діяльност

Яких змін тобі хотілося б у місті? Чого не вистачає особисто тобі?

Потрібен простір для дітей. Просто майданчики – це не те. Хочеться простору, де діти могли б виплеснути свою енергію. Ті ж скейт-майданчики з ролерами, скейт-бордами, самокатами. Не вистачає місця, де молодь змогла б проводити час.

Для дорослих це кінотеатр, театр. Місце натхнення. Локацію, куди можна було прийти та відпочивати душею.

Щоб ти порадила молоді міста?

Перестати пити, палити та вчитися. Я дуже люблю вчитися. Я і в школі любила. У мене навіть було прізвисько в школі «ходяча енциклопедія». Вчитися і не слухайте, що говорять інші люди, тому що говорити завжди будуть, завжди ти будеш не такий, як усі.

Робота з людьми вважається однією з найважчих. Як ти сама заповнюєш свій ресурс?

Мене часто запитують, звідки я постійно беру цей енергетичний ресурс. Я нещодавно зрозуміла –  я займаюся тим, що люблю! Я наповнююсь на роботі цією енергією. Коли ти займаєшся улюбленою справою, яка тобі ще й приносить дохід. Це мене наповнює. Нині я просто біжу на роботу.

Що ти ще не зробила чи не встигла зробити?

Я мало приділяю часу дітям, своїй сім’ї. Альтруїзм у роботі, багато часу проведеного в робочому кабінеті мене бентежить. Я в пошуках цієї золотої середини і думаю до 30 років її знайду. Я б дуже хотіла правильно поєднувати роботу та дім.

Ти створюєш враження усвідомленої людини, яка захоплюється різними темами від мандалотерапії до наукової фантастики. Як ти проводиш вільний час?

Я дуже люблю творчість у різних її проявах. Якщо це теплий час – ми з сім’єю виходимо на берег озера просто помалювати. Беремо картину за номерами. У холодну пору такої можливості немає, але часто робимо це вдома.

Як ти проводиш своє дозвілля? Книги, серіали – чим  цікавишся?

Я дуже люблю читати. Я читаю зазвичай ввечері, бо вільний час з’являється після того, як лягла спати друга дитина. Люблю читати книги-бестселери. Мені подобається, як пише Джеймс Роллінс. Мені близький жанр наукової фантастики, не романи, не класика, психологія. 

Фільм, який мене підкорив і який я можу дивитися знову і знову – це “Патруль часу”, “Тимчасова петля”. Так я люблю все пов’язане з наукою. Більш за все мене вразив серіал «Темрява», я не перестану його рекомендувати моїм знайомим. Він подорожує в часі. Цей серіал можна назвати легким. Там дуже багато тимчасових доріжок, петель. Потрібно постійно осмислювати його.

У будь-якій справі бувають переломні моменти? Чи були в тебе такі?

Так, коли хочеться все закрити та піти. Це було пов’язано з тим, що люди не сприймають тебе справжньою, люди не вірять. 

Дехто вважає, якщо ти був фармацевтом, то не можеш бути гарним косметологом. Були моменти, коли я просто приходила додому і плакала, не могла впоратися із цим. Я навіть на своїй особистій сторінці в інстаграм зверталася до своєї аудиторії і говорила, що ви нічого цим не досягнете я продовжуватиму свою справу, яка почала..

Часто в соціальних мережах показують одне життя насправді воно інше. Ти справжня у своєму блозі?

Так, абсолютно. Я справжня, я така як є. Не граю жодної ролі. Яка я в мережі – така сама і в житті. Люди помічають це, коли зі мною знайомляться. Я спостерігала за тим, як люди починали активно вести сторінку і потім просто замовкали. Це дуже важко, коли ти не ти.

Про що ти мрієш зараз?

Про свій косметологічний центр з 2-3 кабінетами, невеликий. Косметологія поки що не ввійшла в життя багатьох, але вірю, що це зміниться. Я зараз на шляху цих змін. 

А якщо про глобальне? Про що ти мрієш у світі?

Я дуже хочу, щоб люди були просто добрішими і свідомішими. Добре ставилися один до одного, менше звертали уваги на інших, а більше на себе. Не треба жити життям інших людей. Потрібно проживати своє життя.

Твоя найголовніша місія, девіз твого життя?

Приносити прекрасне і не лише у роботі. А найголовніше продовжувати  нести добро!

«Твоє життя формується твоїми думками.» Марк Аврелій

«Головне в житті не досягти успіху, а наповнити його сенсом.» Альберт Ейнштейн.