Плавні – село, яке розташоване на березі озера Ялпуг, у східній частині Ренійського району Одеської області. З обривистого узбережжя озера відкриваються мальовничі краєвиди на Бессарабію. Офіційно населений пункт заснований на початку 19 століття, однак є документи, які говорять про те, що Плавні могли бути засновані на декілька століть раніше. Чому так сталося? Як живе молдавське село сьогодні? Аби знайти відповіді на ці питання, журналісти інтернет-видання “Махала” відвідали село та поспілкувалися з місцевими мешканцями.
Село Плавні, яке раніше називалося Барта, було засновано 1814 року у зв’язку з колонізацією Південної Бессарабії. Населення Балканського півострова, яке перебувало під турецьким ярмом, перейшло Дунай і розташувалося жити в Буджаку (Південна Бессарабія). У цей період і вважається, що з’явилося село. Найстаріший документ, який вдалося виявити дотепер, де фігурує назва села, це фіскальний реєстр від 25 липня 1645 року. У цьому документі перераховані населені пункти (всі проходять, як села) на лівому березі Дунаю в підпорядкуванні Ісакчі. Серед них є й Барта (Плавні).
“Місцеві жителі вирощували зернові культури, розводили велику рогату худобу, овець, саджали виноградники та сади, ловили рибу в багатих рибою річках і озерах. У книзі «Бессарабія в геральдиці Молдавського Князівства після 1812 року» написано, що 1814 року село Плавні було «перезасновано». Це слово означає, що цей населений пункт вже існував раніше. Цілком можливе й існування більш ранніх документів, про які ми нічого ще не знаємо, але які могли б дати більш точну відповідь на запитання: коли було засновано село Плавні? Знайти такі документи не так вже й просто, бо вони можуть бути як в архівах України, так і Молдови, Румунії чи навіть Туреччини”,– розповідає Євдокія Кожокару, берегиня музею історії села.
З 1947 року село офіційно стало називатися Плавні, що означає «болото». Виходячи з цього, було зроблено висновок, що назва села походить від слова «болото».
“Раніше село мало молдавську назву – Барта. Найприйнятніша на цей час думка, яка має більш міцне підґрунтя, полягає в тому, що назва Барта походить від назви потічки Бартиця, що протікає територією села. Синоніми Барта і Бартица походять від слова «барда», або «бердице», що в перекладі з молдавської означає сокиру. Чому саме від «барда»? Відповідь ми можемо знайти, подивившись на карту села. Як ми бачимо на карті, водойма (озеро) разом зі струмком складають щось на кшталт сокири, струмок у цьому випадку нагадує її держак. Багато плавнинців знають, що водойма, як і струмок, також називається Бартиця, а це є додатковим аргументом”, – пояснює Ганна Булгару, художня керівниця місцевого Будинку культури.
Село розташовано у дуже мальовничому місці, тут тобі й озеро, й струмок, і гори видно. Раніше село було наповнене людьми, але, на жаль, сьогодні, як і більшість сіл півня Одещини, Плавні потроху вмирає.
“Фактично в селі проживають 900 людей, дітей в школі понад 170, дитячий садочок не працює, бо немає укриття. Життя є, але не таке, як було раніше. Причин покидати свої будинки багато, відсутність роботи, перспектив та війна”, – ділиться Ірина Карталяну, директорка Плавнінського ліцею.
Проїхавшись по селу, ми помітили багато теплиць – так місцеві заробляють собі на життя, вирощуючи овочі на своєму городі.
Культура у селі жива, у Будинку культури діють вокальні, інструментальні та танцювальні колективи. Не забувають і про обрядовість та традиції. У селі є два діючих музеї, один у ліцеї, інший в історичній будівлі села.
Цікаво, що цього року Плавнінський ліцей перейшов на навчання румунською мовою. Серед всіх класів, лише один українськомовний.
“Цього року нам дозволили перейти на навчання румунською. Підручники є, але не всім вистачає. Діти вивчають державною мовою предмети з української мови та літератури, а також історію України та Всесвітньої історії. Всі у селі розмовляють румунською мовою, тому складнощів майже немає”, – підкреслила Ірина Карталяну.
Більше про Плавні дивіться у відео
Інтернет-видання Бессарабії
